ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2016 року Справа № 5016/1029/2012(5/35)

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого:Короткевича О.Є. (доповідач у справі),суддів:Коваленка В.М., Полякова Б.М.,розглянувши касаційну скаргу Ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Вознесенська продовольча компанія" арбітражного керуючого Боднарука Василя Васильовича на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 11 жовтня 2016 року (в частині визнання недійсним договору купівлі-продажу від 10.06.2016 року)у справі Господарського суду № 5016/1029/2012(5/35) Миколаївської областіза заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Люкс ЛВП" Публічного акціонерного товариства по газапостачанню та газифікації "Миколаївгаз" НАК "Нафтогаз України" Товариства з обмеженою відповідальністю "Інноваційний центр "Агротехнології" Товариства з обмеженою відповідальністю "Вознесенська продовольча компанія" провизнання банкрутом,

В судовому засіданні взяли участь представники:

ПАТ "Альфа Банк"- Атаманенко О.П.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 27 липня 2016 року у справі № 5016/1029/2012 (5/35) (суддя - Міщенко В.І.) провадження у справі з розгляду заяви публічного акціонерного товариства "Альфа-Банк" з урахуванням уточнень в частині визнання недійсними результатів аукціону, який оформлено протоколом товарної біржі "Титул" від 30.05.2016р. по лоту № 24781924/3/2 - припинено; заяву публічного акціонерного товариства "Альфа-Банк" з урахуванням уточнень в частині визнання недійсним договору купівлі-продажу від 10.06.2016р., укладеного між ТОВ "Черкаська м'ясна компанія" та ТОВ "Вознесенська продовольча компанія" - залишено без задоволення.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 11 жовтня 2016 року у справі № 5016/1029/2012 (5/35) (колегія суддів у складі Богатир К.В. - головуючий, Лавриненко Л.В., Лашин В.В.) ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 27 липня 2016 року в частині відмови у задоволенні заяви банку про визнання недійсним договору купівлі-продажу права вимоги від 10.06.2016р. скасовано та в цій частині прийнято нове рішення, яким зазначений договір визнано недійсним.

Не погоджуючись з прийнятою у справі постановою суду апеляційної інстанції, скаржник ліквідатор товариства з обмеженою відповідальністю "Вознесенська продовольча компанія" арбітражний керуючий Боднарук Василь Васильович звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, якою просить скасувати постанову Одеського апеляційного господарського суду від 11 жовтня 2016 року в частині визнання недійсним договору купівлі-продажу від 10.06.2016, а ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 27 липня 2016 року у справі № 5016/1029/2012 (5/35) залишити в силі.

В обґрунтування вимог касаційної скарги посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права, а саме ст.ст. 55, 73 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі по тексту Закон про банкрутство).

Заслухавши пояснення учасника судового засідання, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Скасовуючи ухвалу місцевого суду в частині залишення без задоволення заяви публічного акціонерного товариства "Альфа-Банк" про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 10.06.2016р. укладеного між ТОВ "Черкаська м'ясна компанія" та ТОВ "Вознесенська продовольча компанія", суд апеляційної інстанції виходив з того, що місцевий суд не в повній мірі надав оцінку укладеному з порушенням ст.ст. 44, 73 Закону про банкрутство договору купівлі-продажу від 10.06.2016, в зв'язку з чим помилково залишив заяву банку без задоволення.

Колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується із висновком суду апеляційної інстанції, з огляду на наступне.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 15.06.2012 місцевий суд ухвалою за спільною заявою товариства з обмеженою відповідальністю "Люкс ЛВП", публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Миколаївгаз" НАК "Нафтогаз України", товариства з обмеженою відповідальністю "Інноваційний центр "Агротехнології" порушив провадження у справі про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю "Вознесенська продовольча компанія" за загальною процедурою.

Постановою Господарського суду Миколаївської області від 26.11.2014р. товариство з обмеженою відповідальністю "Вознесенська продовольча компанія" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено арбітражного керуючого Боднарука Василя Васильовича.

Судами встановлено, що на засіданні комітету кредиторів 28.10.2015р. (протокол засідання комітету кредиторів № 13 від 18.10.2015р.) визначався порядок та умови продажу права вимоги ТОВ "Вознесенська продовольча компанія" до ТОВ "Черкаська продовольча компанія" в сумі 3 653 965,62 грн.

Відповідно до протоколу засідання комітету кредиторів, 23.10.2015р. ліквідатором був отриманий експертний висновок ТОВ "Експерт-Південь" про вірогідну вартість дебіторської заборгованості згідно вимог ТОВ "Вознесенська продовольча компанія", в якому зазначено, що повернення дебіторської заборгованості в даному випадку прирівнюється "0", тобто оцінювач не зміг виконати розрахунки по оцінці таких зобов'язань по діючим нормативним актам.

По даному питанню комітетом кредиторів одноголосно прийнято рішення виставити на продаж право вимоги ТОВ "Вознесенська продовольча компанія" до ТОВ "Черкаська продовольча компанія" в сумі 3 653 965,62 грн. за ціною 6% від розміру кредиторських вимог, що складає суму 219 237,94 грн. (початкова ціна продажу).

Таким чином, оскільки експертна установа не змогла встановити фактичну вартість даної дебіторської заборгованості, початкова вартість дебіторської заборгованості була визначена комітетом кредиторів.

Відповідно до протоколу № 24781924/3/2/в про проведення аукціону з визначенням переможця від 30.05.2016р., найвищу ціну в розмірі 6 000 544,00 грн. було запропоновано ТОВ "Черкасим'ясоагропромсервіс", однак останній підписати договір відмовився, оскільки ПАТ "Банк Михайлівський" відмовив у видачі кредиту, за рахунок якого підприємство намагалось розрахуватись за придбані на аукціоні активи.

В зв'язку з відмовою переможця аукціону ТОВ "Черкасим'ясоагропромсервіс" від укладення договору купівлі-продажу майна банкрута ТОВ "Вознесенська продовольча компанія", а саме права вимоги за договорами постачання № 305 від 01.01.2008 та № 37 від 03.01.2011, товарною біржею "Титул" 04.06.2016 було прийнято рішення про анулювання результатів аукціону.

За правилами ч. 2 ст. 55 Закону про банкрутство, результати аукціону анулюються організатором у п'ятиденний строк з моменту його проведення у разі відмови переможця від укладення договору купівлі-продажу чи підписання протоколу із зазначенням результатів аукціону.

Рішення про анулювання результатів аукціону може бути оскаржено до господарського суду.

Однак, ігноруючи прийняте організатором аукціону рішення про анулювання результатів аукціону, ліквідатором боржника Боднаруком Василем Васильовичем 10.06.2016 року було укладено договір купівлі-продажу права вимоги по лоту № 24781924/3/2 з ТОВ "Черкаська м'ясна компанія".

При цьому, не зважаючи на попит у придбанні дебіторської заборгованості, ліквідатор, користуючись правом, наданим йому ч. 1 ст. 73 Закону про банкрутство, уклав договір купівлі-продажу майна з учасником торгів, який запропонував найбільш високу ціну після переможця, а саме з товариством з обмеженою відповідальністю "Черкаська м'ясна компанія" за 228 007,46грн., яка порівняно із запропонованою ціною переможця в 26 разів нижча (або на 5 772 536,54 грн.).

Водночас ч. 2 ст. 73 Закону про банкрутство передбачено, якщо договір купівлі-продажу майна не був укладений, замовник аукціону приймає рішення про проведення повторних торгів і про встановлення нової початкової ціни продажу майна.

Таким чином, для захисту інтересів кредиторів ліквідатор мав право призначити повторний аукціон та врахувавши попит на майно у вигляді майнових прав (а саме факт пропозиції ціни за майно боржника у розмірі 6 млн.) встановити нову початкову ціну продажу товару, яку мав можливість погодити із комітетом кредиторів.

Враховуючи викладене, ліквідатор в порядку ст. 73 Закону мав альтернативні права як укласти прямий договір купівлі-продажу з наступним учасником торгів, який запропонував найвищу ціну після ціни переможця аукціону, так і провести повторні торги та виставити дебіторську заборгованість боржника, з урахуванням попиту у вигляді пропозиції переможця торгів, за новою початковою ціною продажу.

В свою чергу відповідно до ч. 3 ст. 98 Закону про банкрутство під час реалізації своїх прав та обов'язків арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) зобов'язаний діяти добросовісно, розсудливо, з метою, з якою ці права та обов'язки надано (покладено), обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на підставі, у межах та спосіб, що передбачені Конституцією та законодавством України про банкрутство

Тобто основним завданням ліквідатора в ліквідаційній процедурі є виявлення усіх майнових активів боржника, реалізація їх за найвищою ціною та погашення кредиторської заборгованості. За приписами Закону про банкрутство ліквідатор повинен діяти виключно в інтересах кредиторів, для досягнення цілей ліквідаційної процедури, а саме погашення кредиторської заборгованості.

В зв'язку з зазначеним, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що дії ліквідатора у даному випадку не відповідають інтересам кредиторів, оскільки ліквідатор повинен був скористатися правом на проведення повторного аукціону, та встановити іншу початкову ціну з урахуванням запропонованої високої ціни переможцем (6 000 544,00 грн.), і такі б дії повністю відповідали як інтересам кредиторів, так і самої суті ліквідаційної процедури. Оскільки різниця між фактично запропонованою ціною переможцем та наступним за ним учасником аукціону занадто велика (в 26 разів нижча), то вважати ціну, за якою ліквідатор фактично продав активи банкрута за прямим договором без проведення аукціону, найвищою ціною, аж ніяк не можливо та безвідповідально, і це негативно впливає на майнові інтереси кредиторів у даній справі.

За таких обставин, ліквідатор уклав договір купівлі-продажу права вимоги від 10.06.2016р. в порушення вимог ч. 1 ст. 44, ч. 2 ст. 55, ч. 3 ст. 98 Закону про банкрутство, при цьому діяв недобросовісно та нерозсудливо, без врахування усіх обставин по справі, продаж майна за такою ціною відповідає інтересам виключно покупця, а не інтересам кредиторів.

Відповідно до частини 2 статті 1115 ГПК України касаційна інстанція використовує процесуальні права суду першої інстанції виключно для перевірки юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у рішенні або постанові господарського суду.

За приписами ст. 1117 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова Одеського апеляційного господарського суду від 11 жовтня 2016 року у справі № 5016/1029/2012 (5/35) в частині визнання недійсним договору купівлі-продажу від 10.06.2016 року прийнята у відповідності до фактичних обставин справи та вимог чинного законодавства і підстав для її скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119-11111 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ліквідатора товариства з обмеженою відповідальністю "Вознесенська продовольча компанія" арбітражного керуючого Боднарука Василя Васильовича залишити без задоволення.

2. Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 11 жовтня 2016 року у справі № 5016/1029/2012 (5/35) в частині визнання недійсним договору купівлі-продажу від 10.06.2016 року залишити без змін.

Головуючий О.Є. Короткевич

Судді В.М. Коваленко

Б.М. Поляков