ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 листопада 2016 року Справа № 38/5005/13817/2011

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого:Удовиченка О.С.,суддів:Погребняка В.Я., Поліщука В.Ю.розглянувши касаційні скарги 1. Публічного акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний Банк" 2. Товариство з обмеженою відповідальністю "Полікрафт"на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 27.09.2016 у справі№ 38/5005/13817/2011 господарського суду Дніпропетровської області за заявоюПриватного науково - виробничого підприємства "Полімер-Акація"провизнання банкрутомарбітражний керуючийГладій Олександр Васильович

в судовому засіданні взяли участь представники :

Приватне науково-виробниче підприємство "Полімер-Акація"Діденко С.М.ПАТ " Перший Український Міжнародний Банк "Награбовський О.В.ПАТ "Родовід Банк"Стуканов Р.В.ТОВ "Полікрафт"Тіньков Д.Л.

В С Т А Н О В И В :

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 17.10.2011 порушено провадження у справі про банкрутство Приватного науково - виробничого підприємства "Полімер-Акація" за загальними процедурами, передбаченими ст.ст. 7, 11, 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 28.02.2012 в попередньому засіданні затверджено реєстр кредиторів боржника.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 25.06.2012 введено процедуру санації боржника.

Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 15.01.2013 припинено процедуру санації боржника, припинено повноваження керуючого санацією боржника арбітражного керуючого Войтановича О.Й., визнано Приватне науково - виробниче підприємство "Полімер-Акація" банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Войтановича О.Й.

Приватним виробничо-комерційним підприємством торгівельного комплексу "Акація" подано до господарського суду заяву про визнання аукціону (відкритих торгів) з продажу рухомого майна банкрута, розташованого за адресою: Черкаська область, м. Канів, вул. Леніна, 161/е, що проведений товарною біржею "Електронні торги України" 20.07.2015 на сайті https//ubiz.com.ua за номером лоту 200363 та оформлений протоколом №200363 від 20.07.2015 недійсним.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 15.08.2016 (суддя Камша Н.М.) у задоволенні заяви Приватного виробничо-комерційного підприємства торгівельного комплексу "Акація" про визнання аукціону (відкритих торгів) з продажу рухомого майна банкрута, розташованого за адресою: Черкаська область, м. Канів, вул. Леніна, 161/е, що проведений товарною біржею "Електронні торги України" 20.07.2015 на сайті https//ubiz.com.ua за номером лоту 200363 та оформлений протоколом №200363 від 20.07.2015 недійсним відмовлено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 27.09.2016 (колегія суддів: Чус О.В., Березкіна О.В., Дармін М.О.) ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 15.08.2016 скасовано, заяву Приватного виробничо-комерційного підприємства торгівельного комплексу "Акація" №2707-1 від 27.07.2015 задоволено; визнано недійсним аукціон (відкриті торги) з продажу рухомого майна банкрута, розташованого за адресою: Черкаська область, м. Канів, вул. Леніна, 161/е, що проведений товарною біржею "Електронні торги України" 20.07.2015 на сайті https//ubiz.com.ua за номером лоту 200363 та оформлений протоколом №200363 від 20.07.2015.

До Вищого господарського суду України звернулися ПАТ "Перший Український Міжнародний Банк" та ТОВ "Полікрафт" з касаційними скаргами, в яких просять скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 27.09.2016, ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 15.08.2016 залишити в силі.

ПАТ "Перший Український Міжнародний Банк" в обґрунтування касаційної скарги посилається на порушення судом апеляційної інстанції при винесенні оскаржуваної постанови норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст. 20 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст.ст.104, 105 ГПК України. Заявником зазначено, що судом апеляційної інстанції не вказано на наявність будь-яких порушень закону з боку учасників аукціону при проведенні процедури реалізації майна.

ТОВ "Полікрафт" в касаційній скарзі зазначено про порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, зокрема: ст.ст. 42, 43 ГПК України, ст. 20 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Заявником зазначено, що суд апеляційної інстанції не взяв до уваги, що заявник апеляційної скарги не є учасником провадження у справі про банкрутство, а його доводи про те, що він є власником майна, яке входило до складу ліквідаційної маси банкрута та було відчужено на спірному аукціоні, не підтверджені належними та допустимими доказами в розумінні ст.ст.33-34 ГПК України. Визнання недійсним аукціону вцілому призвело до порушення законних прав та охоронюваних інтересів заявника - переможця аукціону.

Судова колегія, розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши доводи касаційних скарг, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що касаційні скарги ПАТ "Перший Український Міжнародний Банк" та ТОВ "Полікрафт" підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що Приватним виробничо-комерційним підприємством торгівельного комплексу "Акація" подано до господарського суду заяву №2707-1 від 27.07.2015 про визнання недійсними аукціону (відкритих торгів) з продажу рухомого майна банкрута, розташованого за адресою: м. Канів, вул. Леніна, 161/е, що проведений товарною біржею "Електронні торги України" 20.07.2015 на сайті https//ubiz.com.ua за номером лоту 200363 та оформлений протоколом №200363 від 20.07.2015. Заявник посилався на те, що майно, яке було реалізовано на спірному аукціоні є власністю підприємства і було передано банкруту в оренду, тому не могло бути реалізовано у складі ліквідаційної маси банкрута. Крім того, зазначене у заяві рухоме майно перебуває у заставі ЗАТ "Перший Український Міжнародний Банк" за договором застави рухомого майна від 14.07.2008 №Юр/347/071-3-2/08.

Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні заяви зазначив про необґрунтованість заяви Приватного виробничо-комерційного підприємства торгівельного комплексу "Акація" №2707-1 від 27.07.2015 та виходив з того, що заявником не надано доказів, які б підтверджували порушення порядку продажу майна, встановленого Законом, на спірному аукціоні.

Судом апеляційної інстанції зазначено, що 01.03.2012 між Приватним виробничо-комерційним підприємством торгівельного комплексу "Акація" та банкрутом укладено договір оренди обладнання № 26, за яким скаржник передав боржнику в користування майно, а саме: блок форма, інв. № 045, 2007 року введення в експлуатацію; вспінювач із сушкою, інв. № 050, 2007 року введення в експлуатацію; машина для дроблення, інв. № 049, 2007 року введення в експлуатацію; пакувальна машина, інв. № 049, 2007 року введення в експлуатацію. Факт передачі майна у оренду підтверджено актом прийому-передачі від 01.03.2012р. (а.с. 59,60, т.13).

В ліквідаційній процедурі ліквідатором боржника організовано продаж майна банкрута на аукціоні. Спірне рухоме майно включено до ліквідаційної маси банкрута і внесене до лоту №200363 з продажу майна банкрута та продане на спірному аукціоні. Оголошення про результати проведення аукціону опубліковано на офіційних веб-сайтах Вищого господарського суду України та Міністерства юстиції України 20.07.2016, відповідно до якого аукціон за лотом №200363 визнано таким, що відбувся. Відповідно до протоколу №200363 про проведення аукціону переможцем спірного аукціону визначено - ТОВ "Полікрафт".

Задовольняючи заяву Приватного виробничо-комерційного підприємства торгівельного комплексу "Акація" про визнання спірного аукціону недійсним, суд апеляційної інстанції, посилаючись на те, що аукціон по своїй суті є правочином, тому він може бути визнаний недійсним на підставі норм цивільного законодавства, виходив з того, що спірний аукціон є таким, що проведено з порушенням законодавства ст.321 ЦК України, ч.ч.3, 8 ст.42 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", оскільки до ліквідаційної маси увійшло майно, яке не є власністю банкрута, відтак, спірний аукціон підлягає визнанню недійсним на підставі ч.3 ст.55 Закону.

Обґрунтовуючи, висновок про право власності Приватного виробничо-комерційного підприємства торгівельного комплексу "Акація" на вищенаведене рухоме майно, судом апеляційної інстанції зазначено, що матеріалами справи підтверджується право власності заявника на рухоме майно, а саме, договором застави рухомого майна №ЮР/374/071-3-2/08 від 14.07.2008, відповідно до якого Приватним виробничо-комерційним підприємством торгівельного комплексу "Акація" було передано у заставу до ЗАТ "Перший Український Міжнародний банк" вказане вище рухоме майно (а.с.62-64, т.13), договором оренди обладнання № 26 від 01.03.2012, укладеним між Приватним виробничо-комерційним підприємством торгівельного комплексу "Акація" та банкрутом.

Колегія суддів вважає, що висновки судів першої та апеляційної інстанції є необґрунтованими, оскільки зроблені без дослідження та встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного розгляду заяви Приватного виробничо-комерційного підприємства торгівельного комплексу "Акація" про визнання недійсним аукціону, проведеного 20.07.2015 товарною біржею "Електронні торги України" 20.07.2015 на сайті https//ubiz.com.ua виходячи з наступного.

Відповідно до ч.3 ст.55 Закону результати аукціону, проведеного з порушенням вимог закону, можуть бути визнані в судовому порядку недійсними.

Визнання результатів аукціону недійсними тягне за собою визнання недійсним укладеного з переможцем договору купівлі-продажу.

Отже, підставою для визнання результатів аукціону недійсними є порушення встановлених законодавством правил проведення аукціону, визначених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а саме: правил, які визначають процедуру підготовки, проведення аукціону; правил, які регулюють сам порядок проведення аукціону; правил, які стосуються оформлення кінцевих результатів аукціону.

Загальними вимогами процесуального права, закріпленими у статтях 32 - 34, 43, 82, 84 ГПК, визначено обов'язковість встановлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки, а також оцінки всіх доказів, з яких суд виходив при вирішенні позову. Без виконання цих процесуальних дій ухвалити законне й обґрунтоване рішення у справі неможливо.

Судом першої інстанції в порушення вимог ст.43, 84 ГПК України фактичні обставини проведення спірного аукціону не встановлено, натомість зроблено висновок про відсутність порушення вимог Закону при проведенні спірного аукціону.

Згідно ч.1, 8 ст.42 Закону усі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або господарського відання на дату відкриття ліквідаційної процедури та виявлені в ході ліквідаційної процедури, включаються до складу ліквідаційної маси. Майно, щодо якого боржник є користувачем, балансоутримувачем або зберігачем, повертається його власнику відповідно до закону або договору.

Отже, до ліквідаційної маси може бути включено лише майно, яке належить банкруту на праві власності.

Згідно з ч.1 ст. 321 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Право власності на конкретне майно вважається набутим правомірно, якщо інше не буде встановлено в судовому порядку, або незаконність права власності не випливатиме із закону. Таким чином, власник не зобов'язаний у кожному випадку доводити іншим особам правомірність набуття права власності на належне йому майно.

Водночас, власник як особа, яка заявляє про порушення її права власності в даному випадку його включенням до ліквідаційної маси банкрута та реалізацією цього майна на спірному аукціоні, відповідно до вимог 33-34 ГПК України, зобов'язана надати належні та допустимі докази, якими підтверджується право власності на спірне майно.

Окремими нормативно-правовими актами передбачаються різноманітні правовстановлюючі чи інші документи, якими має підтверджуватися право власності.

Перелік правовстановлювальних документів на об'єкти нерухомого майна наведено в Законі України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень". Право власності на інші об'єкти може підтверджуватися реєстраційними документами, а також правочинами, з яких вбачається набуття у власність того чи іншого майна, зокрема: договорами купівлі-продажу, дарування, міни, поставки, свідоцтвами на придбання цього майна, в тому числі і на аукціоні (публічних торгах), і т.д. Крім того, підтвердженням права власності може бути рішення суду.

Судом першої інстанції обставини права власності заявника в порушення вимог ст.43, 84 ГПК України взагалі не встановлювались, а отже, і не встановлювалося процесуальне право заявника на звернення з заявою про визнання аукціону недійсним з підстав включення до ліквідаційної маси нерухомого майна, яке заявник вважає своєю власністю. Не встановлювалися і обставини та правові підстави включення спірного рухомого майна до ліквідаційної маси банкрута.

Судом апеляційної інстанції зазначено, що до ліквідаційної маси банкрута включено та реалізовано майно, яке належить на праві власності третій особі (заявник), а відтак, проведений аукціон підлягає визнанню недійсним, оскільки порушено права власника - Приватного виробничо-комерційного підприємства торгівельного комплексу "Акація".

Водночас, судом апеляційної інстанції в порушення вимог 33-34 ГПК України, ст.47 ГПК України, не було встановлено обставин набуття у власність Приватним виробничо-комерційним підприємством торгівельного комплексу "Акація" цього рухомого майна.

Відповідно до ч.2 ст.638 ЦК України договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Виходячи з аналізу правової природи процедури реалізації майна на прилюдних торгах, яка полягає в продажу майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернуто стягнення, до покупця - учасника прилюдних торгів, та ураховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення прилюдних торгів, складання за результатами їх проведення акта проведення прилюдних торгів є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на публічних торгах, тобто є правочином (зазначена правова позиція відносно того, що акт проведення прилюдних торгів є оформленням договірних відносини купівлі-продажу майна є правочином, висловлена у постанові Верховного Суду України від 29.06.2016 у справі №6-370цс16 ).

Згідно з ч.4 ст.656 ЦК України до договору купівлі-продажу на біржах, конкурсах, аукціонах (публічних торгах), застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті.

Відповідно до ч.1 ст. 217 ЦК України недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини.

Таким чином, законом не встановлюється недійсність правочину через недійсність окремої його частини, але лише за умови, якщо є підстави вважати, що правочин міг би бути вчинений без включення до нього цієї недійсної частини.

З матеріалів справи вбачається, що згідно протоколу №200363 про проведення аукціону від 20.07.2015 майно, запропоноване для продажу на аукціоні, складалось з нерухомого майна та рухомого майна (мультилот) (т.13 а.с. 76-78).

Суд апеляційної інстанції, визнаючи недійсним аукціон вцілому, не звернув увагу на вищенаведені обставини, чим порушив права ТОВ "Полікрафт" як особи, яка набула право власності в тому числі і на інше майно, продаж якого не оспорювався.

Відповідно до ч.1 ст.11110 ГПК України підставами для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Згідно ч.1 ст.1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції і передати справу на новий розгляд, якщо суд припустився порушень норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи. Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

Враховуючи, що оскаржувані постанова суду апеляційної інстанції та ухвала суду першої інстанції винесені з порушенням норм ст.ст.47, 33-34, 84, 101 ГПК України, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, вони не можуть вважатись законними і обґрунтованими, в зв'язку з чим підлягають скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд до місцевого господарського суду.

При новому розгляді справи слід врахувати вищевикладене, належним чином встановити та перевірити всі фактичні обставини справи, дати належну оцінку доказам у їх сукупності та в залежності від встановленого і вимог закону прийняти законне та обґрунтоване рішення.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119-11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний Банк" задовольнити частково.

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Полікрафт" задовольнити частково.

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 27.09.2016 та ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 15.08.2016 у справі № 38/5005/11219/2012 скасувати.

Справу передати на новий розгляд до господарського суду Дніпропетровської області в іншому складі суддів.

Головуючий О.С. Удовиченко

Судді В.Я. Погребняк

В.Ю. Поліщук