ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 грудня 2023 року

м. Київ

справа № 299/5183/21

провадження № 61-10197св23

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Луспеника Д. Д.

суддів: Гулейкова І. Ю., Гулька Б. І., Коломієць Г. В., Лідовця Р. А. (суддя-доповідач),

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс»,

треті особи:приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, приватний виконавець виконавчого округу Закарпатської області Зейкан Віталій Ласлович

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на заочне рішення Виноградівського районного суду Закарпатської області від 19 травня 2022 року у складі судді Бак М. Д. та постанову Закарпатського апеляційного суду від 01 червня 2023 року у складі колегії суддів: Фазикош Г. В., Куштана Б. П., Бисаги Т. Ю.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У жовтні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» (далі - ТОВ «ФК «Еліт Фінанс»), треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Є, М., приватний виконавець виконавчого округу Закарпатської області Зейкан В. Л., про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

Позовні вимоги мотивував тим, що 08 червня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Є. М. вчинено виконавчий напис № 109214 про стягнення з нього на користь ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» невиплачених коштів за період з 25 травня 2021 року до 03 червня 2021 року у розмірі 3 410 грн за тілом кредиту, 11 919,1 грн за відсотками та комісією, 1 500 грн за штрафними санкціями, 50 грн за вчинення виконавчого напису, а у загальній сумі 16 879, 10 грн.

Зазначав, що він не отримував від відповідача письмову вимогу про сплату боргу, розрахунок заборгованості та копію договору факторингу, укладеного між ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» до ТОВ «ФК «Еліт Фінанс». У нього відсутня копія виконавчого напису та копії інших договорів, згідно з якими відбувся перехід права вимоги. Нотаріус не дотримався вимог закону, які регулюють порядок вчинення виконавчих написів нотаріусів на документах, що свідчать про безспірність суми заборгованості, внаслідок чого порушив його майнові права.

Підставою для вчинення виконавчого напису повинен бути оригінал нотаріально посвідченого кредитного договору від 13 квітня 2016 року № 201378494, укладеного між ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ним.

Стягнення безспірної заборгованості, у тому числі відсотків за користування кредитом, пені можливе у межах трирічного строку позовної давності, перебіг якого починається з моменту закінчення строку дії кредитного договору.

За відсутності відомостей щодо того, яким чином виникла його заборгованість перед відповідачем, яким чином визначено розмір заборгованості, з якої дати відраховувався трирічний термін для вчинення виконавчого напису, виконавчий напис є незаконним.

Крім того, вказував, що кредитний договір не був посвідчений нотаріально, тому нотаріус не мав права вчиняти спірний виконавчий напис.

Ураховуючи наведене, ОСОБА_1 просив суд визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Остапенка Є. М. за реєстровим № 109214 від 08 червня 2021 року про стягнення з нього на користь ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» грошових коштів на загальну суму 16 879,10 грн за кредитним договором від 13 квітня 2016 року № 201378494.

Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Заочним рішенням Виноградівського районного суду Закарпатської області від 19 травня 2022 року, залишеним без змін постановою Закарпатського апеляційного суду від 01 червня 2023 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, мотивував свій висновок тим, що разом із заявою на вчинення виконавчого напису ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» надало документи, які підтверджують безспірність заборгованості згідно з переліком документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172. Зокрема, було надано: оригінал договору від 13 квітня 2016 року № 201378494, копію договору відступлення прав вимоги, згідно з яким до ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» перейшло право вимоги за вказаним кредитним договором, розрахунок заборгованості за договором, засвідчений стягувачем.

Доказів, що між сторонами існує спір щодо розміру заборгованості позивач не надав.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі, поданій у липні 2023 року до Верховного Суду, ОСОБА_1 , посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права, порушення норм процесуального права, просить оскаржувані судові рішення судів попередніх інстанцій скасувати та ухвалити нове судове рішення про задоволення його позову.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що суди не врахували, що стягувач не надав нотаріусу нотаріально завірений кредитний договір, а також йому не було надіслано письмову вимогу про сплату боргу, що унеможливлювало вчинення спірного виконавчого напису.

Оскільки стягувач не надав нотаріусу всіх необхідних документів, визначених переліком, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172, то ним і не було доведено безспірність заявленої до стягнення заборгованості.

Відзив на касаційні скарги учасники справи до суду не подали.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 24 липня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано цивільну справу із суду першої інстанції.

27 вересня 2023 року справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 27 листопада 2023 року справу призначено до судового розгляду.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

31 серпня 2021 року приватним виконавцем виконавчого округу Закарпатської області Зейканом В. Л. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_2 з примусового виконання виконавчого напису від 08 червня 2021 року № 109214, виданого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Є. М., про стягнення зі ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» 16 879,1 грн заборгованості за кредитним договором від 13 квітня 2016 року № 201378494, укладеним між ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ОСОБА_1 .

Відповідно до викладеного у постанові про відкриття виконавчого провадження змісту виконавчого напису право вимоги за згаданим кредитним договором перейшло від ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» до ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» на підставі договорів факторингу, а саме: 1) договору факторингу від 02 листопада 2016 року № 02-11, укладеного між ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів»; 2) договору факторингу від 20 січня 2020 року № 20/01/20-2, укладеного між ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» та ТОВ «Фінансова компанія управління активами»; 3) договору факторингу від 09 липня 2020 року № 20-ФК, укладеного між ТОВ «ФК управління активами» та ТОВ «Фінпром Маркет»; 4) договору факторингу від 25 травня 2021 року № 250521-ФК, укладеного між ТОВ «Фінпром Маркет» та ТОВ «ФК «Еліт Фінанс».

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.

Підставою касаційного оскарження вказаних судових рішень ОСОБА_1 зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування апеляційним судом норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 27 березня 2019 року у справі № 137/1666/16-ц, від 06 травня 2020 року у справі № 320/7932/16-ц, від 21 жовтня 2020 року у справі № 172/1652/18, від 17 березня 2021 року у справі № 361/1488/19 та від 19 березня 2021 року у справі № 750/3781/20, що передбачено пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України.

Також ОСОБА_1 вказує на порушення судами норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, а саме судові рішення оскаржуються з підстав, передбачених частиною третьою статті 411 ЦПК України, оскільки суди не дослідили зібрані у справі докази, що передбачено пунктом 4 частини другої статті 389 ЦПК України.

Касаційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до частини першої статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону судові рішення судів першої та апеляційної інстанції не відповідають.

За загальним правилом статей 15 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно із частиною першою статті 39 Закону України «Про нотаріат» порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом та іншими актами законодавства України.

Відповідно до статті 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів, відповідно до якої нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Підпунктом 3.2 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 (далі - Порядок) визначено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів (далі - Перелік), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172.

При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку (підпункт 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 листопада 2016 року скасовано.

Визнано незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року № 662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, а саме: п. 1 Змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, в частині «а після слів «заставлене майно» доповнити словами «(крім випадку, передбаченого пунктом 1-1 цього переліку)»; доповнити розділ пунктом 1-1 такого змісту: «1-1. Іпотечні договори, що передбачають право звернення стягнення на предмет іпотеки у разі прострочення платежів за основним зобов`язанням до закінчення строку виконання основного зобов`язання. Для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого іпотечного договору; б) оригінал чи належним чином засвідчена копія договору, що встановлює основне зобов`язання; в) засвідчена стягувачем копія письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов`язання, що була надіслана боржнику та майновому поручителю (в разі його наявності), з відміткою стягувана про непогашення заборгованості; г) оригінали розрахункового документа про надання послуг поштового зв`язку та опису вкладення, що підтверджують надіслання боржнику письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов`язання; ґ) довідка фінансової установи про ненадходження платежу», п. 2. Змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів: «Доповнити перелік після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту: «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин 2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.».

Зобов`язано Кабінет Міністрів України опублікувати резолютивну частину постанови суду про визнання незаконною та нечинною Постанови Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року № 662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, у виданні, в якому її було офіційно оприлюднено, після набрання постановою законної сили.

Судове рішення про визнання протиправним (незаконним) та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень має ті ж наслідки, що і визнання такого акта чи окремих його положень такими, що втратили чинність (скасовані) органом, уповноваженим приймати або скасовувати такий акт. Отже, нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду. Таким чином, постанова № 662, якою вносилися зміни до Переліку документів, що передбачали можливість вчинення нотаріусами виконавчих написів на кредитних договорах, не посвідчених нотаріально, яка набрала чинності 10 грудня 2014 року, втратила чинність (у частині) 22 лютого 2017 року з набранням законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від у справі № 826/20084/14.

Подібні правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 вересня 2021 року у справі № 910/10374/17 (провадження № 12-5гс21).

Судами встановлено, що оскаржуваний виконавчий напис вчинений нотаріусом 08 червня 2021 року, тобто після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14.

Відповідно до пункту 1 Переліку (в редакції, чинній на момент вчинення виконавчого напису) ? «Нотаріально посвідчені договори, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно», для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання».

З наданих сторонами доказів та висловлених доводів і заперечень вбачається, що укладений між банком та позивачем кредитний договір, який наданий нотаріусу для вчинення виконавчого напису, не був посвідчений нотаріально, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.

Подібні правові висновки Верховний Суд викладав, зокрема, у постановах: від 12 березня 2020 року у справі № 757/24703/18-ц (провадження № 61-12629св19), від 15 квітня 2020 року у справі № 158/2157/17 (провадження № 61-14105св18), від 21 жовтня 2020 року у справі № 172/1652/18 (провадження № 61-16749св19), від 21 вересня 2021 року у справі № 910/10374/17 (провадження № 12-5гс21), від 06 жовтня 2021 року у справі № 361/4793/20 (провадження № 61-5910св21).

ОСОБА_1 вказував на цю обставину, як у позовній заяві, так і в апеляційній скарзі, проте суди першої та апеляційної інстанцій, вирішуючи спір, що виник між сторонами справи, на вказане уваги не звернули та вирішили справу з порушенням норм процесуального й матеріального права, тому судові рішення необхідно скасувати та ухвали нове рішення, яким визнати спірний виконавчий напис нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

Згідно із частиною першою статті 412 ЦПК України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Отже, оскільки обставини справи встановлені судами повністю та немає необхідності встановлювати додаткові, при цьому суди попередніх інстанцій ухвали судові рішення з неправильним застосуванням норм матеріального та порушення норм процесуального права, Верховний Суд вважає за необхідне скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанції та ухвалити нове рішення у справі про задоволення позову ОСОБА_1 .

Щодо судових витрат

Згідно із частинами першою, сьомою статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до положення підпунктів б), в) пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України резолютивна частина постанови суду касаційної інстанції складається, зокрема із: нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку із розглядом справи у суді першої інстанції та апеляційної інстанції, - у разі скасування рішення та ухвалення нового рішення або зміни рішення; зазначенням розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

При поданні позовної заяви ОСОБА_1 було сплачено 908 грн, апеляційної скарги - 1 362 грн, а касаційної скарги - 1 816 грн, що підтверджується відповідними квитанціями, тому вказані суми коштів необхідно стягнути з ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» на його користь, оскільки колегія суддів задовольняє касаційну скаргу, скасовує судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та приймає постанову, якою задовольняє позовну заяву.

Керуючись статтями 141 400 402 409 412 416 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Заочне рішення Виноградівського районного суду Закарпатської області від 19 травня 2022 року та постанову Закарпатського апеляційного суду від 01 червня 2023 року скасувати.

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Остапенка Євгена Михайловича за реєстровим № 109214 від 08 червня 2021 року про стягнення зі ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «Еліт Фінанс» грошових коштів на загальну суму 16 879,10 грн за кредитним договором від 13 квітня 2016 року № 201378494.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «Еліт Фінанс» (код ЄДРПОУ 40340222) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) судові витрати за сплату судового збору за подання позовної заяви у розмірі 908 грн, апеляційної скарги у розмірі 1 362 грн та касаційної скарги у розмірі 1 816 грн, а всього 4 086 (чотири тисячі вісімдесят шість) гривень.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Судді:Д. Д. Луспеник І. Ю. Гулейков Б. І. Гулько Г. В. Коломієць Р. А. Лідовець