ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 листопада 2016 року Справа № 910/12614/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді суддівКролевець О.А., Владимиренко С.В., Євсікова О.О.,розглянувши касаційну скаргу Дочірнього підприємства "Інтергласт" фірми "Гласт ГМБХ"на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 05.10.2016у справі№910/12614/15 Господарського суду міста Києваза позовомПублічного акціонерного товариства "Укргазпромбанк"доДочірнього підприємства "Інтергласт" фірми "Гласт ГМБХ"простягнення 7775 261,11 доларів США, 905 066,67 євро 3 914 699,11 грн.за участю представників:від позивача:Король В.В.,від відповідача:Бойко С.М.,

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Укргазпромбанк" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Дочірнього підприємства "Інтергласт" фірми "Гласт ГМБХ" про стягнення 775 261,11 доларів США, 905 066,67 євро, 3 914 699,11 грн. за договором банківського кредиту № 899-КЛ/06 від 27.02.2006.

Представником відповідача було подане клопотання про припинення провадження у справі на підставі того, що між сторонами було укладено додаткову угоду № 7 від 18.03.2010 до договору банківського кредиту № 899-КЛ/06 від 27.02.2006, в якому наявне третейське застереження.

Представники позивача заперечили щодо задоволення клопотання відповідача про припинення провадження у справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.06.2016 у справі № 910/12614/15 (суддя Мельник В.І.) провадження у справі припинено на підставі п. 5 ст. 80 ГПК України, у зв'язку з наявністю третейського застереження у додатковій угоді № 7 від 18.03.2010 до договору до банківського кредиту № 899-КЛ/06 від 27.02.2006.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 05.10.2016 у справі № 910/12614/15 (колегія суддів у складі: Тарасенко К.В., Майданевич А.Г., Яковлєв М.Л.) ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.06.2016 скасовано, матеріали справи № 910/12614/15 повернуто до Господарського суду міста Києва для розгляду по суті.

Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції, відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить її скасувати як таку, що прийнята з порушенням норм процесуального права, а ухвалу місцевого господарського суду залишити без змін.

Позивачем подано відзив на касаційну скаргу, у якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову апеляційного господарського суду залишити без змін.

Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши згідно з ч. 1 ст. 1117 ГПК України наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в судових рішеннях, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Предметом спору у даній справі є стягнення з відповідача 775 261,11 доларів США, 905066,67 євро, 3914 699,11 грн. заборгованості за договором банківського кредиту № 899-КЛ/06 від 27.02.2006.

Згідно з п. 4 додаткової угоди № 7 від 18.03.2010 до договору банківського кредиту № 899-КЛ/06 від 27.02.2006 всі спори та вимоги, які виникають при виконанні даного договору або у зв`язку з ним, або випливають з нього та становлять предмет спору, підлягають розгляду у постійному діючому третейському суді при Асоціації українських банків, згідно з регламентом третейського суду, який є невід`ємною частиною даної третейської угоди. Місце і дата укладення третейської угоди відповідають місцю і даті укладення договору.

В ухвалі Господарського суду міста Києва від 24.06.2016 у справі № 910/12614/15 місцевий господарський суд дійшов висновку, що у зв'язку з наявністю у додатковій угоді № 7 від 18.03.2010 третейського застереження, провадження у справі підлягає припиненню на підставі п. 5 ст. 80 ГПК України.

Не погоджуючись з вказаними висновками суду першої інстанції, апеляційний господарський суд виходив з того, в силу приписів п. 6 ч. 1 ст. 6 Закону України "Про третейські суди" спір у даній справі не може бути переданий на вирішення третейського суду.

Колегія суддів касаційної інстанції погоджується з вказаними висновками апеляційного господарського суду, враховуючи наступне.

Апеляційним господарським судом встановлено, що позовну заяву ПАТ "Укргазпромбанк" у даній справі підписано Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ "Укргазпромбанк" та додано рішення виконавчої дирекції Фонду від 07.04.2015 про запровадження у позивача тимчасової адміністрації.

Крім того, апеляційним судом встановлено, що рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 168 від 14.09.2015 вирішено розпочати процедуру ліквідації банку.

Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" встановлюються правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд), порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також регулюються відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку. Фонд є юридичною особою публічного права, має відокремлене майно, яке є об'єктом права державної власності і перебуває у його господарському віданні.

Фонд, згідно з ч. 1 ст. 35 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", є тимчасовим адміністратором неплатоспроможного банку та ліквідатором банку (крім ліквідації банку за рішенням власників). Здійснення тимчасової адміністрації та ліквідації банків Фонд здійснює через призначену виконавчою дирекцією уповноважену особу Фонду.

Уповноваженою особою Фонду є працівник Фонду, який від імені Фонду та в межах повноважень, передбачених цим Законом, виконує дії із забезпечення виведення банку з ринку під час здійснення тимчасової адміністрації неплатоспроможного банку та/або ліквідації банку (п. 17 ст. 2 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб").

Відповідно до приписів ч. ч. 1, 2 ст. 37 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" уповноважена особа Фонду діє від імені Фонду відповідно до цього Закону і нормативно-правових актів Фонду. Уповноважена особа Фонду має право, зокрема, заявляти від імені банку позови майнового та немайнового характеру до суду.

Відповідно до п. 11 ст. 6 Закону України "Про третейські суди" третейські суди в порядку, передбаченому цим Законом, можуть розглядати будь-які справи, що виникають із цивільних та господарських правовідносин, за винятком інших справ, які відповідно до закону підлягають вирішенню виключно судами загальної юрисдикції або Конституційним Судом України.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 6 Закону України "Про третейські суди" третейські суди в порядку, передбаченому цим Законом, можуть розглядати будь-які справи, що виникають із цивільних та господарських правовідносин, за винятком справ, однією із сторін в яких є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт під час здійснення ним владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень, державна установа чи організація, казенне підприємство.

Отже, оскільки ПАТ "Укргазпромбанк" звернулось до суду не як самостійна установа, від імені банку діяла уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, який є юридичною особою публічного права і здійснює тимчасову адміністрацію у ПАТ "Укргазпромбанк", то апеляційний господарський суд обґрунтовано врахував приписи п. 6 ч. 1 ст. 6 Закону України "Про третейські суди" та дійшов вірного висновку, що спір у даній справі не може бути переданий на вирішення третейського суду.

Крім того, колегія суддів касаційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що відповідно до ст. 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюється виключно судами.

Здійснюючи правосуддя, суд забезпечує захист гарантованих Конституцією України та законами України прав і свобод людини і громадянина, прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави.

Водночас, гарантуючи судовий захист з боку держави, норми Конституції України визнають право кожного будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань. Одним із способів реалізації вказаного права є звернення до третейського суду, який не віднесено до судів загальної юрисдикції, але який за приписами Закону України "Про третейські суди" є недержавним незалежним органом захисту майнових і немайнових прав та охоронюваних законом інтересів фізичних і юридичних осіб у сфері цивільних і господарських відносин. При цьому, здійснюючи передбачену ст. 3 Закону України "Про третейські суди" функцію захисту, третейські суди розглядають спір сторін у цивільних і господарських правовідносинах у межах права, визначеного ч. 5 ст. 55 Конституції України.

Згідно з ч. 1 ст. 5 Закону України "Про третейські суди" юридичні та/або фізичні особи мають право передати на розгляд третейського суду будь-який спір, який виникає з цивільних чи господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом. Спір може бути переданий на розгляд третейського суду за наявності між сторонами третейської угоди, яка відповідає вимогам цього Закону.

З огляду на викладене, у сторін існує виключно правова можливість, а не обов'язок звертатись до третейського суду. Для такого звернення необхідна наявність волі обох сторін, тобто наявність угоди про передачу саме даного спору на розгляд третейського суду. Лише за наявності волі обох сторін про розгляд спору третейським судом, оформленої відповідним зверненням до суду, господарський суд зобов'язаний припинити провадження у справі.

Таким чином, апеляційним господарським судом правомірно скасовано ухвалу місцевого господарського суду про припинення провадження у справі як таку, що винесена з неправильним застосуванням п. 5 ч. 1 ст. 80 ГПК України, та передано справу на розгляд до суду першої інстанції.

Доводи заявника касаційної скарги про порушення і неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм процесуального законодавства при прийнятті оскаржуваного судового акта не знайшли свого підтвердження, у зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування законної постанови апеляційного господарського суду колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111, 11113 ГПК України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Дочірнього підприємства "Інтергласт" фірми "Гласт ГМБХ" залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 05.10.2016 у справі № 910/12614/15 залишити без змін.

Головуючий суддя О. Кролевець

Судді С. Владимиренко

О. Євсіков