Головна Сервіси для юристів ... База рішень" Протокол " Постанова КЦС ВП від 16.09.2020 року у справі №490/5763/19 Постанова КЦС ВП від 16.09.2020 року у справі №490...
print
Друк
search Пошук
comment
КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

Постанова

Іменем України

10 вересня 2020 року

м. Київ

справа № 490/5763/19-ц

провадження № 61-17757св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

Хопти С. Ф. (суддя-доповідач), Синельникова Є. В., Шиповича В. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідач - акціонерне товариство "Сбербанк",

треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Журавльова Зоря Владленівна, Головне територіальне управління юстиції

у Миколаївській області, ОСОБА_2,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу акціонерного товариства "Сбербанк"

на ухвалу Центрального районного суду м. Миколаєва від 02 липня

2019 року у складі судді Гуденко О. А. та постанову Миколаївського апеляційного суду від 27 серпня 2019 року у складі колегії суддів: Серебрякової Т. В., Галущенка О. І., Лисенка П. П.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У липні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом

до акціонерного товариства "Сбербанк" (далі - АТ "Сбербанк"), треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу

Журавльова З. В., Головне територіальне управління юстиції

у Миколаївській області, ОСОБА_2, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню та зняття арешту з майна.

Позов мотивовано тим, що 04 жовтня 2012 року, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Журавльовою З. В. вчинено виконавчий напис, зареєстрований у реєстрі за № 719, яким звернуто стягнення за іпотечним договором від 24 червня 2008 року, укладеним між нею та публічним акціонерним товариством "Дочірній Банк Сбербанку Росії", правонаступником якого є АТ "Сбербанк", на предмет іпотеки, а саме: нежитлові приміщення магазину, розташованого по АДРЕСА_1, та належав їй на праві власності, у рахунок погашення заборгованості ОСОБА_2 у розмірі 13 671 803,03 грн.

Вважала, вказаний виконавчий напис таким, що не підлягає виконанню оскільки: у порушення положень статті 35 Закону України "Про іпотеку" вона не отримувала повідомлення про дострокове повернення кредиту

та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки; розмір пені

у виконавчому написі розраховано із порушенням вимог частини 6 статті 232 ГК України та поза межами позовної давності, а отже розмір заборгованості у виконавчому написі не є безспірним; станом на час звернення до суду із цією позовною заявою строк звернення до виконання виконавчого напису сплив.

Ураховуючи викладене, ОСОБА_1 просила суд визнати таким,

що не підлягає виконанню виконавчий напис від 04 жовтня 2012 року, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Журавльовою З. В., зареєстрований у реєстрі за № 719, яким звернуто стягнення на нежитлові приміщення магазину, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, у рахунок погашення заборгованості

у розмірі 13 671 803,03 грн, а також зняти арешт, накладений на вказане нерухоме майно у ході виконавчого провадження № 57981652.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

Ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва від 02 липня 2019 року прийнято позовну заяву ОСОБА_1 до розгляду та відкрито загальне позовне провадження у цивільній справі за її позовом до АТ "Сбербанк", треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Журавльова З. В., Головне територіальне управління юстиції

у Миколаївській області, ОСОБА_2, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню та зняття арешту з майна. Призначено підготовче судове засідання на 11 листопада 2019 року на 11 год. 00 хв.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що позовна заява

ОСОБА_1 подана у відповідності до вимог частини дванадцятої

статті 28 ЦПК України та підсудна Центральному районному суду

м. Миколаєва.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Миколаївського апеляційного суду від 27 серпня 2019 року апеляційну скаргу АТ "Сбербанк" залишено без задоволення. Ухвалу Центрального районного суду м. Миколаєва від 02 липня 2019 року залишено без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого та правильного висновку про те,

що позовна заява ОСОБА_1 подана у відповідності до вимог

частини 12 статті 28 ЦПК України та підсудна Центральному районному суду м. Миколаєва.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводи

У касаційній скарзі, поданій у жовтні 2019 року до Верховного Суду,

АТ "Сбербанк", посилаючись на порушення судами норм процесуального права, просило скасувати вказані рішення судів першої та апеляційної інстанцій та передати справу на новий розгляд за встановленою підсудністю до Шевченківського районного суду м. Києва для вирішення питання щодо відкриття провадження у справі.

Касаційна скарга мотивована тим, що судами першої та апеляційної інстанцій порушено норми процесуального права, внаслідок чого суди дійшли помилкового висновку про те, що ця справа підсудна Центральному районному суду м. Миколаєва.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 15 жовтня 2019 року було відкрито касаційне провадження у вказаній справі та витребувано цивільну справу

із Центрального районного суду м. Миколаєва.

У листопаді 2019 року матеріали справи надійшла до Верховного Суду.

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

У листопаді 2019 року до Верховного Суду надійшов відзив представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3, на касаційну скаргу у якому зазначено,

що оскаржувані судові рішення є законними та обґрунтованими.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Касаційна скарга АТ "Сбербанк" задоволенню не підлягає з таких підстав.

Відповідно до вимог частин 1 і 2 статті 400 ЦПК України (тут і далі у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно із положенням частини 2 статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалено з додержанням норм процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.

Згідно з частиною 1 статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням частиною 1 статті 402 ЦПК України.

Частиною 1 статті 23 ЦПК України передбачено, що усі справи,

що підлягають вирішенню в порядку цивільного судочинства, розглядаються місцевими загальними судами як судами першої інстанції, крім справ, визначених частинами другою-четвертою цієї статті.

Відповідно до частини 2 статті 27 ЦПК України позови до юридичних осіб пред'являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців

та громадських формувань.

Позови до стягувача про визнання виконавчого напису нотаріуса таким,

що не підлягає виконанню, або про повернення стягненого за виконавчим написом нотаріуса можуть пред'являтися також за місцем його виконання (частина 12 статті 28 ЦПК України).

Місце виконання рішення визначене у статті 24 Закону України "Про виконавче провадження".

Згідно частини 1 статті 24 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Право вибору місця відкриття виконавчого провадження

між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії щодо виконання рішення на території, на яку поширюються їхні функції, належить стягувачу.

Таким чином, встановивши, що позивачка звернулась до суду першої інстанції з позовом про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, та зняття арешту з майна за місцезнаходженням іпотечного майна, на яке звернуто стягнення оспорюваним виконавчим написом, розташованого по АДРЕСА_1, що згідно адміністративно-територіального поділу м. Миколаєва відноситься

до Центрального району, постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов правильного висновку про те, що цей позов підсудний Центральному районному суду м.

Миколаєва.

Обставини, на які посилається заявник в касаційній скарзі, були предметом дослідження судами першої та апеляційної інстанцій та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні

та встановленні судами попередніх інстанцій були дотримані норми процесуального права.

Відповідно до частини 3 статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу акціонерного товариства "Сбербанк" залишити без задоволення.

Ухвалу Центрального районного суду м. Миколаєва від 02 липня 2019 року та постанову Миколаївського апеляційного суду від 27 серпня 2019 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту

її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді: С. Ф. Хопта

Є. В. Синельников

В. В. Шипович
logo

Юридичні застереження

Protocol.ua є власником авторських прав на інформацію, розміщену на веб - сторінках даного ресурсу, якщо не вказано інше. Під інформацією розуміються тексти, коментарі, статті, фотозображення, малюнки, ящик-шота, скани, відео, аудіо, інші матеріали. При використанні матеріалів, розміщених на веб - сторінках «Протокол» наявність гіперпосилання відкритого для індексації пошуковими системами на protocol.ua обов`язкове. Під використанням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо.

Повний текст