ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 листопада 2016 року Справа № 5009/2987/12 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Коваленка В.М. - головуючого (доповідач у справі) Короткевича О.Є., Полякова Б.М.,розглянувши касаційну скаргупублічного акціонерного товариства "Завод залізобетонних конструкцій № 1" в особі керуючого санацією - арбітражного керуючого Шистопала П.М.на постановувід 12.09.2016 Донецького апеляційного господарського судуу справі№ 5009/2987/12 господарського суду Запорізької областіза заявою 1. Приватного підприємства "Соколенко-Екскавація", 2.Товариства з обмеженою відповідальністю "Променергоресурси"до боржникапублічного акціонерного товариства "Завод залізобетонних конструкцій № 1"пробанкрутство

в судовому засіданні взяли участь представники:

ПАТ "Завод залізобетонних конструкцій № 1"Мирошник Є.П., довір., ТОВ "Компанія з управління активами "Капітал Груп"Мелькевич А.В., довір.,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 08.08.2012 порушено провадження у справі № 5009/2987/12 про банкрутство публічного акціонерного товариства "Завод залізобетонних конструкцій №1" (далі - Завод, Боржник) за заявою приватного підприємства "Соколенко-Екскавація" та товариства з обмеженою відповідальністю "Променергоресурси" в порядку загальних норм Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції до набрання чинності з 19.01.2013 внесених змін, далі - Закон про банкрутство), введено процедуру розпорядження майном, а розпорядником майна Боржника призначено арбітражного керуючого Загрія Р.О. тощо.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 11.09.2014 задоволено клопотання голови комітету кредиторів Боржника, затверджений звіт розпорядника майна Боржника - арбітражного керуючого Загрія Р.О., припинено процедуру розпорядження майном Заводу та повноваження розпорядника майна Загрія Р.О. При цьому, введено процедуру санації стосовно Заводу, а керуючим санацією призначено арбітражного керуючого Загрія Р.О., якого зобов'язано провести процедуру санації у відповідності до норм Закону про банкрутство.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 27.10.2014 (залишеною без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 08.12.2014, постановою Вищого господарського суду України від 18.02.2015 та постановою Верховного Суду України від 17.06.2015), було, зокрема, звільнено арбітражного керуючого Загрія Р.О. від виконання обов'язків керуючого санацією Боржника та призначено керуючим санацією Заводу арбітражного керуючого Ляшка О.В. При цьому, керуючого санацією Ляшка О.В. зобов'язано в порядку і строк, передбачені ст.ст. 17, 18 Закону про банкрутство скласти план санації Боржника, скликати збори кредиторів для його розгляду і схвалення, а схвалений зборами кредиторів план санації надати господарському суду на затвердження тощо.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 21.04.2015 затверджено план санації Боржника.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 25.05.2016 арбітражного керуючого Ляшка О.В. звільнено від виконання повноважень керуючого санацією у справі, за його заявою та призначено іншого керуючого санацією - арбітражного керуючого Шистопала П.М.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 11.07.2016 (суддя - В.А. Кричмаржевський) клопотання керуючого санацією, комітету кредиторів про продовження строку санації Боржника на шість місяців задоволено, строк санації Заводу продовжено до 08.01.2017.

Не погодившись із цією ухвалою суду, товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Капітал Груп", що діє від свого імені, в інтересах та за рахунок Пайового венчурного фонду недиверсифікованого виду закритого типу "Зоряний" (далі - ТОВ "КУА "Капітал Груп") звернулося до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати ухвалу господарського суду Запорізької області від 11.07.2016.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 12.09.2016 (головуючий суддя - М'ясищев А. М., судді: Склярук О.І., Ушенко Л.В.) ухвалу господарського суду Запорізької області від 11.07.2016 скасовано, відмовлено у задоволенні клопотання комітету кредиторів про продовження строку санації боржника - ПАТ "Завод залізобетонних конструкцій №1" на шість місяців до 08.01.2017.

Не погоджуючись з вказаною постановою суду попередньої інстанції, ПАТ "Завод залізобетонних конструкцій № 1" в особі керуючого санацією - арбітражного керуючого Шистопала П.М. звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Донецького апеляційного господарського суду від 12.09.2016, а ухвалу господарського суду Запорізької області від 11.07.2016 залишити в силі.

Касаційна скарга мотивована порушенням судом апеляційної інстанції норм матеріального права, зокрема, норм ст.ст. 1, 4, 17, 18, 21, 42, 43 Закону про банкрутство, а також норм процесуального права.

Заслухавши пояснення представників Боржника та ТОВ "Компанія з управління активами "Капітал Груп", обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Ухвалюючи рішення про задоволення клопотання керуючого санацією, комітету кредиторів про продовження строку санації Боржника на шість місяців та продовження строку санації Боржника до 08.01.2017, суд першої інстанції виходив з того, що комітетом кредиторів прийнято рішення про внесення змін до плану санації, який передбачає триваліший строк санації Боржника, ніж початково встановлений, а Закон про банкрутство спрямований перш за все на відновлення платоспроможності боржника. При цьому, суд зазначив, що господарська діяльність Заводу продовжується, виконуються договірні зобов'язання перед господарюючими суб'єктами-партнерами та інші замовлення на його продукцію, заборгованість із заробітної плати відсутня, у зв'язку з чим з метою попередження визнання банкрутом Боржника та відкриття ліквідаційної процедури, строк санації підлягає продовженню до 08.01.2017. Також місцевий суд додав, що у справі відбувалась заміна керуючого санацією через неналежне виконання ним своїх обов'язків, у зв'язку із чим і не виконувався план санації Заводу.

Скасовуючи вказану ухвалу суду першої інстанції та відмовляючи в задоволенні клопотання комітету кредиторів про продовження строку санації Боржника, суд апеляційної інстанції вказав, що ухвалою суду першої інстанції від 11.09.2014, було, зокрема, введено процедуру санації Боржника - до 11.09.2015, ухвалою суду першої інстанції від 28.12.2015 строк процедури санації продовжено до 28.06.2016. При цьому, Закон про банкрутство, за винятком деяких випадків, не передбачає пролонгації строків процедури санації понад 18 місяців. Крім того, суд попередньої інстанції зазначив, що наявність обставин, з якими Закон про банкрутство пов'язує продовження зазначеного строку матеріалами справи не підтверджена. До того ж строк, який зазначений в абз. 2 ч. 6 ст. 18 Закону про банкрутство має відповідати строку санації, визначеному у ч. 1 ст. 17 Закону. Крім викладеного апеляційний суд вказав на те, що заміна арбітражного керуючого у справі про банкрутство не є поважною причиною для продовження строку санації, а при проведенні зборів, коли вирішувалось питання щодо продовження процедури санації, про це не було повідомлено одного із кредиторів. За планом же санації були погашені вимоги лише на 8 тис. грн., тоді як загальна сума заборгованості складає 18 млн. грн.

Однак, суд касаційної інстанції не погоджується ні з висновками апеляційного суду, ні з висновками суду першої інстанції, оскільки висновки цих судів були зроблені з неповним з'ясуванням обставин справи та є передчасними.

Так, під час вирішення судами обох інстанцій питання щодо наявності (відсутності) підстав, а відповідно правомірності (незаконності) продовження строку процедури санації Боржника у даній справі, основною матеріальною підставою суди визначили рішення комітету кредиторів про продовження процедури санації Заводу (відображене у протоколі засідання комітету кредиторів Заводу від 24.06.2016), на підставі якого арбітражним керуючим Шистопалом П.М. було подане відповідне клопотання у справі (т. 15 а.с. 3-8). При цьому, підставою такого рішення комітету кредиторів стало рішення про внесення змін до плану санації, яке було прийнято на цих же зборах та зафіксоване у згаданому протоколі, та передбачає більш триваліший термін процедури санації Заводу.

Між тим, судами попередніх інстанцій не було враховано, що за приписами ст. 18 Закону про банкрутство зміни до плану санації вносяться та набувають законної сили у справі про банкрутство у той самий спосіб, у який цей план санації складений та затверджений у справі про банкрутство. Тобто, виходячи з приписів пунктів 4-6 ст. 18 Закону про банкрутство, зміни до плану санації у справі про банкрутство підлягають схваленню зборами кредиторів (а не комітетом кредиторів Боржника - ч. 5 ст. 16, частини 4-6 ст. 18 Закону про банкрутство) та погодженню кредиторами, вимоги яких забезпечені заставою майна боржника, а також (у разі необхідності) погодженню уповноваженим управляти державним майном, стосовно підприємства-боржника, у майні якого частка державної власності перевищує п'ятдесят відсотків. У наступному такі зміни, що схвалені та погоджені, розглядаються господарським судом та затверджуються ухвалою суду. Однак, суди попередніх інстанцій не звернули увагу та не надали правову оцінку тому, що рішення про внесення змін до плану санації та про продовження строку процедури санації приймалось на засіданні комітету кредиторів, а не зборами кредиторів, тобто без залучення всіх визнаних у справі кредиторів Боржника. А обставин дотримання вказаних вимог у даній справі - щодо розгляду та затвердження господарським судом, схвалених зборами кредиторів змін до плану санації Заводу встановлено не було - лише розгляд клопотання про продовження процедури санації Боржника.

При цьому касаційний суд вважає за необхідне додати наступне.

Нормами ст. 18 Закону про банкрутство зокрема визначені вимоги до плану санації та до порядку його схвалення та затвердження господарським судом. При цьому норми вказаної статті містять вимоги до умов, строків, що можуть визначатись цим планом, заходів та способів відновлення платоспроможності боржника тощо. Поряд з цим, як вбачається з матеріалів справи (ухвала від 21.04.2015), затверджуючи план санації Заводу, господарський суд жодним чином не вказав та не послався на визначені таким планом умови, заходи та способи відновлення платоспроможності Боржника у даній справі.

Між тим, з'ясування та встановлення господарським судом вказаних обставин на даному етапі розгляду справи є необхідним та обов'язковим для вирішення спірного питання (щодо клопотання про продовження строку процедури санації), оскільки при вирішенні питання як про затвердження внесених змін до плану санації, так і питання про продовження у зв'язку з цим строків процедури санації господарський суд за нормами абзацу 2 ч. 6 ст. 18 Закону про банкрутство має дати правову оцінку та встановити обов'язкову наявність підстав (або їх відсутність), за якими продовження строку санації і виконання плану санації забезпечить саме відновлення платоспроможності боржника.

Отже само по собі внесення змін до плану санації не є підставою за нормами ч. 6 ст. 18 Закону про банкрутство для продовження строку процедури санації. Такі зміни (схвалені та затверджені у встановленому законом порядку) мають за висновком суду давати підстави вважати, що продовження строку санації і виконання плану санації забезпечить відновлення платоспроможності боржника.

У зв'язку із викладеним колегія суддів дійшла висновку про передчасне вирішення місцевим судом питання та неповне з'ясування обставин щодо наявність підстав для задоволення клопотання та продовження строку процедури санації за нормами абзацу 2 ч. 6 ст. 18 Закону про банкрутство та неналежність застосування місцевим судом цих норм законодавства. Апеляційним же судом в порушення норм ст. 101 ГПК України наведених обставин справи також з'ясовано не було та не надано ним жодної правової оцінки.

При цьому, касаційний суд звертає увагу на встановлені судами обставини, що строк процедури санації, відкритий ухвалою від 11.09.2014 вже продовжувався ухвалою від 28.12.2015 (т. 14 а.с. 114-115) на шість місяців - до 28.06.2016, а загалом на момент ухвалення місцевим судом рішення про продовження строку процедури санації становив 22 місяці, замість 18 місяців -граничного терміну, допустимого для проведення процедури санації без внесення змін до плану санації.

За таких обставин та виходячи з повноважень касаційного суду, визначених нормами ч. 3 ст. 1119 ГПК України, колегія суддів дійшла висновку про неправомірність та передчасність ухвалення, як рішення суду першої інстанції, так і постанови апеляційного суду, оскільки висновки в цих рішеннях зроблені з неповним з'ясуванням обставин справи та з невірним застосуванням норм законодавства, а тому оскаржувані судові рішення підлягають скасуванню, як незаконні, а справа -передачі на новий розгляд до місцевого господарського суду.

Місцевому господарському суду під час нового розгляду справи відповідно до норм ч. 1 ст. 11112 ГПК України слід усунути визначені в даній постанові недоліки та врахувати наведені вказівки касаційного суду.

Дійшовши викладеного висновку, касаційні вимоги в частині залишення в силі ухвали господарського суду Запорізької області від 11.07.2016 задоволенню не підлягають.

З урахуванням викладеного та керуючись нормами ст.ст. 16, 17, 18 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції до набрання чинності з 19.01.2013 внесених змін) та ст.ст. 101, 1115, 1117, 1119 - 11111, 11112, 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Завод залізобетонних конструкцій № 1" в особі керуючого санацією - арбітражного керуючого Шистопала П.М. задовольнити частково.

2. Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 12.09.2016 та ухвалу господарського суду Запорізької області від 11.07.2016 у справі № 5009/2987/12 скасувати.

3. Справу № 5009/2987/12 передати на новий розгляд до господарського суду Запорізької області.

Головуючий В.М. Коваленко

Судді О.Є. Короткевич

Б.М. Поляков

Постанова виготовлена та підписана 24.11.2016