1. Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.
2. Проценти на неустойку не нараховуються.
3. Кредитор не має права на неустойку в разі, якщо боржник не відповідає за порушення зобов'язання (стаття 617 цього Кодексу).
Protocol.ua обладает авторскими правами на информацию, размещенную на веб - страницах данного ресурса, если не указано иное. Под информацией понимаются тексты, комментарии, статьи, фотоизображения, рисунки, ящик-шота, сканы, видео, аудио, другие материалы. При использовании материалов, размещенных на веб - страницах «Протокол» наличие гиперссылки открытого для индексации поисковыми системами на protocol.ua обязательна. Под использованием понимается копирования, адаптация, рерайтинг, модификация и тому подобное.
Полный текстCopyright © 2014-2024 «Протокол». Все права защищены.
Аналізуйте судовий акт: Нарахування підвищеної відсоткової ставки у разі прострочення позичальником кредитних зобов’язань НЕ вважається неустойкою, тому при стягненні цієї суми застосовується загальний строк позовної давності (ВСУ від 18 жовтня 2017 року №6-1964цс16)
Банки у кредитних договорах встановлюють різні способи додаткового заробітку особливо у випадку порушення позичальником строків виплати кредитних платежів. Так окрім звичайних відсотків за користування кредитними коштами банк часто встановлює підвищені відсотки за користування кредитними коштами, які нараховуються у випадку порушення позичальником зобов’язань передбачених кредитним договором.
Водночас у судовій практиці поки що немає єдиної думки з приводу того, до якого засобу забезпечення зобов’язання слід віднести право банку нарахувати позичальнику підвищені відсотки за порушення умов кредитного договору. Іноді суд визначає підвищені відсотки як неустойку відповідно до ст. 550 ЦК України, а іноді як інший договірний засіб забезпечення виконання зобов’язань відповідно до ст. 546 ЦК України.
Визначення правової природи підвищених відсотків набуває важливого значення для позичальника при стягненні. Адже на неустойку розповсюджується спеціальний строк позовної давності згідно ст. 258 ЦК України, а на інший засіб забезпечення зобов’язання – загальний згідно ст. 257 ЦК України.
Отже, банку вигідно щоб підвищені відсотки були договірним засобом забезпечення виконання кредитних зобов’язань, а позичальнику щоб - неустойкою. А далі читайте правову позицію ВСУ у цій справі…