Ухвала

15 квітня 2021 року

м. Київ

справа № 592/11170/19

провадження № 61-5881ск21

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

Стрільчука В. А. (суддя-доповідач), Ігнатенка В. М., Карпенко С. О.,

розглянувши касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Брайко Юлії Валеріївни на постанову Сумського апеляційного суду від 18 березня 2021 року в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа - Управління державного архітектурно-будівельного контролю, про зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

У липні 2019 року ОСОБА_3 звернулася до суду з указаним позовом, в якому просила: зобов'язати ОСОБА_2 привести самочинно збудований житловий будинок з лазнями за адресою: АДРЕСА_1 у відповідність до норм ДБН 360-92* "Планування і забудова міських і сільських поселень" шляхом здійснення перебудови, з урахуванням протипожежних норм та розриву на відстань не менше 8 метрів від існуючого житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1, протягом шести місяців з дня набрання рішенням законної сили; зобов'язати ОСОБА_2 привести вказаний будинок у відповідність до норм ДБН 360-92* "Планування і забудова міських і сільських поселень" шляхом влаштування необхідних інженерно-технічних заходів, що запобігатимуть стіканню атмосферних опадів з покрівель та карнизів цього будинку на територію суміжної земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1, протягом шести місяців з дня набрання рішенням законної сили; зобов'язати ОСОБА_2 привести згаданий житловий будинок у відповідність до норм ДБН 360-92* "Планування і забудова міських і сільських поселень" шляхом здійснення перебудови, з урахуванням забезпечення нормативної тривалості інсоляції та норм освітленості в сусідньому житловому будинку, який розташований за адресою: АДРЕСА_1, протягом шести місяців з дня набрання рішенням законної сили.

Ухвалою Ковпаківського районного суду міста Суми від 03 лютого 2021 року клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката Брайко Ю. В. задоволено. Зупинено провадження в цій справі до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі № 591/5985/19, яка розглядається Сумським окружним адміністративним судом, за позовом ОСОБА_1 до Управління державного архітектурно-будівельного контролю, Виконавчого комітету Сумської міської ради, третя особа - ОСОБА_2, про скасування реєстрації декларації та запису в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Постановою Сумського апеляційного суду від 18 березня 2021 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - адвоката Кузченко Т. М. задоволено. Ухвалу Ковпаківського районного суду міста Суми від 03 лютого 2021 року скасовано і направлено справу для продовження розгляду до Ковпаківського районного суду міста Суми.

06 квітня 2021 року представник ОСОБА_1 - адвокат Брайко Ю. В. подала засобами поштового зв'язку касаційну скаргу на постанову Сумського апеляційного суду від 18 березня 2021 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржуване судове рішення і залишити в силі ухвалу Ковпаківського районного суду міста Суми від 03 лютого 2021 року.

Касаційне провадження не підлягає відкриттю з таких підстав.

Згідно з пунктом 14 частини 1 статті 353 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо зупинення провадження у справі.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити у касаційному порядку: ухвали суду першої інстанції, вказані у пункту 2 частини 1 статті 389 ЦПК України, після їх перегляду в апеляційному порядку.

Постанова апеляційного суду за результатами перегляду ухвали суду першої інстанції щодо зупинення провадження у справі не може бути переглянута судом касаційної інстанції, оскільки ухвала місцевого суду про зупинення провадження у справі переглядалася в апеляційному порядку на підставі пункту 14 частини 1 статті 353 ЦПК України, яка відсутня в переліку ухвал суду першої інстанції, що можуть бути оскаржені в касаційному порядку після їх апеляційного перегляду згідно з пунктом 2 частини 1 статті 389 ЦПК України.

У рішенні Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі "Гарсія Манібардо проти Іспанії" від 15 лютого 2000 року зазначено, що спосіб, у який стаття 6 застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них.

ЄСПЛ зазначає, що право на доступ до суду, гарантоване пунктом першим статтею 6 Конвенції, не є абсолютним і може підлягати обмеженню; такі обмеження допускаються з огляду на те, що за своїм характером право доступу потребує регулювання з боку держави. Суд повинен переконатися, що застосовані обмеження не звужують чи не зменшують залишені особі можливості доступу до суду в такий спосіб або до такої міри, що це вже спотворює саму суть цього права (рішення ЄСПЛ від 12 липня 2001 року у справі "Принц Ліхтенштейну Ганс-Адам II проти Німеччини").

Системне тлумачення статей 353, 389 ЦПК України свідчить про те, що законодавець свідомо виокремив випадки, в яких може бути оскаржена або конкретна процесуальна дія, або така конкретна дія і відмова в її вчиненні.

Зазначені процесуально-процедурні обмеження права на касаційне оскарження деяких ухвал місцевого суду (та постанов суду апеляційної інстанції за результатами їх перегляду) окремо від остаточного рішення суду встановлено з метою ефективного здійснення правосуддя і не зменшують для сторін можливості доступу до суду та не ускладнюють їм цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, оскільки сторони не позбавляються права на оскарження таких ухвал місцевого суду (та постанов суду апеляційної інстанції за результатами їх перегляду) взагалі, їх право лише відтерміновується до винесення остаточного рішення у справі.

Інше тлумачення вказаних правових норм не узгоджується із завданнями та основними засадами цивільного судочинства, наведеними у статті 2 ЦПК України, щодо розумності строку розгляду справи судом та сутнісним змістом касаційного провадження.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Оскільки оскаржуване заявником судове рішення не підлягає касаційному оскарженню, то у відкритті касаційного провадження у справі необхідно відмовити.

У зв'язку з відмовою у відкритті касаційного провадження у справі не підлягає окремому розгляду клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката Брайко Ю. В. про зупинення дії постанови Сумського апеляційного суду від 18 березня 2021 року.

Керуючись статтями 260, 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Брайко Юлії Валеріївни на постанову Сумського апеляційного суду від 18 березня 2021 року в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа - Управління державного архітектурно-будівельного контролю, про зобов'язання вчинити дії.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:В. А. Стрільчук В. М. Ігнатенко С. О. Карпенко