ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 січня 2023 року

м. Київ

cправа № 916/1515/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Білоуса В.В. - головуючого, Васьковського О.В., Погребняка В.Я.

за участю секретаря судового засідання - Кондратюк Л.М.;

за участю представника:

боржника - адвоката Самохи М.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференцзв`язку касаційну скаргу Приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Парфьонова Г. В.

на ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду

від 23.09.2022

у справі № 916/1515/21

за заявою ОСОБА_1

про неплатоспроможність,-

ВСТАНОВИВ:

1. Ухвалою Господарського суду Одеської області від 24.06.2021 відкрито провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 ., введено процедуру реструктуризації боргів.

2. Постановою Господарського суду Одеської області від 16.09.2021 визнано банкрутом ОСОБА_1, введено процедуру погашення боргів, керуючим реалізацією майна призначено арбітражного керуючого Пояркова В.О.

3. Ухвалою Господарського суду Одеської області від 24.03.2022 затверджено звіт керуючого реалізацією про проведену роботу в процедурі погашення боргів ОСОБА_1, завершено процедуру погашення боргів ОСОБА_1, звільнено ОСОБА_1 від боргів, припинено повноваження керуючого реалізацією арбітражного керуючого Пояркова Володимира Олександровича, провадження у справі закрито.

4. Не погоджуючись із вказаною ухвалою Приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Парфьонов Георгій Володимирович звернувся до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою разом з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Короткий зміст оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанції

5. Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 26.09.2022 відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Парфьонова Г.В. на ухвалу Господарського суду Одеської області від 24.03.2022.

Рух касаційної скарги

6. 18.10.2022 Приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Парфьонов Г.В. звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду від 23.09.2022 у справі № 916/1515/21, підтвердженням чого є накладна відділення поштового зв`язку на конверті, в якому надійшла касаційна скарга.

7. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду касаційної скарги Приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Парфьонова Г. В. у справі № 916/1515/21 визначено колегію суддів у складі: головуючого судді - Білоуса В.В., судді - Погребняка В.Я., судді - Васьковського О.В., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.10.2022.

8. Ухвалою Верховного Суду від 02.11.2022 касаційну скаргу Приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Парфьонова Г. В. на ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду від 23.09.2022 у справі № 916/1515/21 залишено без руху на підставі ч. 2 ст. 292 Господарського процесуального кодексу України.

9. Приватним виконавцем виконавчого округу Одеської області Парфьонова Г.В. усунено недоліки касаційної скарги у встановлений ухвалою Верховного Суду термін.

10. Ухвалою Верховного Суду від 07.12.2022, серед іншого, відкрито касаційне провадження у справі № 916/1515/21 за касаційною скаргою Приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Парфьонова Г.В. на ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду від 23.09.2022 у справі № 916/1515/21 та призначено її розгляд на 17 січня 2023 року о 10:15.

Короткий зміст вимог касаційної скарги з узагальненими доводами особи, яка подала касаційну скаргу

11. Не погоджуючись з ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 26.09.2022 у цій справі, приватним виконавцем виконавчого округу Одеської області Парфьоновим Г.В. подано касаційну скаргу, в якій скаржник просить оскаржувану ухвалу апеляційного суду від 23.09.2022 скасувати та направити справу до Південно-західного апеляційного господарського суду для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.

12. Аргументи касаційної скарги полягають у наступному.

12.1. Суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку, що причини пропуску строку на апеляційне оскарження є неповажними з огляду на таке:

- всупереч ч. 4. ст. 90 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КуЗПБ) суд першої інстанції, якому було відомо про виконавче провадження № 63524060, в ухвалі Господарського суду Одеської області від 24.03.2022 про завершення процедури погашення боргів боржника та закриття провадження у справі про неплатоспроможність не зазначив про те, що виконавчі документи за вимогами до боржника визнаються такими, що не підлягають виконанню;

- лише з моменту виправлення судом першої інстанції такого недоліку в ухвалі від 10.06.2022, шляхом роз`яснення ухвали від 24.03.2022, приватний виконавець мав можливість дізнатись про порушення його прав; зі змістом ухвали від 10.06.2022 ознайомився лише з відкриттям ЄДР судових рішень у режимі відкритого доступу (20.06.2022);

- у виконавця були відсутні підстави звертатися з апеляційною скаргою до отримання роз`яснення, оскільки підстави для закінчення виконавчого провадження були відсутні.

12.2. Формальне застосування до особи, яка не брала участі у розгляді справи, строків, передбачених п.2. ч.2 ст. 256 ГПК України є дискримінацією, оскільки така особа прирівнюється до учасників справи.

12.3. Суд апеляційної інстанції повинен був надати оцінку таким обставинам, зокрема, чи звернувся скаржник в розумний строк з апеляційною скаргою та чи строк, який минув з моменту його ознайомлення з оскаржуваною ухвалою та її роз`ясненням був надмірним.

12.4. На думку скаржника має місце порушення ч.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція).

Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі

13. ОСОБА_1 подано відзив на касаційну скаргу, в якому останній просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення залишити без змін.

14. У судовому засіданні 17.01.2022 представник боржника заперечив проти касаційної скарги

Позиція Верховного Суду

15. Колегія суддів, заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм права дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню.

16. Відповідно статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

17. Суд касаційної інстанції саме в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.

18. Об`єктом касаційного оскарження є ухвала суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті апеляційного провадження у зв`язку з пропуском строку на апеляційне оскарження.

19. За змістом положень статті 55 Конституції України кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку.

20. Стаття 129 Конституції України встановлює основні засади судочинства, якими, зокрема, є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (п. 8 ч. 1 цієї статті).

21. У рішенні від 13.06.2019 № 4-рн/2019 Конституційний Суд України вказав, що забезпечення права на апеляційний перегляд справи, передбаченого пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України, слід розуміти як гарантоване особі право на перегляд її справи в цілому судом апеляційної інстанції; забезпечення права на апеляційний перегляд справи - одна з конституційних засад судочинства - спрямоване на гарантування ефективного судового захисту прав і свобод людини і громадянина з одночасним дотриманням конституційних приписів щодо розумних строків розгляду справи, незалежності судді, обов`язковості судового рішення тощо (абз. 13 підпункту 2.3 пункту 2 мотивувальної частини названого рішення).

22. Право на апеляційний перегляд справи, передбачене пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України, є гарантованим правом на перегляд у суді апеляційної інстанції справи, розглянутої судом першої інстанції по суті (абз. 8 підпункту 2.2 пункту 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 17.03.2020 № 5-р/2020).

23. Водночас відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Мушта проти України", "Мельник проти України"), що застосовується як джерело права при розгляді справ судами згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. У той же час такі норми або їх застосування мають відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби.

24. Тобто право на звернення до суду не є абсолютним та обмежено вимогами процесуального закону щодо прийнятності відповідної скарги чи заяви, зокрема, стосовно строків їх подання. Застосування відповідних обмежень у передбачених законом випадках не може вважатися порушенням права особи на доступ до суду.

25. Порядок звернення до господарського суду, а також здійснення судового провадження у справі регламентовано відповідним процесуальним законом - ГПК України, відповідно до частини першої статті 254 якого учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

26. Згідно з частиною першою статті 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

27. Частиною першою статті 119 ГПК України передбачено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

28. Статтею 119 ГПК України не передбачено конкретного переліку обставин, що відносяться до поважних і можуть бути підставою для поновлення пропущеного процесуального строку.

29. Отже, у кожному випадку суд повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінити доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його поновлення, та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку, встановити чи є такий строк значним та чи поновлення такого строку не буде втручанням у принцип юридичної визначеності з врахуванням балансу суспільного та приватного інтересу.

30. При цьому поважними визнаються лише ті обставини, які є об`єктивно непереборними і пов`язані з дійсними істотними труднощами для вчинення відповідних процесуальних дій. Поновлення пропущеного процесуального строку є правом господарського суду, яке він використовує виходячи із поважності причин пропуску строку на оскарження.

31. Питання про поважність причин пропуску процесуального строку в розумінні статті 86 ГПК України вирішується судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

32. При цьому з огляду на вимоги статей 13 74 ГПК України заявник повинен довести обставини, на які він посилається як на поважні причини пропуску встановленого законом строку, шляхом подання відповідних доказів. Без доведення заявником таких обставин підстави для поновлення пропущеного строку та розгляду відповідної заяви у суду відсутні.

33. Як встановлено судом апеляційної інстанції, Приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Парфьонов Георгій Володимирович звернувся до суду апеляційної інстанції 23.06.2022 із пропуском строку на апеляційне оскарження.

34. Обґрунтовуючи клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, апелянт зазначив, що 30.05.2022 отримав від боржника заяву про закінчення виконавчого провадження у зв`язку із звільненням його від боргів, до якої була додана оскаржувана ухвала. Однак, за твердженням апелянта, про те, що оскаржуваною ухвалою вирішено питання, що стосується його права та інтересів, стало зрозуміло після її роз`яснення ухвалою Господарського суду Одеської області від 10.06.2022, яка була оприлюднена у Єдиному державному реєстрі судових рішень 13.06.2022. Відтак, на переконання апелянта, 10-денний строк на апеляційне оскарження необхідно відраховувати з дня, наступного після 13.06.2022, а останній день на подачу апеляційної скарги є 23.06.2022.

35. Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 28.07.2022 апеляційну скаргу Приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Парфьонова Георгія Володимировича на ухвалу Господарського суду Одеської області від 24.03.2022 у справі №916/1515/21 було залишено без руху, визначено приватному виконавцю виконавчого округу Одеської області Парфьонову Георгію Володимировичу усунути встановлені судом при поданні апеляційної скарги недоліки, зокрема, вказати інші причини для поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Одеської області від 24.03.2022.

36. На виконання ухвали про усунення недоліків апеляційної скарги, Приватним виконавцем виконавчого округу Одеської області Парфьоновим Г.В. подано до суду, зокрема, заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження, де в якості інших підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження скаржником було зазначено про обмеження доступу до Єдиного державного реєстру судових рішень, у зв`язку з чим в останнього була відсутня можливість перевірити достовірність оскаржуваної ухвали, оскільки боржник є недобросовісним та ухиляється від виконання рішення суду у справі №916/38/20. Більше того, зі змісту оскаржуваної ухвали апелянту не було зрозуміло, чи має вона своїм наслідком визнання виконавчого документу, а саме наказу №916/38/20 від 29.10.2020, таким, що не підлягає виконанню, що спонукало апелянта звернутися до суду першої інстанції із заявою про роз`яснення оскаржуваної ухвали від 24.03.2022. Відтак, звернення до суду апеляційної інстанції до з`ясування зазначених обставин було б передчасним.

37. Крім того, апелянт просив врахувати, що строк на апеляційне оскарження в 10 днів не був достатнім, оскільки офісу приватного виконавця був потрібен час для опрацювання вхідної кореспонденції та детального дослідження змісту надісланих документів; отримання коштів для сплати судового збору, а відповідні витрати не могли бути передбачені апелянтом завчасно; у зв`язку з воєнною агресією російської федерації проти України частина працівників офісу апелянта наразі не працюють.

38. Як встановлено судом апеляційної інстанції та вбачається з наявних матеріалів справи, враховуючи дату складання повного тексту оскаржуваної ухвали - 24.03.2022, останнім днем строку подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Одеської області від 24.03.2022 є 04.04.2022.

39. Судом апеляційної інстанції також встановлено, що починаючи з 30.05.2022 скаржник був обізнаний про наявність оскаржуваної ухвали та її зміст, як за твердженням самого скаржника про отримання оскаржуваної ухвали від 30.05.2022, як додатку до заяви про закінчення виконавчого провадження, а також вказані обставини відображено у заяві від 06.06.2022, яка була подана скаржником до суду першої інстанції (т.2, а.с. 137).

40. Оцінюючи доводи скаржника, суд апеляційної інстанції вірно зазначив, що сама по собі наявність воєнного стану в Україні не є безумовною підставою для поновлення пропущеного процесуального строку за відсутності підтвердження достатніми обставинами та належного обґрунтування причини пропуску даного строку; водночас апелянтом в обґрунтування заявленого клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, не було надано суду апеляційної інстанції доказів на підтвердження того, що, зокрема, запровадження на території України воєнного стану об`єктивно перешкоджало своєчасному зверненню з апеляційною скаргою до суду. Крім того, внутрішньо-організаційні питання функціонування офісу приватного виконавця носять суб`єктивний характер, оскільки останній повинен виважено підходити до виконання своїх функцій, у тому числі щодо належної участі у судових провадженнях та дотримання вимог процесуального законодавства стосовно подачі апеляційних скарг та їх оформлення.

41. Отже, суд апеляційної інстанції викладені вище причини пропуску строку на апеляційне оскарження судова колегія не розцінює як непереборні та такі, що об`єктивно перешкоджали вчасно звернутися до суду апеляційної інстанції зі скаргою. Відтак, посилання скаржника на введення воєнного стану на території України не може бути поважною причиною для поновлення строку на подання апеляційної скарги без зазначення конкретних обставин, які вплинули на своєчасність звернення до суду апеляційної інстанції та без надання відповідних доказів того, як саме введення воєнного стану вплинуло на роботу приватного виконавця.

42. Щодо посилання апелянта на відсутність коштів на сплату судового збору за подання апеляційної скарги, колегія суддів апеляційної інстанції зазначила, що відсутність коштів на оплату судового збору не може впливати на дотримання строку апеляційного оскарження судових рішень і, як наслідок, не є поважною підставою пропуску цього строку.

43. Крім того, приватний виконавець у відповідності до приписів Закону України "Про судовий збір" не був позбавлений можливості звернутися до суду із відповідним клопотанням про відстрочення, розстрочення сплати судового збору, однак вказаних дій апелянт не вчинив.

44. Суд апеляційної інстанції обґрунтовано спростував твердження апелянта з приводу того, що у нього були підстави сумніватися в достовірності оскаржуваної ухвали, оскільки на підтвердження таких тверджень скаржник не надав жодних доказів. А за наявності будь-яких сумнівів щодо достовірності оскаржуваної ухвали, скаржник не був позбавлений можливості звернутися до суду першої інстанції із відповідним клопотанням про отримання копії ухвали суду, ознайомлення з матеріалами справи, тощо. Втім, скаржник вищеназваних дій не вчинив.

45. Колегія суддів вважає необґрунтованими аргументи скаржника, які він зазначав також у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження про те, що лише з моменту виправлення судом першої інстанції такого недоліку в ухвалі від 10.06.2022, шляхом роз`яснення ухвали від 24.03.2022, приватний виконавець мав можливість дізнатись про порушення його прав і що до розгляду заяви про роз`яснення судового рішення, звернення з апеляційною скаргою було б передчасним, з огляду на наступне.

45.1. У пункті 5 резолютивної частини ухвали Господарського суду Одеської області від 24.03.2022 зазначено, що вимоги конкурсних кредиторів, які не були заявлені в установлений цим Кодексом строк або були відхилені господарським судом, вважаються погашеними, а виконавчі документи за відповідними вимогами визнаються такими, що не підлягають виконанню.

45.2. Отже, відповідно до змісту ухвали Господарського суду Одеської області від 24.03.2022 відсутність переліку виконавчих документів, які не підлягають виконанню не є об`єктивною перешкодою для звернення приватного виконавця з апеляційною скаргою, та відповідно жодним чином не впливає на її подання до суду апеляційної інстанції.

45.3. Отже, аргументи касаційної скарги наведені у п.12.1. постанови є необґрунтованими.

46. Суд апеляційної інстанції, надавши оцінку усім аргументам наведеним як у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження так і в заяві про усунення недоліків апеляційної скарги, дійшов висновку, що апелянтом було пропущено строк на апеляційне оскарження, а наведені обставини для його поновлення є необґрунтованими, оскільки можливість вчасного подання апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції залежала виключно від волевиявлення самого скаржника, тобто мала суб`єктивний характер.

47. Відповідно до пункту 4 частини першої статті 261 ГПК України, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

48. Верховний Суд дійшов висновку про обґрунтованість висновку суду апеляційної інстанції про наявність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 261 ГПК України, оскільки Приватним виконавцем виконавчого округу Одеської області Парфьоновим Г.В. не було доведено існування об`єктивних обставин, що зумовили пропуск процесуального строку на апеляційне оскарження, а наведені скаржником причини визнані судом апеляційної інстанції неповажними. Відтак, колегія суддів вважає аргументи касаційної скарги необґрунтованими та такими, що не знайшли своє підтвердження під час касаційного розгляду справи.

49. У даній справі Верховний Суд дійшов висновку, що скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в касаційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків суду апеляційної інстанції.

50. Відповідно до частини першої статті 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

51. Колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, зважаючи на межі перегляду справи судом касаційної інстанції, передбачені статтею 300 ГПК України дійшла висновку, що ухвала Південно-західного апеляційного господарського суду від 23.09.2022 у справі № 916/1515/21 прийнята відповідно до фактичних обставин справи, з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстави для її зміни або скасування відсутні.

52. Оскільки підстав для скасування оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції та рішення суду першої інстанції немає, то судовий збір згідно статті 129 ГПК України за подання касаційної скарги покладається на скаржника.

Керуючись статтями 240 300 301 308 314 315 317 Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України від 15.01.2020 № 460-IX, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Парфьонова Г.В. на ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду від 23.09.2022 у справі № 916/1515/21 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду від 23.09.2022 у справі № 916/1515/21 залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий В. В. Білоус

Судді О. В. Васьковський

В. Я. Погребняк