Головна Сервіси для юристів ... База рішень" Протокол " Постанова ВГСУ від 03.06.2014 року у справі №259/16-2005/5/13/6-11/4 Постанова ВГСУ від 03.06.2014 року у справі №259/1...
print
Друк
search Пошук
comment
КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

Державний герб України

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 червня 2014 року Справа № 259/16-2005/5/13/6-11/4

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді: Картере В.І. (доповідач),

суддів: Барицької Т.Л.,

Євсікова О.О.

за участю представників:

Кагарлицького районного споживчого товариства - Старікова Є.О.,

Київської регіональної спілки споживчої кооперації - Ситенка О.Д.,

Виконавчого комітету Кагарлицької міської ради - Ситенка О.Д.,

Київської обласної спілки споживчих товариств - не з'яв.,

Центральної спілки споживчих товариств України - не з'яв.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Кагарлицького районного споживчого товариства

на постанову Київського апеляційного господарського суду від 11.03.2014

та на ухвалу господарського суду Київської області від 03.12.2013

у справі № 259/16-2005/5/13/6-11/4

за заявою Кагарлицького районного споживчого товариства

про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Київської області від 21.03.2011

за позовом Київської регіональної спілки споживчої кооперації

до Виконавчого комітету Кагарлицької міської ради

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Київська обласна спілка споживчих товариств

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Кагарлицьке районне споживче товариства

за участю Центральної спілки споживчих товариств України

про визнання права власності

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2005 року Київська регіональна спілка споживчої кооперації звернулась до господарського суду Київської області з позовом до Виконавчого комітету Кагарлицької міської ради про визнання за нею право власності на об'єкти нерухомого майна цілісного майнового комплексу Кагарлицького ринку, які розташовані за адресою: м. Кагарлик, Київська область, вул. Незалежності, 15-А.

Справа розглядалась господарськими судами неодноразово.

Останнім рішенням господарського суду Київської області від 21.03.2011, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 07.06.2011, позовні вимоги задоволено. Визнано за Київською регіональною спілкою споживчої кооперації право власності на об'єкти нерухомого майна цілісного майнового комплексу Кагарлицького ринку.

Постановою Вищого господарського суду від 04.09.2013 касаційну скаргу Центральної спілки споживчих товариств України залишено без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 07.06.2011 та рішення господарського суду Київської області від 21.03.2011 залишено без змін.

29.08.2011 Кагарлицьке РайСТ зверталось до суду із заявою про перегляд рішення від 21.03.2011 за нововиявленими обставинами. Нововиявленою обставиною заявник вважав те, що висновком експертизи (виконаної за замовленням голови правління Бориспільського РайСТ) від 28.01.2011 № 848/11-11 експерт КНДІСЕ встановив, що в примірнику постанови від 05.02.1998 № 13, яку подав позивач (в якій зазначено про передачу ринків в тимчасове користування) перша та друга сторінки виготовлені на різних друкарських машинках, тоді як в примірнику копії постанови від 05.02.1998 № 13, яку подала третя особа (в якій відсутні слова "в тимчасове користування") виготовлено на одній друкарській машинці. Відповідно заявник твердив, що ця копія постанови від 05.02.1998 № 13, яку подав позивач, є підробленою і суд має взяти до уваги копію подану третьою особою-2, де відсутнє посилання на те, що ринки передавались у тимчасове користування.

Ухвалою від 13.09.2011 заява Кагарлицького РайСТ залишена без задоволення. Постановою Київського апеляційного господарського суду від 09.02.2012 ухвала господарського суду Київської області від 13.09.2011р. залишена без змін. Постановою від 17.10.2012 Вищий господарський суд України скасував ухвалу від 13.09.2011 та постанову від 09.02.2012, справу направив на новий розгляд до господарського суду Київської області для розгляду за нововиявленими обставинами. Постанова мотивована тим, що судами не встановлено, коли заявнику стало відомо про висновок експертизи від 28.01.2011 та чи є вказана обставина істотною, та чи призвело б її врахування до прийняття іншого судового рішення у даній справі.

Ухвалою від 15.01.2013 заяву Кагарлицького РайСТ залишено без задоволення, а рішення господарського суду Київської області від 21.03.2011 залишено без змін. Ухвала мотивована тим, що про обставину невідповідності між собою тексту першої та другої сторінок копії постанови правління Київської обласної споживчої спілки "Про вдосконалення структури ринків" від 05.02.1998 № 13 сторона заявляла під час розгляду справи, і судом зазначеній обставині було надано належну оцінку. Висновок експертизи від 28.01.2011 № 848/11-11 не є нововиявленою обставиною, оскільки на цю обставину сторони посилалися і без цього висновку. Крім того, висновок експертного дослідження від 28.01.2011 № 848/11-11 взагалі не є належним доказом в розумінні ст. 42 ГПК України, оскільки експерта не було попереджено судом про передбачену законом відповідальність, експертиза проведена не за документами даної справи № 259/16-2005/5/13/6-11. Так, в описовій частині висновку від 28.01.2011 зазначено, що на дослідження надані дві копії постанови правління Київської обласної спілки споживчих товариств від 05.02.1998 № 13 "О совершенствовании структуры рынков", а в результаті зроблено висновки, що текст виготовлений на різних друкарських машинках в оригіналах зазначених постанов. У зв'язку із відсутністю оригіналу постанови відсутні підстави твердити про невідповідність копії оригіналу. Твердити про підробку документів також відсутні підстави, оскільки факт підроблення документів не підтверджений вироком з кримінальної справи.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 04.04.2013 ухвала господарського суду Київської області від 15.01.2013 залишена без змін.

У жовтні 2013 року Кагарлицьке районне споживче товариство знову звернулось до господарського суду Київської області з заявою про перегляд рішення господарського суду Київської області від 21.03.2011 за нововиявленими обставинами, в якій просить переглянути та скасувати рішення господарського суду Київської області від 21.03.2011, а також визнати право власності на Кагарлицький ринок за Кагарлицьким районним споживчим товариством.

Ухвалою господарського суду Київської області від 03.12.2013 (суддя Конюх О.В.), залишеною без змін постановою Київського апеляційного суду від 11.03.2014 (колегія суддів у складі: суддя Тищенко А.І. - головуючий, судді Мартюк А.І., Тарасенко К.В.), заяву Кагарлицького районного споживчого товариства від 28.10.2013 про перегляд рішення господарського суду Київської області від 21.03.2011 за нововиявленими обставинами залишено без задоволення. Рішення господарського суду Київської області від 21.03.2011 залишено без змін.

У касаційній скарзі Кагарлицьке районне споживче товариство просить скасувати ухвалу господарського суду Київської області від 03.12.2013, постанову Київського апеляційного суду від 11.03.2014, а також скасувати рішення господарського суду Київської області від 21.03.2011 за нововиявленими обставинами та направити справу на новий розгляд. В обґрунтування скарги Кагарлицьке районне споживче товариство стверджує про порушення судами приписів ст.ст. 112, 114 ГПК України.

Перевіривши правильність застосування господарськими судами норм процесуального та матеріального права, Вищий господарський суд України вважає касаційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню виходячи з такого.

Звертаючись до господарського суду з заявою про перегляд рішення господарського суду Київської області від 21.03.2011 за нововиявленими обставинами, Кагарлицьке районне споживче товариство як на нововиявлену обставину послалося на те, що Вищим господарським судом України у іншій справі № 5/014-09/4/9 прийнято постанову від 08.10.2013, в якій надана інша правова оцінка факту виготовлення тексту копії постанови № 13 на різних друкарських машинках. Так, в зазначеній постанові від 08.10.2013 у справі № 5/014-09/4/9 Вищий господарський суд України визнав обґрунтованим висновок судів першої та апеляційної інстанції про те, що копія постанови правління Київської обласної спілки споживчих товариств від 05.02.1998 № 13 "О совершенствовании структуры рынков" подана Київською облспоживспілкою, не є належним доказом, оскільки її текст виготовлений на різних друкарських машинках, відповідно слід брати до уваги текст копії постанови № 13, яка подана Бориспільським РайСТ, в якій не зазначено, що ринки передані в тимчасове користування. У вказаній справі суд прийняв в якості належного доказу копію постанови від 05.02.1998 № 13 "О совершенствовании структуры рынков", в якій відсутнє посилання "в тимчасове користування", та відмовив в позові Київській обласній спілці споживчих товариств у позові про визнання права власності на цілісний майновий комплекс Центральний ринок в м. Бориспіль. Зазначений висновок Вищим господарським судом України у постанові від 08.10.2013 визнано обґрунтованим.

Крім, того, заявник також вказував, що поза увагою місцевого господарського суду залишилися доводи про те, що на момент винесення рішення від 21.03.2011 у даній справі суду не було відомо і не могло бути відомо про те, що у примірнику постанови від 05.02.1998 № 13, поданому Київською облспоживспілкою, та примірнику постанови від 05.02.1998 № 13, поданою Кагарлицьким РайСТ, є розбіжність, що призвело до прийняття помилкового рішення, в основу якого було покладено постанову від 05.02.1998 № 13 Київської облспоживспілки.

Вищий господарський суд України дійшов висновку, що наведені Кагарлицьким районним споживчим товариством в обґрунтування заяви про перегляд рішення господарського суду Київської області від 21.03.2011 за нововиявленими обставинами доводи цілком правомірно відхилені господарськими судами попередніх інстанцій з урахуванням наступного:

Статтею 112 ГПК визначено вичерпний перелік підстав для перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами.

Перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами є окремою процесуальною формою судового процесу, яка визначається юридичною природою цих обставин.

Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами.

Не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися господарським судом у процесі розгляду справи.

За змістом ст. 112 ГПК України, необхідними ознаками нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов:

по-перше, їх існування на час розгляду справи,

по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи,

по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).

Господарськими судами попередніх інстанцій обґрунтовано встановлено, що Кагарлицьке районне споживче товариство неодноразово посилалось на факт невідповідності друкованого тексту примірника копії постанови правління Київської обласної спілки споживчих товариств від 05.02.1998 № 13 "О совершенствовании структуры рынков" під час розгляду справи та під час перегляду рішення в апеляційному та касаційному порядку та за нововиявленими обставинами.

Так, виявлені невідповідність паперу та друкарських чорнил своєму віковому стану, сліди вилучення документів з підшивки, відмінність шрифту на різних сторінках постанови були підставою для заявлення Кагарлицьким районним споживчим товариством клопотання від 04.02.2011 № 01/43 про призначення у справі судової технічної експертизи. Судом було відмовлено у задоволенні клопотання, про що зазначено в описовій частині рішення від 21.03.2011, оскільки під час розгляду справи було встановлено, що оригіналу вказаної постанови у сторін немає, в архівних установах зберігається лише копія, відповідно відсутній оригінал документу, з яким належить порівнювати копії постанови, подані сторонами.

Крім того, на факт невідповідності друкованого тексту примірника копії постанови від 05.02.1998 № 13 заявник посилався також у заяві про перегляд рішення у справі за нововиявленими обставинами, яка була подана до суду 29.08.2011. Доказом вказаного заявник вважав висновок експертизи від 28.01.2011 № 848/11-11. Зазначеним посиланням також було надано оцінку господарським судом Київської області в ухвалі від 15.01.2013, яка набрала законної сили після перегляду її Київським апеляційним господарським судом та прийняття постанови від 04.04.2013.

Також, господарськими судами попередніх інстанцій правомірно зазначено про те, що Вищий господарський суду України у постанові від 08.10.2013 у справі № 5/014-09/4/9 взагалі не міг встановити жодного нового факту, оскільки в розумінні ст. 1117 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Відповідно до роз'яснень, викладених в пункті 2.6 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" не надається преюдиціального значення фактам (обставинам) зазначеним у судових рішеннях касаційної інстанції, оскільки останню не наділено правом встановлювати або вважати доведеними обставини і вирішувати питання, пов'язані з доказуванням.

Сама по собі постанова Вищого господарського суду України від 08.10.2013 прийнята у справі № 5/014-09/4/9 також не є нововиявленою обставиною в розумінні ст. 112 ГПК України.

Вищий господарський суд України наголошує на необхідності чітко розрізняти поняття нововиявленої обставини (як факту) і нового доказу (як підтвердження факту).

Відповідно інша оцінка господарським судом в іншій справі № 5/014-09/4/9 того самого доказу, на який сторони неодноразово посилалися в даній справі, і якому була надана оцінка у цій справі, за правовою природою не є нововиявленою обставиною в розумінні ст. 112 ГПК України.

Господарський суд в межах розгляду заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами не наділений повноваженнями переоцінювати ті обставини та докази на їх підтвердження, яким вже було надано оцінку під час розгляду справи, винесення рішення та здійснення апеляційного та касаційного перегляду. Також суду першої інстанції в межах розгляду заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами не надано повноважень оцінювати відповідність висновків суду фактичним обставинам справи та правильність застосування судом норм законодавства.

Крім того, господарськими судами попередніх інстанцій правомірно не взято до уваги посилання Кагарлицького районного споживчого товариства на виявлену в архівному відділі іншу редакцію "Акта безовозмездного приема-передачи Кагарлыкского колхозного рынка Кагарлыкскому райпотребсоюзу /Райпо/" від 19.02.1998, оскільки зазначений документ є не новою обставиною, а є новим доказом на підтвердження тієї обставини, яка була покладена в основу заперечень відповідача та третьої особи 2 як під час розгляду справи, так і під час подання заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами від 29.08.2011 - тієї обставини, що спірний об'єкт нерухомості (Кагарлицький ринок) був переданий правопопереднику Кагарлицького районного споживчого товариства Кагарлицькій районній споживчій спілці не в тимчасове користування, а безоплатно у власність, а подані позивачем копії постанови від 05.02.1998 № 13 та акта передачі від 19.02.1998 не відповідають дійсності (фактично є підробленими).

До того ж, як встановлено господарськими судами, копія вказаного акта передачі від 19.02.1998 вже була залучена до матеріалів справи в процесі перегляду Київським міжобласним апеляційним господарським судом рішення від 24.12.2009, що свідчить про те, що про існування зазначеної редакції акта передачі від 19.02.1998 заявнику було відомо ще в 2010 році, тобто поза межами місячного строку, встановленого ст. 113 ГПК України, і заявник безпідставно посилається на зазначений документ як на нововиявлену обставину в 2013 році.

Отже, Кагарлицьке районне споживче товариство звертаючись до суду з заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами не довело наявність обставин, які не були відомі господарському суду під час вирішення справи по суті, і які не могли бути поданими суду до прийняття рішення.

На підставі наведеного вище, враховуючи межі перегляду справи в касаційній інстанції, визначені ст. 1117 ГПК України, та виходячи з того, що судами попередніх інстанцій під час перегляду за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Київської області від 21.03.2011 не допущено порушень або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права, Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність правових підстав для скасування або зміни оскаржуваних судових рішень.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111, 112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Кагарлицького районного споживчого товариства залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 11.03.2014 та ухвалу господарського суду Київської області від 03.12.2013 у справі № 259/16-2005/5/13/6-11/4 залишити без змін.

Головуючий суддя:В. Картере Судді: Т. Барицька О. Євсіков

logo

Юридичні застереження

Protocol.ua є власником авторських прав на інформацію, розміщену на веб - сторінках даного ресурсу, якщо не вказано інше. Під інформацією розуміються тексти, коментарі, статті, фотозображення, малюнки, ящик-шота, скани, відео, аудіо, інші матеріали. При використанні матеріалів, розміщених на веб - сторінках «Протокол» наявність гіперпосилання відкритого для індексації пошуковими системами на protocol.ua обов`язкове. Під використанням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо.

Повний текст