Постанова ВГСУ від 12.10.2016 року у справі №907/986/15

Друк

Пошук

КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

Постанова

вищий господарський суд україни ( ВГСУ )

Державний герб України

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2016 року Справа № 907/986/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді: суддів:Іванової Л.Б. (доповідач), Гольцової Л.А., Козир Т.П.,розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агробуд-Рівне"на ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 07.07.2016у справі№ 907/986/15 Господарського суду Закарпатської областіза позовомСпільного підприємства "Степанський агробуд"доРівненської обласної асоціації по сільському будівництву "Рівнеагробуд" провизнання недійсним рішенняза участю представників сторін:

позивача: Грабовський В.А.

відповідача: Овдійчук О.О.

скаржника: Камінський Р.І., Янчук В.В.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 28.01.2016 у справі № 907/986/15 задоволено повністю позов Спільного підприємства "Степанський агробуд" до Рівненської обласної асоціації по сільському будівництву "Рівнеагробуд"; визнано недійсним з моменту прийняття рішення 14 обласної конференції Рівненської обласної виробничої кооперативно-державної асоціації по сільському будівництву "Рівнеагробуд", прийняті 10.03.2005 по першому питанню порядку денного "Про затвердження постанов Ради Асоціації "Рівнеагробуд" та по четвертому питанню порядку денного "Організаційне питання", оформлені протоколом ХІV обласної конференції Рівненської обласної виробничої кооперативно-державної асоціації по сільському будівництву "Рівнеагробуд" від 10.03.2005.

Не погоджуючись з рішенням Господарського суду Закарпатської області від 28.01.2016 у справі № 907/986/15 Товариство з обмеженою відповідальністю "Агробуд-Рівне" звернулося до Львівського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати рішення Господарського суду Закарпатської області від 28.01.2016 у справі № 907/986/15, прийняти нове рішення, яким в позові відмовити.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 07.07.2016 (колегія суддів у складі: головуючого судді Малех І.Б., суддів Костів Т.С., Желіка М.Б.) відмовлено у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Агробуд-Рівне" про поновлення пропущеного строку на подання апеляційної скарги; апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агробуд-Рівне" повернуто скаржнику.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду апеляційної інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю "Агробуд-Рівне" звернулося до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 07.07.2016, справу передати до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про прийняття апеляційної скарги до провадження.

Обґрунтовуючи підстави звернення з касаційною скаргою, скаржник посилається на порушення та неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права. Скаржник вказує на безпідставність висновків суду апеляційної інстанції про можливість ознайомитися з оскаржуваним рішенням за допомогою Єдиного державного реєстру судових рішень та необґрунтованість посилання суду на те, що оскаржуване судове рішення було отримане скаржником ще 27.02.2016, у зв'язку із чим вважає, що апеляційний господарський суд, відмовляючи у задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, допустив обмеження права скаржника на апеляційне оскарження.

До Вищого господарського суду України надійшли заперечення Рівненської обласної асоціації по сільському будівництву "Рівнеагробуд" на касаційну скаргу, в яких відповідач просить ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 07.07.2016 у справі № 907/986/15 залишити без змін, касаційну скаргу - відхилити.

Сторони згідно з приписами статті 111-4 Господарського процесуального кодексу України були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду касаційної скарги та скористалися передбаченим законом правом на участь у перегляді справи в суді касаційної інстанції.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при ухваленні оскаржуваного судового акту, вважає касаційну скаргу такою, що підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Як свідчать матеріали справи, Спільне підприємство "Степанський агробуд" звернулося до Господарського суду Закарпатської області із позовом до Рівненської обласної асоціації по сільському будівництву "Рівнеагробуд" про визнання недійсним з моменту прийняття рішення 14 обласної конференції Рівненської обласної виробничої кооперативно-державної асоціації по сільському будівництву "Рівнеагробуд", прийняті 10.03.2005 по першому питанню порядку денного "Про затвердження постанов Ради Асоціації "Рівнеагробуд" та по четвертому питанню порядку денного "Організаційне питання", оформлені протоколом ХІV обласної конференції Рівненської обласної виробничої кооперативно-державної асоціації по сільському будівництву "Рівнеагробуд" від 10.03.2005.

Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 28.01.2016 позов Спільного підприємства "Степанський агробуд" задоволено повністю.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції Товариство з обмеженою відповідальністю "Агробуд-Рівне" 24.06.2016 звернулося до Львівського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на вказане рішення із заявою про відновлення пропущеного строку на подання апеляційної скарги, яке мотивоване ним, що: (1) Товариство з обмеженою відповідальністю "Агробуд-Рівне" не брало участі у розгляді справи (не було стороною чи третьою особою); (2) оскаржуване рішення Товариству не направлялося та уповноваженими особами Товариства не отримувалося; (3) про прийняте рішення скаржнику стало відомо від учасника цивільної справи № 569/1221/16-ц за позовом Рівненської обласної асоціації по сільському будівництву "Рівнеагробуд" до ОСОБА_8 про витребування майна та зобов'язання передати майно, рішення у якій містять посилання на рішення Господарського суду Закарпатської області від 28.01.2016 у справі № 907/986/15.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 07.07.2016 відмовлено у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Агробуд-Рівне" про поновлення пропущеного строку на подання апеляційної скарги; апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агробуд-Рівне" повернуто скаржнику.

Відмовляючи у задоволенні клопотання про поновлення процесуального строку, апеляційний господарський суд виходив з того, що оскаржуване рішення суду першої інстанції було направлено скаржникові Рівненською обласною асоціацією по сільському будівництву "Рівнеагробуд" 26.02.2016 та було отримано скаржником 27.02.2016, що підтверджується копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, і зазначені обставини спростовують доводи скаржника, викладені у його клопотанні. Крім цього, судом апеляційної інстанції зазначено, що скаржник не реалізував своє право на доступ до судових рішень у порядку передбаченому Законом України "Про доступ до судових рішень".

Враховуючи наведене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що скаржником не доведено відсутності у нього можливості вчинити відповідні процесуальні дії у визначений строк.

Як передбачено ч. 1 ст. 93 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу місцевого господарського суду - протягом п'яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 93 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що апеляційний господарський суд постановляє ухвалу про повернення апеляційної скарги у випадках, якщо вона подана після закінчення строків, установлених цією статтею, і суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку.

Згідно із п. 4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України" клопотання про відновлення строку подання апеляційної скарги з огляду на приписи статті 53 ГПК України повинно містити обґрунтування поважності причин пропуску такого строку (за необхідності - з посиланням на відповідні докази, які подаються апеляційному господарському суду на загальних підставах).

Отже, відновлення пропущеного процесуального строку відповідно до статті 53 Господарського процесуального кодексу України можливе при визнанні поважною причини пропуску встановленого законом процесуального строку.

Відновлення пропущеного процесуального строку є правом суду, яким останній користується, виходячи із поважності причин пропуску строку. Поважними визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальних дій.

Господарський процесуальний кодекс України не пов'язує право суду відновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Отже, у кожному випадку, суд повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінити доводи, що наведені в обґрунтування клопотання про його відновлення, та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.

Відповідно до статті 129 Конституції України однією із основних засад судочинства є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду.

Як передбачено ч. 1 ст. 91 Господарського процесуального кодексу України право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду мають сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки.

Разом з тим, правовий статус осіб, які не брали участь у справі, має певні особливості, обумовлені тим, що вказані особи не наділені правами учасника процесу під час розгляду справи у суді першої інстанції, зокрема правом брати участь у судових засіданнях і правом на отримання судового рішення у порядку, встановленому ст. 87 Господарського процесуального кодексу України, що об'єктивно створює труднощі у їх обізнаності як про стан провадження, так і про прийняте у справі судове рішення і його зміст.

Враховуючи наведене реалізація права на апеляційне оскарження судового рішення такою особою пов'язана із з'ясуванням нею факту вирішення судом питання про її права і обов'язки, що є можливим після ознайомленням з текстом прийнятого судового рішення.

Разом з тим, матеріали справи свідчать, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Агробуд-Рівне" не брало участі у справі № 907/986/15, рішення Господарського суду Закарпатської області у справі № 907/986/15 було прийнято від 28.01.2016, його повний текст підписано 02.02.2016 і, відповідно, процесуальний строк на подання апеляційної скарги на вказане рішення сплив 12.02.2016.

Відмовляючи у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Агробуд-Рівне" про поновлення процесуального строку з тих підстав, що рішення суду першої інстанції було отримано ним 27.02.2016, натомість скаржник скористався своїм правом на апеляційне оскарження через 4 місяці після його отримання, апеляційний господарський суд не врахував правовий статус апелянта та не надав правової оцінки тій обставині, що судове рішення було ним отримано поза межами строку на апеляційне оскарження, і вказана обставина об'єктивно позбавляла апелянта можливості подати апеляційну скаргу у встановлений строк.

За таких обставин, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що апеляційний господарський суд, не надавши належної оцінки всім доводам скаржника та зазначеним вище фактичним обставинам, передчасно відмовив у задоволенні клопотання про поновлення процесуального строку на подання апеляційної скарги, у зв'язку із чим оскаржувана ухвала суду апеляційної інстанції згідно з п. 3 ст. 1119 Господарського процесуального кодексу України підлягає скасуванню з передачею справи до апеляційного господарського суду для вирішення питання про прийняття апеляційної скарги до провадження.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 - 11111, 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України