УХВАЛА

25 січня 2021 року

м. Київ

справа № 2-1814/11

провадження № 61-18824ск20

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Олійник А. С. (суддя-доповідач), Погрібного С. О., Яремка В.

В.,

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1, подану адвокатом Мастеровим Олександром Вікторовичем, на рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 26 листопада 2019 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 03 листопада 2020 року у справі за позовом Акціонерного товариства "МетаБанк" до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_1, про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2011 року Акціонерне товариство "МетаБанк" (далі - АТ "МетаБанк", банк) звернулося до суду з позовом про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позов обгрунтований тим, що 20 червня 2008 року між Акціонерним банком "Металург ", правонаступником якого є АТ "МетаБанк", та ОСОБА_2 укладений кредитний договір № 32-22-08/0052-К, відповідно до якого відкрита кредитна лінія на суму 650 000,00 грн з виплатою 21,8% річних зі строком повернення до 16 червня 2011 року.

Кредитні зобов'язання ОСОБА_2 забезпечені порукою ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_1, про що того ж дня між банком і поручителями з кожним окремо укладені договори поруки, відповідно до яких вони взяли на себе зобов'язання відповідати перед банком за зобов'язаннями ОСОБА_2, як солідарні боржники.

Посилаючись на те, що позичальник свої зобов'язання за кредитним договором не виконує, станом на 29 листопада 2010 року має заборгованість у розмірі 1 582
880,82 грн, із яких: 649 998,67 грн - прострочена заборгованість за кредитом, 285 170,67 грн - прострочена заборгованість за відсотками, 647 711,48 грн - пеня, просив суд стягнути заборгованість із позичальника і поручителів у солідарному порядку.

Заочним рішенням Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 13 квітня 2011 року позов задоволено.

Стягнено солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_5, ОСОБА_1 на користь АТ "МетаБанк" заборгованість за кредитним договором у розмірі 1 582 880,82 грн.

Ухвалою Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 08 серпня 2017 року заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення задоволено. Скасовано заочне рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 13 квітня 2011 року. Справу призначено до розгляду в загальному порядку.

Рішенням Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 26 листопада 2019 року позов задоволено. Стягнено солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_5, ОСОБА_1 на користь АТ "МетаБанк" заборгованість за кредитним договором у розмірі 1 582 880,82 грн.

Судове рішення мотивовано тим, що позичальник не виконав узяті на себе зобов'язання за кредитним договором, має прострочену заборгованість, яка на підлягає стягненню у солідарному порядку з боржника і поручителів.

Ухваливши рішення про стягнення з поручителя ОСОБА_1 кредитної заборгованості, суд першої інстанції виходив з того, що поручитель відповідає перед банком за неналежне виконання позичальником умов кредитного договору, як солідарний боржник.

Постановою Запорізького апеляційного суду від 03 листопада 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.

Рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 26 листопада 2019 року у справі в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ "МетаБанк" у солідарному порядку суми заборгованості за кредитним договором від 20 червня 2008 року № 32-22-08/0052-К у розмірі 1 582 880,82 грн скасовано, позов задоволено частково.

Стягнено з поручителя ОСОБА_1 за кредитним договором від 20 червня 2008 року №32-22-08/0052-К заборгованість за тілом кредиту у розмірі 250 000,00 грн.

В іншій частині позову відмовлено.

В іншій частині рішення суду першої інстанції відповідачами не оскаржувалося і суд апеляційної інстанції не переглядав.

Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що порука ОСОБА_1 за простроченими платежами, строк виконання яких настав до 09 серпня 2010 року, а саме: за тілом кредиту на суму 399 998,67 грн, заборгованістю за відсотками - 279 657,26 грн, пенею на суму основного боргу за період з 29 листопада 2009 до 09 серпня 2010 року - 118 799,32 грн, пенею на відсотки, нарахованою станом на 09 серпня 2010 року - 274 068,58 грн, а всього за простроченою заборгованістю на суму 1 072
523,83 грн є припиненою.

Нарахування банком пені після 10 серпня 2010 року є необґрунтованим і таким, що не відповідає вимогам закону і умовам договору.

Таким чином, поручитель ОСОБА_1, як солідарний боржник має відповідати перед кредитором за заборгованістю за тілом кредиту, яке віднесено на прострочену заборгованість після 11 серпня 2010 року і становить 250 000,00 грн.

Вся заборгованість за відсотками погашена за рахунок реалізації іпотечного майна.

У грудні 2020 року ОСОБА_1, через адвоката Мастерова О. В. звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 26 листопада 2019 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 03 листопада 2020 року.

Ухвалою Верховного Суду від 29 грудня 2020 року касаційну скаргу залишено без руху, заявниці надано строк для усунення недоліків.

Касаційна скарга подана у передбачений законом строк, за формою та змістом відповідає вимогам статті 392 ЦПК України, судовий збір сплачено.

Згідно з частиною 2 статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанови суду апеляційної інстанції є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частиною 2 статті 389 ЦПК України.

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2,3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частини 8 статті 394 ЦПК України в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження та строк для подання учасниками справи відзиву на касаційну скаргу.

Якщо разом з касаційною скаргою подано заяви чи клопотання, суд в ухвалі про відкриття касаційного провадження встановлює строк, протягом якого учасники справи мають подати свої заперечення щодо поданих заяв чи клопотань, якщо інше не передбачено частини 8 статті 394 ЦПК України.

Як на підставу касаційного оскарження, заявник посилається на те, що суди попередніх інстанцій застосували норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року, провадження № 14-10цс18, від 03 липня 2019 року, провадження № 14-219цс19, від 22 серпня 2018 року, провадження № 144-265цс18; постановах Верховного Суду від 17 квітня 2019 року, провадження № 61-43694св18, від 20 червня 2018 року, провадження № 61-4156св18, від 27 лютого 2019 року, провадження № 61-19014св18, від 27 лютого 2019 року, провадження № 61-39107св18, від 03 липня 2019 року, провадження № 61-9822св18, від 20 листопада 2019 року, провадження № 61-12137св19, від 13 лютого 2019 року, провадження № 61-22462св18, від 26 лютого 2019 року у справі № 914/355/17; постановах Верховного Суду України від 24 вересня 2014 року, провадження № 6-106цс14, від 20 квітня 2016 року, провадження № 6-2662цс15, від 22 червня 2016 року, провадження № 6-368цс16, від 29 червня 2016 року, провадження № 6-272цс16, від 29 березня 2017 року, провадження № 6-3087цс16, від 20 квітня 2016 року, провадження № 6-2662цс15, від 14 червня 2017 року у справі № 644/6558/15-ц.

Також, заявник зазначає, що у матеріалах справи не має відомостей щодо належного повідомлення учасників справи про розгляд справи.

Наведені в касаційній скарзі доводи містять підстави, передбачені пунктом 1, 4 частини 2 статті 389, пунктом 5 частини 1 статті 411 ЦПК України, для відкриття провадження.

Касаційну скаргу подано з дотриманням вимог статті 392 ЦПК України.

Відповідно до частини 1 статті 394 ЦПК України, одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог частини 1 статті 394 ЦПК України, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження.

Керуючись статтями 389, 394, 395 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ:

Відкрити касаційне провадження у справі за касаційною скаргою ОСОБА_1, поданою адвокатом Мастеровим Олександром Вікторовичем.

Витребувати із Бердянського міськрайонного суду Запорізької області матеріали цивільної справи № 2-1814/11 за позовом Акціонерного товариства "МетаБанк" до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_1, про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї документів, роз'яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, у строк до 22 лютого 2021 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: А. С. Олійник

С. О. Погрібний

В. В. Яремко