ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2016 року Справа № 904/682/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Корнілової Ж.О. - головуючого (доповідач), Грека Б.М., Могил С.К.,розглянувши матеріали касаційної скарги на ухвалуДочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" Господарського суду Дніпропетровської області від 20.09.2016та постановуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 12.10.2016у справі№ 904/682/14 Господарського суду Дніпропетровської областіза позовомДочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"доПублічного акціонерного товариства "Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод"про за участю від позивача: від відповідача:стягнення 55721540,59 грн., Майданевич Г. А., Кравцов О. В.,

ВСТАНОВИВ:

ПАТ "Інтерпайп НТЗ" 27.05.2016 звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області із заявою про розстрочку виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 14.12.2015 та додаткового рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 04.02.2016 у справі № 904/682/14 на 3 роки - до 31.05.2019, з оплатою щомісячно по 732988,82 грн.

ПАТ "Інтерпайп НТЗ" 20.09.2016 звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з уточненням до заяви про розстрочку виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 14.12.2015 та додаткового рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 04.02.2016 у справі № 904/682/14, в якій просить розстрочити виконання рішення на три роки - до 31.08.2019, з оплатою щомісячно- 538384,62 грн.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 20.09.2016 у справі № 904/682/14 (суддя Мельниченко І.Ф.) заяву ПАТ "Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод" частково задоволено. Розстрочено виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 14.12.2015 та додаткового рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 04.02.2016 строком на 2 роки з оплатою відповідно до наступного графіку платежів: до 30.09.2016 - 807576,94; до 31.10.2016 - 807576,94; до 30.11.2016 - 807576,94; до 31.12.2016 - 807576,94; до 31.01.2017 - 807576,94; до 28.02.2017 - 807576,94; до 31.03.2017 - 807576,94; до 30.04.2017 - 807576,94; до 31.05.2017 - 807576,94; до 30.06.2017 - 807576,94; до 31.07.2017 - 807576,94; до 31.08.2017 - 807576,94; до 30.09.2017 - 807576,94; до 31.10.2017 - 807576,94; до 30.11.2017 - 807576,94; до 31.12.2017 - 807576,94; до 31.01.2018 - 807576,94; до 28.02.2018 - 807576,94; до 31.03.2018 - 807576,94; до 30.04.2018 - 807576,94; до 31.05.2018 - 807576,94; до 30.06.2018 - 807576,94; до 31.07.2018 - 807576,94; до 31.08.2018 - 807576,94; до 30.09.2018 - 807576,94. Всього 19381846,67 грн.

Ухвалу мотивовано тим, що наведені відповідачем підстави для відстрочки виконання судового рішення є тими виключними обставинами, які є підставою для відстрочення виконання судового рішення. Надані заявником документи свідчать про нестабільне фінансове становище, яке склалося на даний момент на його підприємстві, і виконання рішення може привести до зупинки його господарської діяльності. Судом врахувано, що боржником повністю виконано зобов'язання щодо оплати основного боргу.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 12.10.2016 у справі № 904/682/14 (у складі колегії суддів: Антонік С. Г. - головуючого, Чимбал Л. О., Джихур О. В.) ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 20.09.2016 у справі № 904/682/14 залишено без змін.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 19.10.2016 у справ № 904/682/14 (суддя Мельниченко І. Ф.) за ініціативою суду в порядку ст. 89 ГПК України виправлено допущену описку в ухвалі Господарського суду Дніпропетровської області від 20.09.2016 у справі № 904/682/14. Графік платежів в описовій та резолютивній частинах викладено в наступній редакції: до 30.09.2016 - 807576,94; до 31.10.2016 - 807576,94; до 30.11.2016 - 807576,94; до 31.12.2016 - 807576,94; до 31.01.2017 - 807576,94; до 28.02.2017 - 807576,94; до 31.03.2017 - 807576,94; до 30.04.2017 - 807576,94; до 31.05.2017 - 807576,94; до 30.06.2017 - 807576,94; до 31.07.2017 - 807576,94; до 31.08.2017 - 807576,94; до 30.09.2017 - 807576,94; до 31.10.2017 - 807576,94; до 30.11.2017 - 807576,94; до 31.12.2017 - 807576,94; до 31.01.2018 - 807576,94; до 28.02.2018 - 807576,94; до 31.03.2018 - 807576,94; до 30.04.2018 - 807576,94; до 31.05.2018 - 807576,94; до 30.06.2018 - 807576,94; до 31.07.2018 - 807576,94; до 31.08.2018 - 807576,94. Всього 19381 846,67 грн.

Не погоджуючись з ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 20.09.2016 та постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 12.10.2016 у справі № 904/682/14, Дочірня компанія "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 20.09.2016 та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 12.10.2016 у справі № 904/682/14, і відмовити ПАТ "Інтерпайп НТЗ" у наданні розстрочки виконання рішення суду у справі № 904/682/14.

У касаційній скарзі заявник посилається на порушення та неправильне застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Відповідач - ПАТ "Інтерпайп НТЗ" надало відзив на касаційну скаргу, вважає, що станом на сьогоднішній день відсутній предмет спору, оскільки ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 20.09.2016 у справі № 904/682/14 виконано у повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача Корнілову Ж.О., обговоривши доводи касаційної скарги, заслухавши представників позивача та відповідача, перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судами встановлено, що рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 14.12.2015 стягнуто із ПАТ "Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод" на користь ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" 15996140, 89 грн. 3 % річних, 1084491, 08 грн. інфляційних втрат, 14583037,23 грн. пені та 68366,34 грн. судового збору.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 01.02.2016 рішення суду змінено в частині стягнення пені. Стягнуто 36457593,08 грн. пені.

Постановою Вищого господарського суду від 10.05.2016 скасовано постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду, і залишено в силі рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 14.12.2015.

Господарським судом Дніпропетровської області 04.02.2016 винесено додаткове рішення, яким з відповідача на користь позивача стягнуто 38352,75 грн. витрат за проведення судової експертизи.

ПАТ "Інтерпайп НТЗ" 27.05.2016 звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області із заявою про розстрочку виконання рішення суду на 3 роки - до 31.05.2019, з оплатою щомісячно - 732988,82 грн.

Заявою від 20.09.2016 відповідачем уточнено вимоги щодо розстрочення виконання рішення на три роки - до 31.08.2019 з оплатою щомісячно - 538384,62 грн.

Як на підставу для застосування відстрочки виконання рішення, відповідач посилається на скрутний фінансовий стан підприємства, нестабільність та складну політичну ситуацію в країні, оскільки 60% ринку збуту продукції підприємства відбувалось на території Російської Федерації. Основними причинами зниження виробництва є падіння попиту в Україні та введення мита в країнах Митного Союзу. Крім цього, останнім часом на світовому ринку з'явилася тенденція зниження цін на металопродукцію, подорожчання енергоносіїв, підвищення залізничного тарифу та інше.

Відповідно до частини 1 статті 121 Господарського процесуального кодексу України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Відповідно до п.7.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. … Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Місцевий господарський суд, приймаючи рішення про надання розстрочки на два роки, виходив з того, що надані заявником копії звітів про фінансовий стан свідчать про нестабільне фінансове становище, яке склалось на даний момент на його підприємстві, і виконання рішення саме зараз може призвести до зупинки його господарської діяльності. Місцевим господарським судом враховано, що основний борг сплачено відповідачем до подання позову, і рішенням стягнуто пеню, 3% річних та інфляційні втрати, сума яких на час прийняття рішення зменшилась на 7005749, 96 грн. у зв'язку з виконанням рішення відповідачем.

Місцевий господарський суд, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов до правильного висновку, що відповідно до наданих відповідачем балансів та фінансових звітів, підприємство є збитковим. Сума дебіторської заборгованості перевищує суму кредиторської заборгованості. Відповідач не має можливості звернутись за захистом своїх прав до своїх контрагентів, що знаходяться в Луганській та Донецький області, яким постачалась продукція до початку АТО, оскільки відбулось знищення виробничих потужностей боржників. Зменшення попиту на продукцію в Україні та неможливість поставки продукції на ринок Митного союзу із-за введення мита на ввіз трубної продукції.

У зв'язку з падінням з об'єктивних причин виробництва, збитковості підприємства, одночасне стягнення заборгованості може призвести до зупинки підприємства та його банкрутства.

Відповідачем з 15.02.2016 по 16.08.2016 на виконання рішення суду здійснено оплату позивачу на загальну суму 12388541,62 грн., що свідчить про можливість виконання рішення частинами.

Після прийняття господарським судом ухвали про розстрочку виконання рішення відповідачем, на виконання вказаної ухвали 26.09.2016 позивачу сплачено 4000000 грн. та 14212751, 45 грн., що підтверджується наданими копіями платіжних доручень.

Розглядаючи питання щодо розстрочки виконання рішення суду, господарські суди врахували доводи обох сторін, їх матеріальні інтереси та фінансовий стан, причини неналежного виконання відповідачем зобов'язань перед позивачем, ступінь вини боржника у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави, положення законодавства щодо обов'язкового виконання рішень господарського суду, які набрали законної сили, на всій території України, скрутне фінансове становище відповідача, яке підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, та сплату відповідачем суми основного боргу.

При цьому, судами враховано, що відповідач не відмовляється від виконання своїх зобов'язань перед позивачем та не ухиляється від виконання судового рішення, а звертається із заявою щодо розстрочення його виконання з метою надання можливості боржнику за цей час вжити заходів для реального виконання своїх зобов'язань у зв'язку зі скрутним фінансовим становищем відповідача негайне виконання рішення суду є неможливим.

З урахуванням принципу забезпечення збалансованості інтересів як боржника, так і стягувача, місцевий господарський суд, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов до правильного висновку про часткове задоволення заяви відповідача та надання ПАТ "Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод" розстрочки виконання рішення суду щодо стягнення суми 19381846, 67 грн. строком на 24 (двадцять чотири) місяці, починаючи з вересня 2016 року по серпень 2018 року включно.

З огляду на те, що процесуальний закон не наводить переліку обставин, за наявності яких може бути надано розстрочку виконання судового рішення, і покладає розв'язання цього питання безпосередньо на суд, який розглядає відповідне питання з урахуванням всіх конкретних обставин, колегія суддів вважає, що судами зазначені обставини з'ясовано, з дотриманням наведених вимог оцінено доводи сторін та докази, подані на підтвердження цих доводів, і надано відповідачу розстрочку виконання судового рішення на 24 місяці, тому підстав для скасування ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 20.09.2016 та постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 12.10.2016 у справі № 904/682/14 Господарського суду Дніпропетровської області не вбачається.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 1115 ГПК України та ч.ч. 1, 2 ст. 1117 ГПК України касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє судові рішення виключно на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у рішенні або постанові господарського суду. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Доводи скаржника, викладені у касаційній скарзі судова колегія вважає непереконливими, і такими, що спростовуються наявними доказами та встановленими матеріалами справи.

Відповідно до п. 1 ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу - без задоволення.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 20.09.2016 та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 12.10.2016 у справі № 904/682/14 Господарського суду Дніпропетровської області залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 20.09.2016 та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 12.10.2016 у справі № 904/682/14 Господарського суду Дніпропетровської області залишити без змін.

Головуючий, суддя:Корнілова Ж. О. Судді:Грек Б. М. Могил С. К.