ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 грудня 2023 року

м. Київ

справа № 947/4822/20

провадження № 61-4678св23

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Синельникова Є. В.,

суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Сакари Н. Ю.,

Шиповича В. В. (суддя-доповідач),

учасники справи:

позивач (відповідач за зустрічним позовом) - ОСОБА_1 ,

відповідач (позивач за зустрічним позовом) - ОСОБА_2 ,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору

(за первісним позовом), - орган опіки та піклування Київської районної адміністрації Одеської міської ради,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору

(за зустрічним позовом), - ОСОБА_3 ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_4 , в інтересах якої діє адвокат Шараг Ольга Вікторівна, на рішення Київського районного суду м. Одеси від 06 квітня

2021 року у складі судді Луняченка В. О. та постанову Одеського апеляційного суду від 07 лютого 2023 року у складі колегії суддів: Погорєлової С. О.,

Заїкіна А. П., Князюка О. В.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

1. У березні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до

ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - орган опіки та піклування Київської районної адміністрації Одеської міської ради, про визнання майнових прав у порядку спадкування і скасування запису про право власності.

2. Позов ОСОБА_1 обґрунтований тим, що її дочка ОСОБА_5 перебувала у зареєстрованому шлюбі зі ОСОБА_2 .

3. 22 березня 2010 року, під час перебування в шлюбі ОСОБА_5 та

ОСОБА_2 , між останнім та товариством з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) «Альянс-Жилстрой» було укладено договір купівлі-продажу майнових прав № 71/36 на квартиру за адресою:

АДРЕСА_1 , яка є спільною сумісною власністю подружжя.

4. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 померла та відкрилася спадщина на належне їй майно.

5. ОСОБА_1 та ОСОБА_6 (сином померлої) були отримані свідоцтва про право на спадщину за законом по 1/8 частині іншої квартири за адресою: АДРЕСА_2 .

6. Однак ОСОБА_2 приховав факт наявності спільної сумісної власності подружжя, зокрема квартири, майнові права на яку було оформлено за життя його дружини (дочки позивачки).

7. 12 листопада 2015 року, після смерті дружини, згідно із договором купівлі-продажу майнових прав № 71/36 за актом прийому-передачі квартири АДРЕСА_3 , ОСОБА_2 отримав у власність однокімнатну квартиру АДРЕСА_4 (будівельна адреса: АДРЕСА_1 ) та 16 листопада 2017 року зареєстрував за собою право власності на вказану квартиру.

8. Вважає, що оскільки договір купівлі-продажу майнових прав № 71/36 на спірну квартиру було укладено під час перебування ОСОБА_2 та ОСОБА_5 у шлюбі, отже останній належала 1/2 частина квартири, яка входить до складу спадщини та підлягає поділу в порядку спадкування між спадкоємцями за законом першої черги.

9. Посилаючись на викладене, ОСОБА_1 просила суд визнати за нею майнове право на 1/4 частину квартири

АДРЕСА_4 (будівельна адреса АДРЕСА_1 ) у порядку спадкування за законом після смерті її дочки ОСОБА_5 , а також визнати протиправним та скасувати запис про право власності ОСОБА_2 на нерухоме майно

№ 23434972 від 16 листопада 2017 року, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1411502151101.

Короткий зміст вимог за зустрічним позовом

У серпні 2020 року ОСОБА_2 звернувся до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_3 про визнання майнових прав особистою приватною власністю.

10. Зустрічний позов ОСОБА_2 обґрунтований тим, що майнові права придбані за договором купівлі-продажу майнових прав від 22 березня

2010 року № 71/36 є його особистим майном, а не спільним майном подружжя, оскільки придбання здійснено за рахунок коштів отриманих від продажу квартири яка належала йому та його матері. ОСОБА_5 , як дружина, згоду на укладення договору про купівлю майнових прав не надавала.

11. Посилаючись на викладене, ОСОБА_2 просив суд визнати, що грошові кошти на загальну суму 263 835 грн на оплату майнових прав за договором № 71/36 про купівлю майнових прав на однокімнатну квартиру

АДРЕСА_5 є його особистим майном.

Короткий зміст судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій

12. Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 06 квітня 2021 року, яке залишене без змін постановою Одеського апеляційного суду

від 07 лютого 2023 року у позові ОСОБА_1 відмовлено. Зустрічний позов ОСОБА_2 задоволено.

13. Визнано, що грошові кошти на загальну суму 263 835 грн на оплату майнових прав за договором № 71/36 про купівлю майнових прав на квартиру АДРЕСА_6 (після закінчення будівництва адреса: АДРЕСА_7 ) є особистим майном ОСОБА_2 . Вирішено питання розподілу судових витрат.

14. Відмовляючи у первісному позові та задовольняючи зустрічний позов, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, виходив

з того, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 20 березня 2010 року продали за 385 000 грн належну їм квартиру та через два дні (22 березня 2010 року) придбали майнові права на суму 263 835 грн.

15. За таких обставин суди вважали, що кошти, на які були придбані майнові права на квартиру АДРЕСА_8 (адреса будівництва: АДРЕСА_9 ), отримані від продажу квартири АДРЕСА_10 , яка належала ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , тому майнові права не можуть вважатись спільним майном подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_5 , а є особистою приватною власністю ОСОБА_2 .

16. Встановлення правового статусу майнових прав є підставою для відмови у первісному позові, оскільки майнові права на нерухоме майно на момент смерті дочки ОСОБА_1 не мали статусу спільного майна подружжя, тому не підлягають визначенню як спадщина.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

17. У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить оскаржувані судові рішення скасувати, ухваливши нове судове рішення про задоволення первісного позову та відмову в зустрічному позові.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

18. 30 березня 2023 року представник ОСОБА_1 - адвокат Шараг О. В. подала касаційну скаргу на рішення Київського районного суду м. Одеси

від 06 квітня 2021 року та постанову Одеського апеляційного суду

від 07 лютого 2023 року.

19. Ухвалою Верховного Суду від 22 травня 2023 року відкрито касаційне провадження та витребувано матеріали справи із суду першої інстанції.

У червні 2023 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду.

20. Ухвалою Верховного Суду від 22 листопада 2023 року справу призначено до розгляду у складі колегії із п`яти суддів в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

21. Підставою касаційного оскарження судових рішень заявник зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування норм права без урахування висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 16 вересня 2020 року у справі № 359/4356/18, від 01 квітня 2020 року у справі № 686/24003/18,

від 19 серпня 2020 року у справі № 287/587/16-ц (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).

22. Вважає, що суди не встановили обставини у справі та не врахували, що ОСОБА_1 не заперечувала того факту, що сім`я ОСОБА_2 отримала кошти від продажу своєї квартири, натомість заперечувала факт їх використання на придбання новозбудованого майна.

23. Зазначає, що показання свідків та усні пояснення ОСОБА_3

і ОСОБА_2 не можуть бути належним доказом оплати майнових прав за кошти отримані від продажу їх квартири.

24. Договір про придбання спірної квартири укладено в інтересах сім`ї

ОСОБА_2 та ОСОБА_5 , тому відповідно до частини третьої

статті 61 СК України майно яке отримане за цим договором є об`єктом спільної сумісної власності подружжя.

25. Суди на вказане не звернули уваги та неправильно застосували правову позицію щодо визначення правового статусу майнових прав на спірну квартиру як об`єкта особистої власності одного із подружжя.

26. Крім того, при наданні оцінки аргументам сторін, суди визначивши статус майнових прав як особистих, вийшли за межі позовних вимог, оскільки

в зустрічному позові не ставилось питання про визначення статусу майнових прав, а розглядалося питання визначення статусу грошових коштів.

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

27. 19 червня 2023 року ОСОБА_2 , в інтересах якого діє адвокат

Бойко С. В., подав до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, доводи якого не можуть бути враховані касаційним судом, оскільки відзив подано з пропуском строку, встановленого в ухвалі про відкриття касаційного провадження. Підстав для продовження строку на подання відзиву колегією суддів не встановлено.

Фактичні обставини справи встановлені судами

28. ОСОБА_2 та ОСОБА_5 перебували у зареєстрованому шлюбі із 21 грудня 2005 року до дня смерті останньої ІНФОРМАЦІЯ_1 .

29. Після смерті ОСОБА_5 спадкоємцями за законом першої черги є її неповнолітній син ОСОБА_6 , 2006 року народження, чоловік

ОСОБА_2 , батьки - ОСОБА_8 і ОСОБА_1 .

30. Згідно зі свідоцтвом про право на спадщину за законом виданого у спадковій справі № 04/2014, після смерті ОСОБА_5 , 1/8 частину квартири АДРЕСА_11 , з урахуванням відмови від належної йому частки спадщини ОСОБА_2 , успадкував син померлої ОСОБА_6 , а іншу 1/8 частину вказаної квартири успадкувала ОСОБА_1 , з урахуванням відмови ОСОБА_8 від належної йому частки спадщини.

31. 22 березня 2010 року згідно із договором купівлі-продажу майнових прав укладеного між ТОВ «Альянс-Жилстрой» та ОСОБА_2 , останній придбав майнові права на однокімнатну квартиру

АДРЕСА_12 .

32. Відповідно до пунктів 5.1, 5.2 вказаного договору вартість майнових прав на квартиру становить 263 835 грн. Покупець сплачує продавцю вартість майнових прав на квартиру протягом двох банківських днів з часу підписання цього договору.

33. Згідно з актом-приймання майнових прав від 22 березня 2010 року

ОСОБА_2 після повної сплати отримав вказані майнові права.

34. Відповідно до акта приймання-передачі від 12 листопада 2015 року

ОСОБА_2 отримав квартиру

АДРЕСА_4 (адреса будівництва: АДРЕСА_9 ).

35. 16 листопада 2017 року державний реєстратор КП «Регіональний центр державної реєстрації речових прав на нерухоме майно» Одеської області Копил В. Ю. здійснив державну реєстрацію права власності ОСОБА_2 на квартиру АДРЕСА_8 .

36. Згідно з договором купівлі-продажу від 20 березня 2010 року

ОСОБА_3 та ОСОБА_2 відчужили належну їм на праві спільної власності квартиру АДРЕСА_10

за 385 000 грн.

37. Приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу

Ярош О. М. відмовила ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на квартиру за адресою: АДРЕСА_13 , оскільки 16 листопада 2017 року право власності на цю квартиру зареєстровано за ОСОБА_2 .

Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права

38. Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права

у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

39. Згідно із частинами першою-другою статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

40. Відповідно до частин першої-другої, п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

41. Звертаючись до суду із розглядуваним позовом, ОСОБА_1 вказувала, що після смерті ОСОБА_5 до спадкового майна увійшла половина майнових прав на квартиру, які придбані за час шлюбу, тому є об`єктом спільного майна подружжя.

42. Відповідно до статті 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя. Таку ж норму містить стаття 368 ЦК України.

43. Відповідно до частини першої статті 70 СК України у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

44. У статті 1216 ЦК України визначено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

45. Відповідно до статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

46. Згідно частини першої статті 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

47. Верховний Суд наголошує на тому, що визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є способом захисту, який має застосовуватися, зокрема якщо існують перешкоди для оформлення спадкових справ у нотаріальному порядку.

48. Майном як особливим об`єктом вважаються окремі речі, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки (частина перша статті 190

ЦК України).

49. Майновими правами визнаються будь-які права, пов`язані з майном, відмінні від права власності, у тому числі права, які є складовою частиною права власності (право володіння, розпорядження, користування), а також інші специфічні права та право вимоги. Майнове право - це обмежене речове право, за яким власник цього права наділений певними, але не всіма правами власника майна, та яке засвідчує правомочність його власника отримати право власності на нерухоме майно чи інше речове право на відповідне майно в майбутньому. Захист майнових прав здійснюється у порядку, визначеному законодавством, а якщо такий спеціальний порядок не визначений, захист майнового права здійснюється на загальних підставах цивільного законодавства.

50. Згідно зі статтею 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.

51. Відповідно частини другої статті 331 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

52. Зазначеними нормами визначено порядок оформлення права власності (здійснення державної реєстрації права власності) на об`єкт інвестування після прийняття такого об`єкта до експлуатації.

53. Оскільки відповідно до статті 328 ЦК України набуття права власності -це певний юридичний склад, з яким закон пов`язує виникнення в особи суб`єктивного права власності на певні об`єкти, суд при застосуванні цієї норми повинен установити, з яких саме передбачених законом підстав,

у який передбачений законом спосіб особа набула право власності на спірний об`єкт та чи підлягає це право захисту.

54. Суди встановили, що на момент вирішення справи зобов`язання за договором купівлі-продажу майнових прав від 22 березня 2010 року № 71/36 між ОСОБА_2 та ТОВ «Альянс-Жилстрой» припинені в силу закону (стаття 599 ЦК України) у зв`язку із виконанням, проведеним належним чином.

55. З моменту державної реєстрації права власності на спірну квартиру за ОСОБА_2 16 листопада 2017 року, майнові права на вказану квартиру набуті за договором від 22 березня 2010 року № 71/36 трансформувалися

у право власності на новостворене нерухоме майно.

56. Приватним нотаріусом Ярош О. М. відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на квартиру за адресою:

АДРЕСА_13 , з тих підстав, що

16 листопада 2017 року право власності на цю квартиру зареєстровано за чоловіком спадкодавця ОСОБА_2 .

57. Згідно з частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право

в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваний прав, свобод чи інтересів.

58. Відповідно до частини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

59. Верховний Суд зауважує, що у цивільному судочинстві діє принцип диспозитивності, який покладає на суд обов`язок вирішувати лише ті питання, про вирішення яких просять сторони у справі (учасники спірних правовідносин), та позбавляє можливості ініціювати судове провадження. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Формування змісту та обсягу позовних вимог є диспозитивним правом позивача.

60. Згідно з частиною першою статті 15, частиною першою статті 16

ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

61. Отже, стаття 15 ЦК України визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

62. Верховний Суд зазначає, що спосіб захисту цивільного права чи інтересу - це дії, які спрямовані на попередження порушення або на відновлення порушеного, невизнаного, оспорюваного цивільного права чи інтересу. Спосіб захисту цивільного права чи інтересу має бути доступним та ефективним.

63. Тлумачення вказаних норм свідчить, що завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси позивача власне порушені, а учасники використовують цивільне судочинство для такого захисту.

64. Схожий за змістом висновок зроблений в постанові Верховного Суду

у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня

2019 року у справі № 638/2304/17.

65. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року

у справі № 463/5896/14-ц зазначено, що кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права

у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства (статті 15, 16

ЦК України). Цивільне право чи інтерес мають бути захищені судом у належний спосіб, який є ефективним.

66. Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003). При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Відтак ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2019 року у справі № 826/7380/15, провадження № 11-778апп18).

67. ОСОБА_1 виходила з того, що майнові права на квартиру є об`єктом спільної власності подружжя ОСОБА_5 та ОСОБА_2 , а їх частки є рівними.

68. Верховний Суд зауважує, що вирішуючи спір та оцінюючи належність обраного позивачем способу захисту, суд повинен надати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до суду,

а також визначити, чи вимога на захист цивільного права відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права.

69. За відомостями Єдиного державного реєстру судових рішень у квітні 2018 року ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до ОСОБА_2 про визнання права власності на частину квартири (справа № 520/4192/18) та просила суд визнати за нею право власності на 1/4 частину квартири АДРЕСА_8 (будівельна адреса: АДРЕСА_1 ) в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5 .

70. Верховний Суд у постанові від 09 грудня 2020 року в справі № 520/4192/18, направляючи справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції та надаючи оцінку ефективності обраного позивачкою способу захисту, вказав, що звернення ОСОБА_1 до суду із позовом про визнання права власності в порядку спадкування на 1/4 частину квартири є ефективним способом захисту прав, які вона вважає порушеними, оскільки майнові права на квартиру набуті за договором № 71/36 від 22 березня

2010 року трансформувалися у право власності на новостворене нерухоме майно.

71. Разом із тим постановою Одеського апеляційного суду від 06 березня 2023 року в справі № 520/4192/18 у задоволенні позову ОСОБА_1 про визнання права власності на частину квартиру відмовлено, а відомості про оскарження позивачкою вказаної постанови апеляційного суду в касаційному порядку в Єдиному державному реєстрі судових рішень відсутні.

72. Отже, у розглядуваній справі за встановлених судами обставин звернення ОСОБА_1 до суду із позовом про визнання за нею майнових прав на спірну квартиру в порядку спадкування за законом після смерті дочки

ОСОБА_5 є неефективним способом захисту прав, які вона вважає порушеними, оскільки майнові права на квартиру набуті за договором

№ 71/36 від 22 березня 2010 року трансформувалися у право власності на новостворене нерухоме майно (квартиру).

73. З цих підстав оскаржені судові рішення підлягають зміні в частині вирішення позову ОСОБА_1

74. ОСОБА_2 , звертаючись із зустрічним позовом про визнання його особистим майном грошових коштів на загальну суму 263 835 грн на оплату майнових прав за договором № 71/36 про купівлю майнових прав на квартиру, теж обрав неефективний спосіб захисту прав, які вважає порушеними.

75. Верховний Суд звертає увагу, що спростування презумпції спільності майна подружжя дійсно може передбачати доведення того, що спірне майно, було набуте одним із подружжя за час шлюбу за кошти, які належали їй, йому особисто (пункт 3 частини першої статті 57 СК України).

76. Разом із тим, цим обставинам суд надає правову оцінку у мотивувальній частині відповідного рішення при вирішення спору, наприклад про поділ майна подружжя та/або про визнання придбаного за час шлюбу майна особистою власністю дружини, чоловіка.

77. Заявлення самостійних позовних вимог про визнання особистим майном одного із подружжя вже витрачених коштів, за які було під час шлюбу придбано спірне майно, не є ефективним способом захисту прав, які особа вважає порушеними.

78. Неправильно обраний спосіб захисту зумовлює прийняття рішення про відмову в задоволенні позову незалежно від інших встановлених судом обставин (пункт 77 постанови Великої Палати Верховного Суду від 29 вересня 2020 року у справі № 378/596/16-ц).

79. Суди попередніх інстанцій на вказане уваги не звернули та дійшли помилкового висновку про можливість задоволення зустрічного позову шляхом ухвалення судового рішення про визнання особистим майном ОСОБА_2 грошових коштів, витрачених у 2010 році на оплату майнових прав за договором № 71/36.

80. Згідно з частинами першою, четвертою статті 412 ЦПК України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини

81. Зважаючи на те, що у справі не вимагається збирання або додаткової перевірки чи оцінки доказів, обставини справи встановлені судами повно, але допущено неправильне застосування норм матеріального права, рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду необхідно змінити в частині вирішення первісного позову та скасувати в частині вирішення позову зустрічного з ухваленням нового судового рішення про відмову у задоволенні зустрічного позову.

Керуючись статтями 400 409 412 416 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_4 , в інтересах якої діє адвокат Шараг Ольга Вікторівна, задовольнити частково.

2. Рішення Київського районного суду м. Одеси від 06 квітня 2021 року та постанову Одеського апеляційного суду від 07 лютого 2023 року в частині вирішення позову ОСОБА_4 змінити, шляхом викладення їх мотивувальних частин в редакції цієї постанови Верховного Суду.

3. Рішення Київського районного суду м. Одеси від 06 квітня 2021 року та постанову Одеського апеляційного суду від 07 лютого 2023 року в частині вирішення зустрічного позову ОСОБА_2 скасувати, ухваливши в цій частині нове судове рішення про відмову у задоволенні зустрічного позову.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Судді: Є. В. Синельников О. В. Білоконь О. М. Осіян Н. Ю. Сакара В. В. Шипович