ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2022 року

м. Київ

cправа № 910/5079/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

головуючий - Стратієнко Л. В.,

судді: Бакуліна С. В., Кондратова І. Д.,

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Константа Холдинг"

на ухвалу Північного апеляційного господарського суду

(головуючий - Станік С. Р., судді -Тищенко О. В., Шаптала Є. Ю.)

від 01.11.2021,

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровський комбікормовий завод"

про забезпечення позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровський комбікормовий завод"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Константа Холдинг"

про стягнення 8 194 272,11 грн,

ВСТАНОВИВ:

рішенням Господарського суду міста Києва від 01.09.2021 задоволено частково позов ТОВ "Дніпропетровський комбікормовий завод". Стягнуто з ТОВ "Торговий Дім "Константа Холдинг" на користь ТОВ "Дніпропетровський комбікормовий завод" 3 225
274,91 грн боргу, 29 697,96 грн 3% річних, 129 576,00 грн пені, 48 567,01 грн інфляційних витрат та 51 496,74 грн витрат зі сплати судового збору.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, ТОВ "Торговий Дім "Константа Холдинг" звернулось з апеляційною скаргою до Північного апеляційного господарського суду.

29.10.2021 позивач подав до Північного апеляційного господарського суду заяву про забезпечення позову, яка обґрунтована наявністю фактичних обставин, які свідчать про те, що невжиття заходів забезпечення позову істотно ускладнить або унеможливить виконання судового рішення у справі, а саме: за твердженням позивача, ТОВ "Торговий Дім "Константа Холдинг" припиняє господарську діяльність, в подальшому для ведення господарської діяльності засновники відповідача будуть використовувати інші юридичні особи, а майно та кошти відповідача будуть виведені та розподілені між іншими юридичними особами.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.11.2021 заяву ТОВ "Дніпропетровський комбікормовий завод" про забезпечення позову задоволено частково. Накладено арешт на грошові кошти ТОВ "Торговий Дім "Константа Холдинг" у розмірі 3 268 572,62 грн, які перебувають на рахунках у банках, інших фінансових установах, але за винятком коштів на рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом.

У листопаді 2021 року ТОВ "Торговий Дім "Константа Холдинг" подало касаційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення і прийняти нове, яким відмовити в задоволенні заяви позивача про забезпечення позову.

Підставами для скасування судового рішення відповідач зазначає порушення норм процесуального права судом апеляційної інстанції, а саме: ст.ст. 73, 136, 137 ГПК України. Крім того, скаржник посилається на висновки Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах від
23.07.2021 у справі №916/312/21, від 21.02.2020 у справі №910/9498/19, від
25.05.2021 у справі №925/1441/20.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши наявність зазначеної у касаційній скарзі підстави касаційного оскарження судових рішень (абз. 2 ч. 2 ст. 287 ГПК України), дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи і перевіривши матеріали справи, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення з таких підстав.

Відповідно до вимог статті 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статті 136 Господарського процесуального кодексу України заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

За змістом цієї норми обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов'язано вирішення питання про забезпечення позову. Забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача. Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитися за кількістю або погіршитися за якістю на момент виконання рішення.

Отже, з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Згідно з положеннями пункту 1 частини 1 статті 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.

При вирішенні питання про забезпечення позову, господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу.

Таким чином, необхідною умовою вжиття заходів для забезпечення позову є наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду. Безпосередньою метою вжиття заходів є саме забезпечення виконання рішення суду.

Адекватність заходу для забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Господарський суд не повинен вживати таких заходів до забезпечення позову, які фактично є тотожними задоволенню заявлених вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (у тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Звертаючись до суду з заявою про забезпечення позову, позивач повинен обґрунтувати причини звернення з такою заявою та надати суду докази наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову.

Отже, у кожному конкретному випадку розглядаючи заяву про забезпечення позову суду належить встановить наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду у разі задоволення позову. При цьому обов'язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18 також висловлено висновок про те, що необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.

У цій справі суд апеляційної інстанції, задовольняючи заяву позивача про забезпечення позову, встановив та виходив з того, що між сторонами існує спір щодо сплати відповідачем заборгованості за договором поставки №КХ25/20 від
30.04.2020, стягнення 3% річних, пені та інфляційних витрат нарахованих з підстав несвоєчасного виконання відповідачем своїх зобов'язань.

Отже, предметом позову є вимоги майнового характеру, судове рішення у разі їх задоволення вимагатиме примусового виконання, а його виконання в майбутньому безпосередньо залежить від тієї обставини, чи буде наявною у відповідача необхідна сума грошових коштів.

Зважаючи на викладене, забезпечення господарським судом позову шляхом накладення арешту на грошові кошти в межах заявлених позовних вимог безпосередньо пов'язане з предметом позову.

Апеляційним господарським судом встановлено, що ТОВ "Торговий Дім "Константа Холдинг" є відповідачем у господарських справах №910/9020/21, №910/12955/21, №910/4063/21, №910/7730/21, №910/12084/21, №910/15101/21 про стягнення заборгованості.

Розмір статутного капіталу боржника у сумі 1000,00 грн є незначним, за ТОВ "Торговий Дім "Константа Холдинг" не зареєстровано нерухомого майна, а також у відповідача не виявлено жодного рухомого майна.

Станом на 28.10.2021 ТОВ "Торговий Дім "Константа Холдинг" має податковий борг та відповідно до п. 88.2 статті 88 Податкового кодексу України у органів державної податкової служби виникло право податкової застави на майно такого платника податків. Податковий борг ТОВ "Торговий Дім "Константа Холдинг" складає 862 365,00 грн.

Вищевикладені обставини були встановлені господарським судом на підставі доказів, які долучені позивачем до заяви про забезпечення позову, а саме: довідки з загальнодоступних даних реєстру Державної податкової служби за електронною адресою: https://tax. gov. ua/businesspartner про наявність податкового боргу ТОВ "Торговий Дім "Константа Холдинг"; довідки з Єдиного державного реєстру про податковий борг ТОВ "Торговий Дім "Константа Холдинг" у розмірі 862 365,00 грн; витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо розміру статутного (складеного) капіталу (пайового фонду) ТОВ "Торговий Дім "Константа Холдинг" у сумі 1000,00 грн; витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта від
26.10.2021.

Апеляційний господарський суд, здійснивши в межах повноважень, визначених процесуальним законом, оцінку доводів сторін стосовно розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову, а також надавши оцінку доказам у справі, дійшов висновку, що звертаючись до суду з заявою про забезпечення позову, позивачем доведено відсутність нерухомого майна у відповідача, фінансові складнощі у ТОВ "Торговий Дім "Константа Холдинг".

Зазначене може свідчити про наявність сумнівів щодо можливості виконання судового рішення у разі задоволення позову про стягнення з відповідача боргу, 3% річних, пені та інфляційних витрат, внаслідок зменшення кількості грошових коштів, наявних у відповідача, на момент ухвалення рішення у цій справі.

Застосування заходу забезпечення позову гарантуватиме у майбутньому виконання судового рішення у разі задоволення позову.

При цьому, суд апеляційної інстанції врахував наявність зв'язку між заявленим позивачем заходом забезпечення позову у вигляді накладення арешту на грошові кошти відповідача у межах заявлених позовних вимог і предметом спору, співмірність та адекватність заходів.

Доводи касаційної скарги не спростовують наведеного. Заперечення відповідача, що застосування заходів забезпечення позову у справі, що розглядається, було здійснене судом без достатніх доказів на підтвердження ухилення відповідача від виконання зобов'язань за договором поставки №КХ25/20 від 30.04.2020 та свідчить про невиправдане втручання у господарську діяльність ТОВ "Торговий Дім "Константа Холдинг", є безпідставними.

Відповідно до частини 1 статті 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.

У випадку арешту коштів на рахунках, гроші залишаються у власності боржника і знерухомлюються з метою недопущення виведення грошових коштів з рахунків боржника й уникнення виконання судового рішення у майбутньому, такий захід може бути скасований у випадку ухвалення судом рішення про відмову у задоволенні позову.

Немає підстав вважати, що застосування такого заходу забезпечення позову призведе до невиправданого обмеження прав відповідача чи третіх осіб, оскільки грошові кошти залишаються у володінні та користуванні відповідача, а можливість розпоряджатися обмежується на певний час лише щодо частини коштів, якої стосується спір. Близький за змістом висновок викладений у постанові Верховного Суду від 03.12.2020 у справі № 911/1111/20.

Посилання відповідача на те, що у зв'язку з ухваленням оскаржуваної ухвали відповідач не зможе виплачувати заробітну плату та сплачувати податки і збори, Верховним Судом відхиляються, оскільки відповідно до резолютивної частини оскаржуваної ухвали від 01.11.2021 судом накладено арешт на грошові кошти ТОВ "Торговий Дім "Константа Холдинг" у сумі 3 268 572,62 грн, які перебувають на рахунках у банках, інших фінансових установах, але за винятком коштів на рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом та у розмірі, що не перевищує ціни позову.

Разом з цим, відповідачем доказів на підтвердження можливих збитків, які можуть бути спричинені йому забезпеченням позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, суду не надано.

За змістом пункту 1 частини 1 статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно з частиною 1 статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених частиною 1 статті 309 ГПК України межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки викладені у касаційній скарзі доводи про порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права під час ухвалення оскаржуваної ухвали не отримали підтвердження, Верховний Суд, переглянувши оскаржуване судове рішення в межах наведених у касаційній скарзі доводів, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, вважає, що воно ухвалено із додержанням норм процесуального та матеріального права, тому підстав для його зміни чи скасування немає.

З огляду на те, що суд касаційної інстанції спір по суті не розглядає, не змінює та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат Верховним Судом не здійснюється (частина 14 статті 129 ГПК України).

Керуючись ст.ст. 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Константа Холдинг" залишити без задоволення, а ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 01.11.2021 у справі № 910/5079/21 - без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Л. Стратієнко

Судді С. Бакуліна

І. Кондратова