ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 вересня 2016 року місто Київ К/800/28791/15

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Головуючої: Гончар Л.Я.,

Суддів: Стрелець Т.Г.,

Донця О.Є.,

розглянувши у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами адміністративну справу за касаційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в м. Павлограді та Павлоградському районі Дніпропетровської області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2014 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12 травня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м. Павлограді та Павлоградському районі Дніпропетровської області про визнання дій неправомірними та стягнення коштів, -

В С Т А Н О В И Л А:

ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Павлограді та Павлоградському районі Дніпропетровської області про визнання дій неправомірними та стягнення безпідставно сплачених коштів, стягнення витрат на правову допомогу та проїзд до судів.

В обґрунтування позовних позивач зазначив, що він є пенсіонером та отримує пенсію за віком, призначену на пільгових умовах. При цьому, відповідачем безпідставно стягувались з нього кошти на сплату єдиного внеску за період з липня 2011 року по січень 2012 року. Позивач вважає такі дії Пенсійного фонду протиправними та просить стягнути з Управління Пенсійного фонду України в м. Павлограді та Павлоградському районі Дніпропетровської області безпідставно перераховані в рахунок сплати єдиного внеску кошти у розмірі 2492,68 грн. та витрати на правову допомогу і проїзд до судів.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2014 року позовні вимоги ОСОБА_2 в частині стягнення з Управління Пенсійного фонду України в м. Павлограді та Павлоградському районі Дніпропетровської області безпідставно сплачених сум в рахунок єдиного внеску за період липень-грудень 2011 року у розмірі 2031,35 грн. залишено без розгляду. Зазначена ухвала сторонами у справі не оскаржувалась.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12 травня 2015 року, позов задоволено частково: визнано неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в м. Павлограді та Павлоградському районі Дніпропетровської області щодо неповернення на пенсійний рахунок ОСОБА_2 безпідставно сплачених сум в рахунок єдиного внеску у розмірі 372,31 грн. за період січень 2012 року; стягнуто з Управління Пенсійного фонду України в м. Павлограді та Павлоградському районі Дніпропетровської області безпідставно сплачені позивачем суми в рахунок єдиного внеску за період січень 2012 року у сумі 372,31 грн. (триста сімдесят дві гривні тридцять одна копійка).

У поданій касаційній скарзі Управління Пенсійного фонду України в м. Павлограді та Павлоградському районі Дніпропетровської області, із посиланням на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просило скасувати оскаржувані судові рішення та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційних скарг, правильність правової оцінки обставин справи та застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_2 є пенсіонером за віком; пенсія йому призначена відповідно до пункту «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Вимогою відповідача від 14.05.2013 № Ф-872-У зобов'язано позивача сплатити на користь Пенсійного фонду єдиний внесок у розмірі 3976,61 грн.

Зазначена вимога оскаржена позивачем до суду.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2013 року у справі №804/14199/13-а, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26 червня 2013 року, адміністративний позов ОСОБА_2 задоволено, визнано дії Управління щодо нарахування ОСОБА_2 недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та накладених штрафних санкцій неправомірними, скасовано вимогу про сплату боргу від 14.05.2013 №Ф-872-У.

Поряд з цим, судами попередніх інстанцій встановлено, що за січень 2012 року позивачем сплачено до Пенсійного фонду в рахунок сплати єдиного внеску 372,31 грн.

Також, оскаржувана вимога від 14.05.2013 №Ф-872-У до подання ОСОБА_2 адміністративного позову перебувала на примусовому виконанні у відділі Державної виконавчої служби Павлоградського міськрайонного управління юстиції (виконавче провадження № 38519604).

При здійсненні виконавчих дій 05.09.2013 державним виконавцем винесена постанова про звернення стягнення на доходи боржника, відповідно до якої, починаючи з жовтня 2013 року з пенсії ОСОБА_2 проводилось щомісячне утримання в розмірі 20% (загалом утримано 353,54 грн. за жовтень 2013 року). У зв'язку з оскарженням ФОП ОСОБА_2 в судовому порядку зазначеної вимоги з листопада 2013 року утримання з пенсії зупинено до винесення судом рішення по суті.

Матеріалами справи підтверджується, що ОСОБА_2 неодноразово звертався до відповідача із заявами про повернення безпідставно стягнутих грошей в рахунок сплати єдиного внеску, проте Управління Пенсійного фонду України в м. Павлограді та Павлоградському районі Дніпропетровської області листами повідомляло про відсутність підстав для повернення коштів.

Вважаючи незаконними дії відповідача щодо відмови повернути безпідставно стягнуті в рахунок сплати єдиного внеску кошти, ОСОБА_2 звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції, з позицією якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з відсутності у позивача як фізичної особи-підприємця, що є пенсіонером та обрала спрощену систему оподаткування, обов'язку сплачувати єдиний внесок. Разом с тим, судами попередніх інстанцій встановлено, що стягнуті з позивача в межах виконавчого провадження кошти вже повернуті позивачу. Окремо судом першої інстанції вказано на відсутність підстав для стягнення на користь позивача витрат на правову допомогу та на проїзд до суду з огляду на відсутність доказів понесення позивачем зазначених витрат.

Колегія суддів, виходячи з меж касаційного перегляду, встановлених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України, погоджується з такими висновками суду апеляційної інстанції з огляду на наступне.

Частиною першою статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України закріплено, що обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2013 року у справі №804/14199/13-а, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26 червня 2013 року, адміністративний позов ОСОБА_2 задоволено, визнано дії Управління щодо нарахування ОСОБА_2 недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та накладених штрафних санкцій неправомірними, скасовано вимогу про сплату боргу від 14.05.2013 №Ф-872-У.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що до вказаної вимоги входила сума коштів, сплачених позивачем в рахунок сплати єдиного внеску за січень 2012 року у розмірі 372,31 грн.

Колегія суддів зазначає, що з огляду на протиправність вимоги відповідача від 14.05.2013 №Ф-872-У, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про наявність підстав для повернення позивачу сплачених ним за січень 2012 року коштів.

У касаційній скарзі заявник стверджує, що у зв'язку із змінами у законодавстві на даний час органи Пенсійного фонду не наділені повноваженнями щодо повернення коштів на пенсійний рахунок.

Проте, судом апеляційної інстанції вірно зазначено, що Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з проведенням адміністративної реформи» (чинний з 11.08.2013) внесено зміни до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», зокрема, встановлено, що адміністрування єдиного внеску шляхом його збору, ведення обліку надходжень від його сплати та здійснення контролю за сплатою єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування здійснюють органи доходів і зборів в порядку, визначеному Податковим кодексом України.

Підпунктом 14.1.1-1 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що адміністрування податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та інших платежів відповідно до законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи - це сукупність рішень та процедур контролюючих органів і дій їх посадових осіб, що визначають інституційну структуру податкових та митних відносин, організовують ідентифікацію, облік платників податків і платників єдиного внеску та об'єктів оподаткування, забезпечують сервісне обслуговування платників податків, організацію та контроль за сплатою податків, зборів, платежів відповідно до порядку, встановленого законом.

Пунктом 3 Розділу II Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з проведенням адміністративної реформи» визначено, що процедури адміністрування, які здійснюють органи доходів і зборів, встановлені цим Законом, поширюються на періоди до набрання чинності цим Законом.

Заходи адміністрування органами доходів і зборів здійснюються не раніше дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України у зв'язку з проведенням адміністративної реформи».

Органи Пенсійного фонду України продовжують адмініструвати єдиний внесок у частині завершення процедур такого адміністрування.

Таким чином, колегія суддів вказує, що саме з Управління Пенсійного фонду України в м. Павлограді та Павлоградському районі Дніпропетровської області слід стягнути на користь позивача безпідставно сплачені кошти.

Разом з тим, колегія суддів вказує, що задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції, з позицією якого погодився суд апеляційної інстанції, не вказав на користь кого слід стягнути кошти з Управління Пенсійного фонду України в м. Павлограді та Павлоградському районі Дніпропетровської області.

Відсутність в резолютивній частині особи, на користь якої слід стягнути кошти, може призвести до утруднення виконання зазначеного рішення в майбутньому, оскільки в резолютивній частині рішення фактично відсутній стягувач.

За практикою Європейського суду невиконання судового рішення є грубим порушенням прав особи, які передбачені частиною першою статті 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до частини першої статті 225 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції має право змінити судове рішення, якщо у справі немає необхідності досліджувати нові докази або встановлювати обставини, а судове рішення, яке змінюється, є помилковим тільки в частині.

Враховуючи викладене, з метою забезпечення належного виконання судового рішення у майбутньому, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для зміни судових рішень.

Керуючись статтями 160, 167, 220, 222, 225, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Павлограді та Павлоградському районі Дніпропетровської області задовольнити частково.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2014 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12 травня 2015 року змінити, виклавши абзац третій резолютивної частини постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2014 року в наступній редакції: «стягнути з Управління Пенсійного фонду України в м. Павлограді та Павлоградському (код ЄДРПОУ: 38685474) районі Дніпропетровської області на користь ОСОБА_2 (ідентифікаційний код: НОМЕР_1) безпідставно сплачені ОСОБА_2 суми в рахунок єдиного внеску за період січень 2012 року у сумі 372 (триста сімдесят дві гривні) гривні 31 копійка.

В іншій частині постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2014 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12 травня 2015 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута в порядку статей 235-239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: