ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 липня 2023 року

м. Київ

cправа № 911/2797/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Рогач Л. І. - головуюча, Мачульський Г. М., Могил С. К.,

розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України"

на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 08.06.2023

у справі за позовом ОСОБА_1

до Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України",

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Придніпровська БІОТЕС",

про розірвання договорів та визнання припиненими іпотеки,

ВСТУП

Перед Верховним Судом постало питання щодо необхідності сплати судового збору за подання заяви про зустрічне забезпечення.

1. Короткий зміст обставин справи

1.1. У провадженні Північного апеляційного господарського суду перебуває справа № 911/2797/22 за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства (далі - ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України"), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Придніпровська БІОТЕС", про розірвання договорів та визнання припиненими іпотеки.

1.2. ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" звернулося до Північного апеляційного господарського суду із заявою про зустрічне забезпечення, в якій, посилаючись на статтю 141 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), просило вжити заходи зустрічного забезпечення шляхом зобов`язання позивача здійснити страхування майна (відповідно до іпотечного договору від 24.05.2019 № 19-1ZI0007 та іпотечного договору від 24.05.2019 № 19-1KG0002) від усіх можливих ризиків випадкового знищення, пошкодження або псування, на суму, не меншу від ринкової вартості майна, та зобов`язати позивача надати суду і надіслати всім учасникам справи докази виконання зустрічного забезпечення.

1.3. Північний апеляційний господарський суд ухвалою від 08.06.2023 повернув без розгляду заяву ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" від 09.05.2023 про зустрічне забезпечення на підставі частини сьомої статті 140 ГПК України.

1.4. Ухвалу мотивував тим, що ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" до заяви про зустрічне забезпечення не додало доказів про сплату судового збору відповідно до частини п?ятої статті 139 ГПК України.

2. Короткий зміст вимог касаційної скарги. Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

2.1. ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" подало до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 08.06.2023, в якій просить скасувати ухвалу та передати справу на розгляд суду апеляційної інстанції.

2.2. Скаржник вважає, що ухвала є незаконною, необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню, скільки суд апеляційної інстанції:

- незаконно та абсолютно необґрунтовано застосував до заяви про зустрічне забезпечення вимоги статті 139 ГПК України;

- незаконно позбавив ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" права на звернення до суду;

- не надав належної уваги та правової оцінки тому, що ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" звернулося не із заявою про забезпечення позову, а із заявою про зустрічне забезпечення і норми чинного законодавства в такому випадку не вимагають від заявника сплати судового збору;

- не врахував, що ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" реалізує своє право на зустрічне забезпечення як вимушену дію через подану позивачем заяву про забезпечення позову і суд не може вимагати від заявника сплати судового збору, адже жодна норма чинного законодавства не передбачає такого обов`язку.

3. Позиція інших учасників справи

3.1. ОСОБА_1 надіслав до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу - без змін.

3.2. Зазначив, що скаржник у касаційній скарзі не навів постанови Верховного Суду, в яких би був зроблений інший висновок щодо застосування норм права, аніж той, що викладений в оскаржуваній ухвалі. Позивач вважає, що суд апеляційної інстанції правомірно повернув заяву про зустрічне забезпечення, оскільки можливості залишення її без руху законом не передбачено.

4. Позиція Верховного Суду

4.1. Предметом касаційного перегляду є ухвала апеляційного господарського суду про повернення заяви про зустрічне забезпечення у зв`язку з відсутністю доказів сплати судового збору за її подання.

4.2. Згідно зі статтею 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

4.3. Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів. Забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача.

4.4. Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення у майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача та уникнення будь-яких труднощів при виконанні судового рішення у випадку задоволення позову.

4.5. Водночас процесуальний закон передбачає також право господарського суду застосувати зустрічне забезпечення до особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, що передбачено статтею 141 ГПК України.

4.6. Метою зустрічного забезпечення є співмірне вжиття судом заходів, спрямованих на забезпечення відшкодування можливих збитків відповідача відповідно до статті 146 ГПК України, які можуть бути спричинені забезпеченням позову. Інститут зустрічного забезпечення спрямований на реалізацію таких основних засад господарського судочинства як рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом та пропорційність, адже забезпечення позову певною мірою обтяжує відповідача і у випадку незадоволення вимог позивача зустрічне забезпечення гарантує можливість відшкодувати збитки.

4.7. Відповідно до частини першої статті 141 ГПК України суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення).

4.8. За положенням частини другої статті 141 ГПК України зустрічне забезпечення, як правило, здійснюється шляхом внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів в розмірі, визначеному судом. Якщо позивач з поважних причин не має можливості внести відповідну суму, зустрічне забезпечення також може бути здійснене шляхом: 1) надання гарантії банку, поруки або іншого фінансового забезпечення на визначену судом суму та від погодженої судом особи, щодо фінансової спроможності якої суд не має сумнівів; 2) вчинення інших визначених судом дій для усунення потенційних збитків та інших ризиків відповідача, пов`язаних із забезпеченням позову.

4.9. Питання застосування зустрічного забезпечення вирішується судом в ухвалі про забезпечення позову або в ухвалі про зустрічне забезпечення позову. Якщо клопотання про зустрічне забезпечення подане після застосування судом заходів забезпечення позову, питання зустрічного забезпечення вирішується судом протягом десяти днів після подання такого клопотання. Копія ухвали про зустрічне забезпечення направляється учасникам справи не пізніше наступного дня після її постановлення (частина третя статті 141 ГПК України).

4.10. Отже, на відміну від забезпечення позову, яке застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача та виконання судового рішення та вживається судом виключно за заявою учасника справи, зустрічне забезпечення має на меті зберегти певний баланс сторін та мінімізувати можливі негативні наслідки, які можуть виникнути в результаті застосування судом забезпечувальних заходів, і може застосовуватися судом за власною ініціативою. Окрім того, зустрічне забезпечення позову застосовується тільки у випадку забезпечення позову.

4.11. У принципі 7 доповіді Асоціації міжнародного права "Про забезпечувальні та запобіжні засоби в міжнародному цивільному процесі" (ILA, 1996) зазначається, що суд повинен мати повноваження вимагати від позивача гарантії відшкодування збитків відповідачу чи третій стороні, які можуть виникнути в результаті застосування забезпечувальних заходів. Сказане застосовне і до господарського процесу, який в цій частині містить аналогічне регулювання.

4.12. Господарський процесуальний закон не містить чітких вимог щодо змісту і форми клопотання про зустрічне забезпечення (стаття 141 ГПК України) на відміну від заяви про забезпечення позову (стаття 139 ГПК України), а тому до заяви про зустрічне забезпечення застосовуються положення статей 169 170 ГПК України як до заяви з процесуальних питань.

4.13. За змістом частин першої та другої статті 170 ГПК України будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити:

1) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає заяву, клопотання або заперечення, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для такої фізичної особи), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України;

2) найменування суду, до якого вона подається;

3) номер справи, прізвище та ініціали судді (суддів), якщо заява (клопотання, заперечення) подається після постановлення ухвали про відкриття провадження у справі;

4) зміст питання, яке має бути розглянуто судом, та прохання заявника;

5) підстави заяви (клопотання, заперечення);

6) перелік документів та інших доказів (за наявності), що додаються до заяви (клопотання, заперечення);

7) інші відомості, які вимагаються цим Кодексом.

Письмові заява, клопотання чи заперечення підписуються заявником чи його представником.

4.14. Суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду (частина четверта статті 170 ГПК України).

4.15. Дійсно, частина п`ята статті 139 ГПК України передбачає обов`язок особи, яка звернулася до суду із заявою про забезпечення позову, додати документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі. Натомість суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 139 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу (частина сьома статті 140 ГПК України).

4.16. Однак частина п`ята статті 139 ГПК України не є застосовною до клопотання про зустрічне забезпечення, адже, як вже зазначалося вище, умови та порядок застосування цих інститутів є відмінні.

4.17. Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції неправильно застосував зазначену норму права і дійшов необґрунтованого висновку про повернення заяви про зустрічне забезпечення у зв`язку з відсутністю доказів сплати судового збору за її подання.

4.18. На користь такого висновку свідчить і припис підпункту 3 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір", відповідно до якого за подання до господарського суду заяви про забезпечення позову ставка судового збору становить 0,5 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Водночас зазначений Закон не встановлює ставку судового збору за подання заяви до господарського суду про зустрічне забезпечення.

4.19. При цьому пункт 6 частини першої статті 139 ГПК України також передбачає, що заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення. Зазначене також свідчить про те, що суд може вирішити питання застосування зустрічного забезпечення в ухвалі про забезпечення позову, тобто без відповідного клопотання відповідача і сплати судового збору.

4.20. Зустрічне забезпечення є певним балансом між співмірністю забезпечення позову, запобігання зловживанням процесуальними правами недобросовісної сторони й врахуванням інтересів відповідача та можливе виключно у випадку забезпечення позову.

4.21. Отже, Верховний Суд вважає, що суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про обов`язок відповідача додати до заяви про зустрічне забезпечення документи, що підтверджують сплату судового збору та помилково повернув на цій підставі заяву про зустрічне забезпечення.

5. Висновки Верховного Суду

5.1 Відповідно до пункту 2 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема, скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

5.2. Відповідно до частини шостої статті 310 ГПК України підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі.

5.3. Згідно із частиною четвертою статті 304 ГПК України у випадках скасування судом касаційної інстанції ухвал суду першої або апеляційної інстанції, які перешкоджають провадженню у справі, справа передається на розгляд суду першої або апеляційної інстанції.

5.4. З огляду на викладене ухвала Північного апеляційного господарського суду від 08.06.2023 підлягає скасуванню як така, що постановлена з порушенням норм процесуального права.

5.5. Водночас у зв`язку з тим, що відповідно до підпункту 17.10 пункту 17 частини першої Перехідних положень ГПК України до суду касаційної інстанції передаються копії матеріалів, необхідних для розгляду скарги, а ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" у касаційній скарзі просить передати справу на розгляд суду апеляційної інстанції, касаційна скарга підлягає задоволенню частково, а матеріали оскарження № 911/2797/22 передаються до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду матеріалів заяви ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" про зустрічне забезпечення щодо вирішення питання стосовно прийнятності / неприйнятності заяви.

6. Судові витрати

6.1. Оскільки суд касаційної інстанції не змінює та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат судом касаційної інстанції не здійснюється (частина чотирнадцята статті 129 ГПК України).

Керуючись статтями 300 301 304 308 310 314 315 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" задовольнити частково.

2. Ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 08.06.2023 у справі № 911/2797/22 скасувати.

3. Матеріали оскарження № 911/2797/22 направити до Північного апеляційного господарського суду для продовження розгляду матеріалів заяви Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" про зустрічне забезпечення.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуюча Л. Рогач

Судді Г. Мачульський

С. Могил