ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 жовтня 2016 року Справа № 910/10097/16 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді:Барицької Т.Л.,суддів:Губенко Н.М., Картере В.І.,розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Ресурси"на постанову Київського апеляційного господарського суду від 02.08.2016та на ухвалугосподарського суду міста Києва від 14.07.2016за заявоюТовариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Ресурси"проскасування рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 18.05.2016 у третейській справі № 2200-15у справі№ 910/10097/16 господарського суду міста Києваза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "І.С.Інвест"доТовариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Ресурси"треті особи1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрметалзабезпечення"; 2. Товариство з обмеженою відповідальністю "Альтернатива груп"прозвернення стягнення на предмет застави в судовому засіданні взяли участь представники:

- ТОВ "І.С.Інвест" Бєлінгіо В.О.,

- ТОВ "Торговий дім "Ресурси" Горєв В.О.,

- ТОВ "Укрметалзабезпечення" повідомлений, але не з'явився,

- ТОВ "Альтернатива груп" повідомлений, але не з'явився,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду міста Києва від 14.07.2016 у справі №910/10097/16 (суддя Турчин С.О.), залишеною без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 02.08.2016 (судді: Тарасенко К.В., Тищенко О.В., Лобань О.І.), відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Ресурси" (надалі ТОВ "ТД "Ресурси"/скаржник) у задоволенні заяви про скасування рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 18.05.2016 у третейській справі № 2200-15.

ТОВ "ТД "Ресурси", не погоджуючись із вказаними судовими рішеннями, звернулося до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального та матеріального права, просить ухвалу та постанову скасувати і прийняти нове рішення, яким скасувати рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 18.05.2016 у третейській справі № 2200-15.

Від ТОВ "І.С.Інвест" надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому товариство заперечує проти її задоволення, просить оскаржувані судові рішення залишити без змін, як такі, що прийняті з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Усіх учасників судового процесу належним чином було повідомлено про час та місце розгляду даної справи.

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваних судових актів, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, враховуючи наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ "ТД "Ресурси" звернулося до господарського суду міста Києва із заявою про скасування рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 18.05.2016 у третейській справі № 2200-15, яким, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "І.С. Інвест" задоволено частково:

- звернуто стягнення на предмет застави за договором застави товарів в обороті від 25.11.2008 № 24/07-К-4Z, а саме: товари в обороті, мазут М-100, в кількості 16097,30 тонн, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Ресурси", шляхом продажу Товариством з обмеженою відповідальністю "І.С.Інвест" мазуту М-100, в кількості 16097,30 тонн, з укладенням договору купівлі-продажу з іншою особою-покупцем, для задоволення вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "І.С.Інвест" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Альтернатива Груп" за договором про надання кредиту №24/07-К від 26.12.2007 у розмірі 19567091 грн. 23 коп.;

- звернуто стягнення на предмет застави за договором застави товарів в обороті від 15.11.2008 № 19/07-К-22, а саме: товари в обороті, мазут М-100 в кількості 12066,95 тонн, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Ресурси", шляхом продажу Товариством з обмеженою відповідальністю "І.С.Інвест" мазуту М-100, в кількості 12066,95 тонн, з укладанням договору купівлі-продажу з іншою особою-покупцем, для задоволення вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "І.С.Інвест" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрметалзабезпечення" за договором про надання кредиту №19/07-К від 19.09.2007 у розмірі 14669599 грн. 43 коп.

У задоволенні решти позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "І.С.Інвест" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Ресурси", треті особи Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрметалзабезпечення", Товариство з обмеженою відповідальністю "Альтернатива Груп", відмовлено.

Обґрунтовуючи заяву про скасування вказаного рішення третейського суду, ТОВ "ТД "Ресурси" посилається на те, що відступлення права вимоги згідно із договорами купівлі-продажу прав вимоги б/н від 12.01.2015 не є правонаступництвом щодо угоди, а відтак у ТОВ "І.С.Інвест" не відбулося правонаступництва щодо договорів застави та не відбулося правонаступництва щодо третейських застережень, що містяться у пунктах 5.2. договорів застави, що свідчить про те, що рішення прийнято у спорі, не передбаченому третейською угодою; - зі змісту третейських угод у вигляді третейських застережень, що містяться у п. 5.2. договорів застави, вбачається, що сторони не погодили який саме спір може бути переданий на розгляд третейського суду, а тому третейські угоди не можуть вважатися укладеними, що також свідчить про те, що оскаржуване рішення прийнято у спорі, не передбаченому третейською угодою; - в порушення ч. 1 ст. 42, ч. 2 ст. 40, ст. 43 Закону України "Про заставу" та ухвали господарського суду м. Києва від 12.05.2009 у справі № 41/207 третейський суд звернув стягнення на майно особи, яка не брала участі у справі - ПАТ "Київенерго", що свідчить про наявність підстав для скасування оскаржуваного рішення, тобто третейський суд вирішив питання про права і обов'язки осіб, які не брали участь у справі; - всупереч ч. 3 ст. 39 Закону України "Про третейські суди" третейський суд за 10 днів до засідання не повідомив ТОВ "Торговий дім "Ресурси" та взагалі не повідомив ТОВ "Укрметалзабезпечення" та ТОВ "Альтернатива Груп" про засідання 18.05.2016, чим позбавив останніх можливості прийняти участь у справі, що також свідчить про те, що третейський суд вирішив питання про права і обов'язки осіб, які не брали участь у справі.

Суди попередніх інстанцій, за результатами дослідження матеріалів даної справи та доказів, наданих ТОВ "ТД "Ресурси" та іншими особами у справі, матеріалів справи №2200/15 постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків, прийшли до висновку про необґрунтованість заяви ТОВ "ТД "Ресурси" та про відсутність підстав для її задоволення, з чим погоджується суд касаційної інстанції з огляду на таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 1117 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Судами попередніх інстанцій були встановлені наступні обставини справи:

- 25.11.2008 між Товариством з обмеженою відповідальністю комерційний банк "Столиця" (заставодержатель) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Ресурси" (заставодавець) укладено договір застави товарів в обороті № 19/07-К-2Z, відповідно до умов якого передбачено, що заставодавець передає в заставу заставодержателю у якості забезпечення виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрметалзабезпечення" зобов'язань за договором про надання кредиту №19/07-К від 19.09.2007, всіма додатками та договорами про внесення змін до нього, а саме: мазут М-100 в кількості 12 066,95 тон. Предмет застави зберігається за адресою: м. Київ, вул. Пухівська, 1а, АЕК "Київенерго" (філія "Теплоелектроцентраль № 6 Київенерго");

- 25.11.2008 між Товариством з обмеженою відповідальністю комерційний банк "Столиця" (заставодержатель) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Ресурси" (заставодавець) укладено договір застави товарів в обороті № 24/07-К-4Z, умовами якого передбачено, що заставодавець передає в заставу заставодержателю у якості забезпечення виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "Альтернативна Група" зобов'язань за договором про надання кредиту № 24/07-К від 26.12.2007, всіма додатками та договорами про внесення змін до нього, а саме: мазут М-100 в кількості 16 097,30 тон. Предмет застави зберігається за адресою: м. Київ, вул. Пухівська, 1а, АЕК "Київенерго" (філія "Теплоелектроцентраль № 6 Київенерго");

- пунктом 5.1. договорів застави сторони узгодили, що усі спори та розбіжності, що виникають між сторонами за цим договором підлягають врегулюванню шляхом взаємних консультацій та переговорів;

- пунктом 5.2. договорів застави сторони узгодили, що у випадку неможливості вирішення спору шляхом переговорів, сторони, керуючись ст. 5 Закону України "Про третейські суди", домовляються про те, що спір розглядається одноособово третейським суддею Білоконем Юрієм Миколайовичем Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків, що знаходяться за адресою: 02002, м. Київ, вул. М. Раскової, 15; у випадку неможливості розгляду спору вказаним третейським суддею спір розглядається Гаврищуком Василем Васильовичем. У разі, якщо спір не може бути розглянутий визначеними у даному пункті суддями, суддя призначається Головою Постійно діючого Третейського суду при асоціації українських банків у відповідності до чинного Регламенту постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків;

- 12.01.2015 між Публічним акціонерним товариством "Банк Столиця" (продавець/заставодержатель за договорами застави) та Товариством з обмеженою відповідальністю "І.С.Інвест" (покупець) укладено договір купівлі-продажу прав вимоги, умовами якого передбачено, що продавець погоджується продати (відступити) права вимоги та передати їх покупцю, а покупець погоджується купити права вимоги, прийняти їх і сплати купівельну ціну;

- відповідно до п. 2.3. договору купівлі-продажу прав вимоги, права вимоги переходять від продавця до покупця та обов'язки продавця передати права вимоги вважаються виконаними з моменту підписання продавцем та покупцем акту приймання-передачі прав вимоги;

- згідно із додатком №1 до договору купівлі-продажу ТОВ "І.С.Інвест" передано право вимоги за договорами про надання кредиту №19/07-К від 19.09.2007, № 24/07-К від 26.12.2007 та договорами застави товарів в обороті від 25.11.2008 №19/07-К-2Z та № 24/07-К-4Z.

- пунктом 2.4. договору сторони визначили, що з дня підписання акту приймання-передачі покупець набуває статусу нового кредитора по відношенню до позичальників за кредитними договорами, а також до осіб, які надали забезпечення, за договорами забезпечення;

- на виконання умов договору купівлі-продажу прав вимоги між ПАТ "Банк Столиця" та ТОВ "І.С.Інвест" підписано акт приймання-передачі прав вимоги до договору купівлі-продажу прав вимоги від 12.01.2015, відповідно до якого продавець передав, а покупець прийняв права вимоги, зазначені в договорі та додатках до договору, чим посвідчується факт здійснення відступлення;

- рішенням Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 18.05.2016 у третейській справі № 2200-15, за позовом ТОВ "І.С.Інвест" (нового заставодержателя), звернуто стягнення на предмети забезпечувального обтяження - мазут.

Частиною 2 ст. 51 Закону України "Про третейські суди" передбачено, що рішення третейського суду може бути оскаржене стороною у випадках, передбачених цим Законом, до компетентного суду відповідно до встановлених законом підвідомчості та підсудності справ.

Згідно із ст. 1221 ГПК України сторони, треті особи, а також особи, які не брали участь у справі, у разі якщо третейський суд вирішив питання про їх права і обов'язки, мають право звернутися до господарського суду із заявою про скасування рішення третейського суду. Заява про скасування рішення третейського суду подається до господарського суду за місцем розгляду справи третейським судом сторонами, третіми особами протягом трьох місяців з дня прийняття рішення третейським судом, а особами, які не брали участь у справі, у разі якщо третейський суд вирішив питання про їх права і обов'язки, - протягом трьох місяців з дня, коли вони дізналися або повинні були дізнатися про прийняття рішення третейського суду.

Згідно з ч. 3 ст. 51 Закону України "Про третейські суди" рішення третейського суду може бути оскаржене та скасоване лише з таких підстав:

1) справа, по якій прийнято рішення третейського суду, не підвідомча третейському суду відповідно до закону;

2) рішення третейського суду прийнято у спорі, не передбаченому третейською угодою, або цим рішенням вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди. Якщо рішенням третейського суду вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди, то скасовано може бути лише ту частину рішення, що стосується питань, які виходять за межі третейської угоди;

3) третейську угоду визнано недійсною компетентним судом;

4) склад третейського суду, яким прийнято рішення, не відповідав вимогам статей 16 - 19 цього Закону;

5) третейський суд вирішив питання про права і обов'язки осіб, які не брали участь у справі.

Частиною 2 ст. 1225 ГПК України визначено виключні підстави оскарження та скасування рішення третейського суду, зокрема, рішення третейського суду може бути скасовано у разі якщо:

1) справа, у якій прийнято рішення третейського суду, не підвідомча третейському суду відповідно до закону;

2) рішення третейського суду прийнято у спорі, не передбаченому третейською угодою, або цим рішенням вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди. Якщо рішенням третейського суду вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди, то скасовано може бути лише ту частину рішення, що стосується питань, які виходять за межі третейської угоди;

3) третейську угоду визнано недійсною компетентним судом;

4) склад третейського суду, яким прийнято рішення, не відповідав вимогам закону;

5) третейський суд вирішив питання про права і обов'язки осіб, які не брали участь у справі.

Згідно з ч. 2 ст. 1 Закону України "Про третейські суди" (в редакції, чинній на момент укладення договорів застави) до третейського суду за угодою сторін може бути переданий будь-який спір, що виникає з цивільних та господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом.

В ст. 12 Закону України "Про третейські суди" визначені види та форми третейських угод.

Так, третейська угода може бути укладена у вигляді третейського застереження в договорі, контракті або у вигляді окремої письмової угоди.

Якщо сторони не домовилися про інше при передачі спору до постійно діючого третейського суду, а також при вказівці у третейській угоді на конкретний постійно діючий третейський суд регламент третейського суду розглядається як невід'ємна частина третейської угоди.

Третейська угода укладається у письмовій формі. Третейська угода вважається укладеною, якщо вона підписана сторонами чи укладена шляхом обміну листами, повідомленнями по телетайпу, телеграфу або з використанням засобів електронного чи іншого зв'язку, що забезпечує фіксацію такої угоди, або шляхом направлення відзиву на позов, в якому одна із сторін підтверджує наявність угоди, а інша сторона проти цього не заперечує.

Третейська угода має містити відомості про найменування сторін та їх місцезнаходження.

Посилання у договорі, контракті на документ, який містить умову про третейський розгляд спору, є третейською угодою за умови, що договір укладений у письмовій формі і це посилання є таким, що робить третейську угоду частиною договору.

Відповідно до ст. 5 Закону України "Про третейські суди" (у редакції чинній на момент укладення договорів застави) юридичні та/або фізичні особи мають право передати на розгляд третейського суду будь-який спір, який виникає з цивільних чи господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом. Спір може бути переданий на розгляд третейського суду за наявності між сторонами третейської угоди, яка відповідає вимогам цього Закону.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 1225 ГПК України, на який посилався заявник в заяві про скасування рішення третейського суду, рішення третейського суду може бути скасовано, якщо воно прийнято у спорі, не передбаченому третейською угодою, або цим рішенням вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди. Якщо рішенням третейського суду вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди, то скасовано може бути лише ту частину рішення, що стосується питань, які виходять за межі третейської угоди.

Отже, встановивши вищенаведені обставини щодо наявності в договорах застави чинного (дійсного) третейського застереження щодо вирішення спорів у конкретно визначеному третейському суді (п. 5.2. договорів), врахувавши, що положення Закону України "Про третейські суди" не містять зобов'язань щодо обов'язкової наявності в третейському договорі чи третейському застереженні конкретизації категорій спорів, що виникають між сторонами за договором та передаються на вирішення третейського суду, прийшли до правомірного висновку про те, що відсутні підстави, передбачені п. 2 ч. 1 ст. 1225 ГПК України, для скасування рішення третейського суду.

Відповідно до ст. 13 Закону України "Про третейські суди" якщо третейська угода укладена у вигляді третейського застереження, то вона вважається невід'ємною частиною угоди і щодо неї діють такі самі правила правонаступництва, що й до угоди в цілому. Якщо третейська угода укладена у вигляді окремої угоди, то у разі заміни кредитора у зобов'язанні останній повинен повідомити нового кредитора про її існування. Зміна третейської угоди в такому випадку можлива лише за умови явно вираженої згоди іншої (інших) сторони (сторін) угоди.

Згідно з приписами ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); правонаступництва.

Відповідно до ч. 1 ст. 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Статтею 514 ЦК України визначено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, в разі заміни кредитора у зобов'язанні первісний кредитор повністю або у визначеній договором частині вибуває із зобов'язання, а на його місце приходить новий кредитор. При цьому зміст зобов'язання, тобто обсяг прав та обов'язків його сторін залишається незмінним. Отже, виходячи із загальних правил та положень, до нового кредитора переходять всі права первісного кредитора. Обсяг цих прав та умови визначаються на момент переходу цих прав до нового кредитора.

Як вірно вказали суди попередніх інстанцій, виходячи зі змісту статей 512, 514 ЦК України, заміна кредитора у зобов'язанні можлива з підстав відступлення вимоги (цесія), правонаступництва і до нового кредитора переходять права первісного кредитора за відповідними договорами в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

Так, як встановили суди, відповідно до визначень, що містяться у статті 1 договору купівлі-продажу прав вимоги під "права вимоги" розуміються всі права вимоги (як існуючі, так і майбутні, як наявні та і умовні) продавця у якості кредитора до позичальників за кредитними договорами, а також всі права вимоги продавця до осіб, які надали забезпечення за договорами забезпечення, включаючи будь-які та всі права вимоги та засоби захисту прав, які доступні продавцю щодо виконання позичальником та/або особам, які надали забезпечення будь-яких своїх обов'язків за кредитними договорами та договорами забезпечення.

Отже, встановивши вищенаведені обставини, та керуючись наведеними нормами, суди попередніх інстанцій прийшли до правомірного висновку про те, що внаслідок відступлення права вимоги до ТОВ "І.С.Інвест" перейшли всі права та вимоги та всі способи захисту прав, що визначені договорами, зокрема, застави товарів в обороті від 25.11.2008 № 19/07-К-2Z та №24/07-К-4Z, в тому числі, і право звернення до третейського суду, позаяк, вірно зазначили, що у третейського суду були всі повноваження та підстави розглядати третейський спір, ініційований ТОВ "І.С.Інвест", а доводи позивача про порушення третейським судом п. 2 ч. 2 ст. 1225 ГПК України, не знайшли свого підтвердження.

Згідно зі ст. 39 Закону України "Про третейські суди" третейський суд під час розгляду справи повинен забезпечити додержання принципу змагальності сторін, рівні можливості та свободу сторонам у наданні ними доказів і у доведенні перед третейським судом їх переконливості. Третейський розгляд здійснюється у засіданні третейського суду за участю сторін або їх представників, якщо сторони не домовилися про інше щодо їхньої участі в засіданні. Сторонам має бути направлене повідомлення про день, час та місце проведення засідання третейського суду не пізніше ніж за 10 днів до такого засідання. Повідомлення направляється або вручається в порядку, визначеному статтею 15 цього Закону.

Статтею 15 Закону України "Про третейські суди" встановлено, що обмін документами та письмовими матеріалами між сторонами, а також між сторонами і третейським судом чи третейськими суддями здійснюється у порядку, погодженому сторонами, і за вказаними ними адресами. У постійно діючому третейському суді порядок обміну документами та письмовими матеріалами визначається регламентом третейського суду. Якщо сторони не дійшли згоди з цих питань або у разі невизначеності цих питань у регламенті третейського суду, документи та інші письмові матеріали направляються за останнім відомим місцем проживання фізичної особи чи за юридичною адресою або місцезнаходженням юридичної особи рекомендованим листом з повідомленням про вручення чи в інший спосіб, що передбачає отримання доказів доставки документів та інших письмових матеріалів адресатові, та вважаються такими, що отримані в день такої доставки, навіть якщо на цей час одержувач за цією адресою не знаходиться чи не проживає, а про зміну своєї адреси ним не було повідомлено іншу сторону належним чином.

Згідно з ч. 2 ст. 52 Регламенту Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків документи та інші письмові матеріали направляються за останнім відомим місцем проживання фізичної особи чи за юридичною адресою або місцезнаходженням юридичної особи рекомендованим листом з повідомленням про вручення чи в інший спосіб, що передбачає отримання доказів доставки документів та інших письмових матеріалів адресатові, та вважаються такими, що отримані стороною в день їх доставки, навіть якщо на цей час одержувач за цією адресою не знаходиться чи не проживає, а про зміну своєї адреси ним не було повідомлено іншу сторону належним чином.

Статтею 7 Регламенту Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків встановлено, що третейський суд не пізніше 5-ти днів з моменту призначення чи обрання складу суду, останній виносить ухвалу про порушення третейського розгляду, в якій зазначається про день та місце проведення засідання третейського суду дана ухвала сторонам має бути направлена не пізніше ніж за 10 днів до такого засідання.

Як встановили суди та підтверджується матеріалами третейської справи, третейський суд, з дотриманням вказаних норм, направляв як ТОВ "ТД "Ресурси", так і третім особам у третейській справі №2200/15, документи (ухвали) про призначення справи до розгляду, про відкладення розгляду вказаної справи, про що свідчать наявні в матеріалах справи рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень, реєстри відправки поштової кореспонденції, повернуті поштові відправлення із зазначенням причин їх повернення, тощо. Крім того, представник ТОВ "ТД "Ресурси" був присутнім у судових засіданнях під час розгляду даної справи, а нез'явлення представника вказаного товариства, за наявності доказів його повідомлення, не може свідчити про те, що третейським судом порушено вимоги процесуального законодавства щодо належного повідомлення сторін про розгляд третейської справи.

Стосовно доводів заявника про неповідомлення третейським судом третіх осіб у справі про розгляд третейської справи, колегія суддів зазначає, що, як вказувалося вище, в обов'язки третейського суду входить належне повідомлення саме сторін третейського спору.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про третейські суди" сторонами третейського розгляду є позивач та відповідач. Позивачами є фізичні та юридичні особи, що пред'явили позов про захист своїх порушених чи оспорюваних прав або охоронюваних законом інтересів. Відповідачами є фізичні та юридичні особи, яким пред'явлено позовні вимоги.

Згідно з ст. 34 Закону України "Про третейські суди" учасниками третейського розгляду є сторони та їх представники. Питання щодо участі третіх осіб та їх процесуальні права у третейському розгляді вирішуються третейським судом відповідно до регламенту третейського суду або угоди сторін у третейському суді для вирішення конкретного спору. Третя особа бере участь у третейському розгляді добровільно.

Отже, виходячи із вказаної норми, треті особи у справі не є сторонами, і приймають участь у розгляді справи добровільно. Водночас, як встановили суди та вбачається з матеріалів третейської справи, третейським судом все-таки направлялися третім особам у справі, після їх залучення, процесуальні документи про розгляд третейської справи, про що свідчать поштові повідомлення про направлення поштових відправлень, та поштові повернення про отримання поштових відправлень, позаяк, доводи ТОВ "ТД Ресурси" про протилежне є безпідставними, а відтак, і доводи про порушення третейським судом ст. 39 Закону України "Про третейські суди" є необґрунтованими.

Крім того, ТОВ "ТД "Ресурси" заявлялося про прийняття рішення третейським судом, яке стосується майна незалученої до участі в третейській справі особи - ПАТ "Київенерго". Відносно таких доводів суди попередніх інстанцій вірно зазначили, що рішення третейського суду з наведеної підстави оскаржується безпосередньо такою особою, ТОВ "ТД "Ресурси" не надало доказів на наявність у нього повноважень відстоювати інтереси ПАТ "Київенерго" в суді, саме ж ПАТ "Київенерго" не оскаржило рішення третейського суду. До того ж, згідно з позицією, викладеною у постанові пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №18, господарський суд не здійснює оцінки законності і обґрунтованості рішення третейського суду в цілому, а лише з'ясовує наявність чи відсутність підстав для його скасування, передбачених ч. 2 ст. 1225 ГПК України. В той же час, ТОВ "ТД "Ресурси" не доведено, що третейським судом вирішено питання про права та обов'язки ПАТ "Київенерго", оскільки вказане товариство не є стороною самої третейської угоди та не є учасником спору, що вирішувався третейським судом, в судовому рішенні відсутня згадка про ПАТ "Київенерго", у резолютивній частині рішення не вирішувались права та обов'язки вказаної особи, а тому, суди попередніх інстанцій прийшли до правомірного висновку про відсутність підстав для скасування рішення третейського суду з таких підстав.

В силу ст.ст. 42, 43, 47 ГПК України правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом; сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами; судове рішення ухвалюється суддею за результатами обговорення усіх обставин справи.

Судами попередніх інстанцій використано у повному обсязі їх повноваження, передбачені процесуальним законом щодо повного та всебічного з'ясування обставин справи, пов'язаних з предметом доказування у даній справі, наслідком чого є правильні висновки про задоволення позову.

Доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки та перевстановлення обставин третейської справи, що виходить за межі перегляду компетентним судом рішення третейського суду, та, відповідно, за межі перегляду касаційним судом судових рішень.

Твердження скаржника про порушення і неправильне застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального законодавства при прийнятті оскаржуваних судових актів не знайшли свого підтвердження, в зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування прийнятих у даній справі судових рішень колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Ресурси" залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 02.08.2016 та ухвалу господарського суду міста Києва від 14.07.2016 у справі № 910/10097/16 залишити без змін.

Головуючий суддя Т.Л. Барицька

Судді: Н.М. Губенко

В.І. Картере