Ухвала

15 серпня 2018 року

м. Київ

справа № 706/1272/14-ц

провадження № 61-2102зпв18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Висоцької В. С.,

суддів: Лесько А. О., Пророка В. В., Фаловської І. М. (суддя-доповідач), Штелик С. П.,

учасники справи:

позивач - прокурор Христинівського району Черкаської області в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області, відповідачі: ОСОБА_2, Христинівська районна державна адміністрація Черкаської області, розглянувши заяву ОСОБА_2, в інтересах якого діє адвокат ОСОБА_3, про перегляд рішення Христинівського районного суду Черкаської області від 22 вересня

2016 року у складі судді Олійника М. Ф., ухвали апеляційного суду Черкаської області від 17 листопада 2016 року у складі колегії суддів: Пономаренка В. В., Міщенка С. В., Сіренка Ю. В. та ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 18 жовтня 2017 року у складі колегії суддів: Ситнік О. М., Іваненко Ю. Г., Маляренка А. В., Леванчука А. О., Ступак О. В.,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до підпункту 1 пункту 1 розділу 13 ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" (далі - ЦПК України) заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України у цивільних справах, які подані та розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку колегією у складі трьох або більшої непарної кількості суддів за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. Такі заяви розглядаються без повідомлення та виклику учасників справи, за винятком випадку, коли суд з огляду на обставини справи ухвалить рішення про інше.

У вересні 2014 року прокурор Христинівського району Черкаської області в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області звернувся до суду з позовом, в якому зазначав, що розпорядженням голови Христинівської районної державної адміністрації Черкаської області від 14 листопада 2006 року № 266 ОСОБА_2 надано дозвіл на розробку технічної документації для укладення договору оренди земельної ділянки площею 97 га для закладки плодового саду, розміщеної в адміністративних межах Зорянської сільської ради Христинівського району Черкаської області.

03 квітня 2007 року між Христинівською районною державною адміністрацією Черкаської області та ОСОБА_2 укладений договір оренди земельних ділянок у адміністративних межах Зорянської сільської ради Христинівського району Черкаської області площею 96,3195 га та 12,0919 га, загальною площею - 108,4114 га строком на 25 років, який посвідчено приватним нотаріусом Христинівського районного нотаріального округу Черкаської області та зареєстрований у Христинівському районному відділі Черкаської регіональної філії ДП "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах" 06 квітня 2007 року за № 040779500001.

Прокурор вважав, що земельні ділянки передані в оренду особі, яка не могла бути суб'єктом спірних правовідносин, без розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, проведення державної експертизи землевпорядної документації та врахування періоду ротації основної сівозміни, а розмір орендної плати за земельну ділянку державної власності визначено без проведення грошової оцінки.

Посилаючись на вищевказане, позивач просив визнати договір оренди земельної ділянки від 03 квітня 2007 року, укладений між Христинівською районною державною адміністрацією Черкаської області та ОСОБА_2 недійсним; визнати протиправним та скасувати пункт 2 розпорядження Христинівської районної державної адміністрації Черкаської області від 06 лютого 2007 року № 22, яким передано ОСОБА_2 у довгострокову оренду земельну ділянку сільськогосподарського призначення загальною площею 108,4114 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розміщену в адміністративних межах Зорянської сільської ради Христинівського району Черкаської області, з орендною платою у розмірі 18 443
грн на рік; зобов'язати ОСОБА_2 повернути державі земельні ділянки сільськогосподарського призначення в адміністративних межах Зорянської сільської ради Христинівського району Черкаської області загальною площею 108,4114 га.

Рішенням Христинівського районного суду Черкаської області від 26 лютого 2015 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Черкаської області від 21 квітня 2015 року, позов задоволено.

Визнано договір оренди землі від 03 квітня 2007 року, укладений між Христинівською районною державною адміністрацією Черкаської області та ОСОБА_2 і зареєстрований у Христинівському районному відділі Черкаської регіональної філії ДП "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах" 06 квітня 2007 року, недійсним.

Визнано протиправним та скасовано пункт 2 розпорядження Христинівської районної державної адміністрації Черкаської області від 06 лютого

2007 року № 22, яким передано ОСОБА_2 в довгострокову оренду земельну ділянку сільськогосподарського призначення загальною площею 108,4114 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розміщену в адміністративних межах Зорянської сільської ради, орендною платою в сумі 18 443 грн на рік.

Зобов'язано ОСОБА_2 повернути державі земельні ділянки сільськогосподарського призначення в адміністративних межах Зорянської сільської ради Христинівського району Черкаської області загальною площею 108,4114 га.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 18 листопада 2015 року рішення Христинівського районного суду Черкаської області від 26 лютого 2015 року та ухвалу апеляційного суду Черкаської області від 21 квітня 2015 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

Рішенням Христинівського районного суду Черкаської області

від 22 вересня 2016 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Черкаської області від 17 листопада 2016 року, позов задоволено.

Визнано договір оренди землі від 03 квітня 2007 року, який укладений між Христинівською районною державною адміністрацією Черкаської області та ОСОБА_2 і зареєстрований у Христинівському районному відділі Черкаської регіональної філії ДП "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах" 06 квітня

2007 року, недійсним.

Визнано протиправним та скасовано пункт 2 розпорядження Христинівської районної державної адміністрації Черкаської області від 06 лютого

2007 року № 22, яким передано ОСОБА_2 в довгострокову оренду земельну ділянку сільськогосподарського призначення загальною площею 108,4114 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану в адміністративних межах Зорянської сільської ради Христинівського району Черкаської області, з орендною платою в сумі 18 443 грн у рік.

Зобов'язано ОСОБА_2 повернути державі земельні ділянки сільськогосподарського призначення в адміністративних межах Зорянської сільської ради Христинівського району Черкаської області загальною площею 108,4114 га.

Клопотання Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області про поновлення строку позовної давності задоволено.

Визнано поважними причини пропущення позовної давності та поновлено строк позовної давності для звернення з позовом до суду.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Судові рішення мотивовані тим, що Головним управлінням Держгеокадастру у Черкаській області подано клопотання до суду першої інстанції про поновлення строку позовної давності, у зв'язку з пропущенням його з поважних причин, посилаючись на те, що Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області, в інтересах якого прокурор звернувся до суду із даним позовом, не було стороною спірного договору оренди землі, повноваження щодо розпорядження землями сільськогосподарського призначення державної власності до нього перейшли із січня 2013 року, тому до цього часу позивач не знав про порушення вказаного права та не міг звернутися до суду за його захистом.

Ухвалою колегії суддів Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 18 жовтня 2017 року касаційну скаргу ОСОБА_2 відхилено.

Рішення Христинівського районного суду Черкаської області від 22 вересня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Черкаської області від 17 листопада 2016 року залишено без змін.

Ухвала суду касаційної інстанції мотивована тим, що Христинівською районною державною адміністрацією Черкаської області передано ОСОБА_2, як фізичній особі, а не підприємцю, в оренду земельні ділянки площею в адміністративних межах Зорянської сільської ради Христинівського району, з порушеннями вимог статей 116, 121, 122, 124 ЗК України.

У заяві, поданій у січні 2018 року до Верховного Суду України, представник ОСОБА_2 - адвокат ОСОБА_3 просить скасувати рішення Христинівського районного суду Черкаської області від 22 вересня

2016 року, ухвалу апеляційного суду Черкаської області від 17 листопада 2016 року та ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 18 жовтня 2017 року, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову з підстав, передбачених пунктами 1, 4 частини 1 статті 355 ЦПК України (у редакції, чинній на час подання заяви про перегляд судових рішень), посилаючись на неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах, та невідповідність судового рішення суду касаційної інстанції, викладеному у постанові Верховного Суду України висновку щодо застосування у подібних правовідносинах норм матеріального права, а саме: частини 1 статті 261, частина 5 статті 267 ЦК України.

На підтвердження неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах, заявник посилалася на постанови Вищого господарського суду України

від 12 жовтня 2017 року у справі № 910/2868/16, від 07 червня 2017 року

у справі № 913/656/15, від 22 лютого 2017 року у справі № 30/5009/7262/11, від 12 липня 2016 року у справі № 922/26/15, постанови Верховного Суду України від 16 листопада 2016 року у справі № 2469цс16, від 21 грудня

2016 року у справі № 178/851/14-ц, від 26 жовтня 2016 року у справі № 6-2070цс16, ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 05 квітня 2017 року у справі № 317/2549/14-ц, від 20 вересня 2017 року у справі № 469/1203/15-ц,

від 13 вересня 2017 року у справі № 372/1036/15-ц, від 07 вересня 2016 року у справі № 321/1081/15-ц, від 20 квітня 2016 року ( № в ЄДРСР 57585908).

У січні 2018 року заява представника ОСОБА_2 - адвоката

ОСОБА_3 про перегляд судових рішень передана до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 25 січня 2018 року відкрито провадження у даній справі, витребувано матеріали справи.

У травні 2018 року справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 27 червня 2018 року справу призначено до розгляду у складі колегії п'яти суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду без повідомлення та виклику учасників справи.

Згідно з абзацом 2 частини 2 статті 360-2 ЦПК України (у редакції, чинній на час подання заяви про перегляд судових рішень), якщо судове рішення оскаржується з підстав неоднакового застосування однієї і тієї самої норми права судами касаційної інстанції різної юрисдикції, справа розглядається на спільному засіданні відповідних судових палат Верховного Суду України.

Відповідно до підпункту 2 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України, якщо цивільна справа за заявою про перегляд судових рішень Верховним Судом України відповідно до правил, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу, повинна розглядатися на спільному засіданні відповідних судових палат Верховного Суду України, - така справа після її отримання Касаційним цивільним судом передається на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Оскільки заява про перегляд подана з підстав неоднакового застосування одних і тих самих норм матеріального та процесуального права судами касаційної інстанції різної юрисдикції (цивільної та господарської), справу необхідно передати на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Керуючись підпунктами 1 і 2 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ:

Передати на розгляд Великої Палати Верховного Суду цивільну справу № 706/1272/14-ц за позовом прокурора Христинівського району Черкаської області в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області до ОСОБА_2, Христинівської районної державної адміністрації Черкаської області про визнання недійсним правочину та повернення майна, за заявою представника ОСОБА_2 - адвоката ОСОБА_3 про перегляд рішення Христинівського районного суду Черкаської області від 22 вересня 2016 року, ухвали апеляційного суду Черкаської області

від 17 листопада 2016 року та ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 18 жовтня 2017 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий В. С. Висоцька

Судді А. О. Лесько

В. В. Пророк

С. П. Штелик

І. М. Фаловська