Постанова

Іменем України

18 листопада 2019 року

м. Київ

справа № 359/9698/14-ц

провадження № 61-14349св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Дундар І. О. (суддя-доповідач), Краснощокова Є. В., Крата В. І.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідач - ОСОБА_2,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2, в інтересах якого діє ОСОБА_3, на ухвалу апеляційного суду Київської області від 16 березня 2017 року у складі колегії суддів: Сержанюка А. С., Коцюрби О. П., Мережко М. В.,

ВСТАНОВИВ

Історія справи

Короткий зміст позовних вимог

У вересні 2014 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2, в якому просить поділити житловий будинок АДРЕСА_1, а також земельну ділянку з кадастровим номером 3210500000:06:029:0024 для будівництва та обслуговування житлового будинку по АДРЕСА_1 в рівних частинах між нею та ОСОБА_2 та з урахуванням уточнених позовних вимог просила:

- виділити в натурі та визнати за позивачем ОСОБА_4 право власності на відокремлену цілу частину домоволодіння, що складається: в житловому будинку з приміщень 1-4 - житлова кімната площею 22,4 кв. м. вартістю 41 191 грн; 1-5 - житлова кімната площею 14.7 кв. м. вартістю 28 183 грн, 1-6 - житлова кімната площею 9,9 кв. м. вартістю 19 946 грн., загальною площею 47 кв. м. вартістю 89
320 грн. ; погріб "Д" вартістю 3877грн., 1/2 частина огорожі вартістю 2 761,50
грн., а всього на суму 6638,50грн., де загальна вартість по домоволодінню 95
958,50 грн, що складає 40/100 частки від загальної вартості домоволодіння, що менше від ідеальної частки у домоволодінні в одиницях вартості на 22 406,00
грн. ;

- виділити та визнати за позивачем ОСОБА_4 право власності на 1/2 частину земельної ділянки площею 500 кв. м. із земельної ділянки з кадастровим номером 3210500000:06:029:0024 по АДРЕСА_1 в межах: від т. А до т. В - 14,3 м. (АДРЕСА_1), від т. В до т. О. - 6,7 м; від т. О до т. П. - 7,4 м; від т. П до т.

Д - 1,4 м; від т. Д до т. Ж. - межа прокладена по лінії розподілу житлового будинку; від т. Ж до т. З - 19,4м; від т. З до т. І. - 10,2 м; від т. І до т. Ф. - 31,5м; від т. Ф до т. А - 27,0 м;

- виділити в натурі та визнати за відповідачем ОСОБА_2 право власності на відокремлену цілу частину домоволодіння, що складається: в житловому будинку з приміщень: 1-1 - веранда площею 19,0 кв. м. вартістю 36995 грн., 1-7 - кухня площею 11,8 кв. м. 22724 грн., 1-3 - житлова кімната площею 10,1 кв. м. вартістю 20378 грн., 1-2 коридор площею 4,9 кв. м. вартістю 9540 грн., загальною площею 45,8 кв. м. вартістю 89637 грн. ; з надвірних будівель: сарай "Б" вартістю 34395,00грн., ганок "а1" вартістю 1914,00грн., сарай "В" вартістю 3333 грн., колодязь "К " вартістю 8947 грн., вбиральня "Г" вартістю 3099,00 грн.,1/2 частини огорожі вартістю 2761,50 грн., яма вигрібна вартістю 2684 грн., а всього на суму 57133,50 грн., де загальна вартість по домоволодінню 146770,50 грн., що складає 60/100 частки від загальної вартості домоволодіння, що більше від ідеальної частки у домоволодінні в одиницях вартості на 25 406,50 грн;

- виділити та визнати за відповідачем ОСОБА_2 право власності на 1/2 частину земельної ділянки площею 500 кв. м. із земельної ділянки з кадастровим номером 3210500000:06:029:0024 по АДРЕСА_1 в межах: від т. Г до т. В - 17,7 м (АДРЕСА_1); від т. В до т. О. - 6,7 м; від т. О до т. П - 7,4 м; від т. П до т. Д. - 1,4 м; від т. Д до т. Ж. - межа прокладена по лінії розподілу житлового будинку; від т.

Ж до т. З. - 19,4 м; від т. З до т. І - 10,2 м; від т. І до т. К - 1,2 м; від т.

К до т. Л - 32,4 м.

- покласти на ОСОБА_1 обов'язок провести ремонтно-будівельні роботи з перепланування житлового будинку по АДРЕСА_1 одноквартирного у двоквартирний (Варіант №1), а саме: демонтувати дверні блоки з наличниками між приміщенням 1-2 площею 4,9 кв. м. та 1-6 площею 9.9. кв. м. ; 1-3 площею 10.1 кв. м. та 1.4 площею 22.4 кв. м. ; закласти дверні прорізи між приміщеннями 1-2 площею 4.9 кв. м. та 1-6 площею 9.9 кв. м. ; між приміщеннями 1-3 площею 10,1 кв. м. та 1.4 площею 22.4 кв. м. ; влаштувати дверний проріз між приміщеннями 1-5 площею 14.7 кв. м. та 1-6 площею 9,9 кв. м. ; розібрати перегородку між приміщеннями 1-2 площею 4,9 кв. м. та 1-3 площею 10,1 кв. м. для влаштування кімнати площею 15 кв. м. ; демонтувати віконний проріз у приміщенні 1-4 площею 22,4 кв. м. зі сторони лівого бокового фасаду з подальшим влаштуванням вхідного дверного прорізу у зовнішній стіні; влаштувати перегородку у приміщенні 1-4 площею 22,4 кв. м. для відокремлення приміщення кухні, площа якої після влаштування перегородки буде складати 13,5 кв. м; влаштувати у перегородці, яка розділяє приміщення 1-4 площею 22.4 кв. м. дверний проріз для сполучення з приміщенням кухні.

- стягнути з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача ОСОБА_1 кошти в сумі 22406,00грн. в рахунок компенсації за зменшення ідеальної частки у праві власності на домоволодіння; а також 7751,00грн. для проведення переобладнання житлового будинку з одноквартирного у двоквартирний, та судові витрати, пов'язані з розглядом цивільної справи, що складаються із суми сплаченого судового збору в розмірі 400,00 грн, суми оплати за проведення судової будівельно-технічної експертизи у розмірі 10976,40 грн. та суми оплати за правову допомогу у розмірі 7000,00 грн.

Позов мотивовано тим, що позивач є власником 1/2 частини спірного будинку з надвірними будівлями по АДРЕСА_1, співвласником будинку є відповідач.

Домоволодіння розташовано на земельній ділянці з кадастровим номером 3210500000:06:029:0024, яка перебуває у спільній сумісній власності обох співвласників. Позивач намагалась домовитися з відповідачем щодо визначення порядку користування спільним майном, вирішити питання про виділ їй окремої частини шляхом поділу майна в натурі, однак спільної згоди досягнуто не було.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 02 листопада 2016 року, із внесеними виправленнями описки згідно ухвали цього ж суду від 11 листопада 2016 року, позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.

Поділено в натурі житловий будинок АДРЕСА_1, що належить в рівних частинах ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за варіантом № 1 висновків експерта у судовій будівельно-технічній експертизі №1369/15-43/5666/15667/15-43 щодо варіантів поділу житлового буднику та в додатковій судовій будівельно-технічній експертизі № 1920/16-43 щодо варіантів розподілу земельної ділянки з кадастровим номером 3210500000:06:029: 0024, а саме:

виділено в натурі та визнано за ОСОБА_1 право власності на відокремлену цілу частину домоволодіння, що складається:

- в житловому будинку - з приміщень 1-4 - житлова кімната, площею 22,4 кв. м., вартістю 41 191,00 грн; 1-5 - житлова кімната, площею 14.7 кв. м., вартістю 28
183,00 грн; 1-6 - житлова кімната, площею 9,9 кв. м., вартістю 19 946,00 грн, загальною площею 47 кв. м. і вартістю - 89 32,00 грн;

- з надвірних будівель: 1/2 частина сараю "Б", вартістю 17 197,50 грн, погріб "Д ", вартістю 3 877,00 грн; 1/2 частина колодязю "К", вартістю 4 473,50 грн. ; 1/2 частина огорожі, вартістю 2 761,50 грн., а всього на суму 28 309,50грн., загальною вартістю по домоволодінню - 11 7629,50 грн., що складає 48/100 частки від загальної вартості домоволодіння, що менше від ідеальної частки у домоволодінні в одиницях вартості на 3 735,00 грн.

Визнано за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину земельної ділянки, площею 500 кв. м., із земельної ділянки з кадастровим номером 3210500000:06:029:0024, що по АДРЕСА_1, та виділено у власність:

відокремлену земельну ділянку № 1, площею 139 кв. м., розташовану в межах:

від т. Г до т. Л. - 10,5 м. ; від т. Л до т. Т. - 1,1 м. ; від т. Т до т. П - межа прокладена по лінії розподілу сараю "Б"; від т. П до т. Н. - 5,1 м. ; від т. Н до т. О. - 2,0м +2,0 м. ; від т. О до т. В. - 8,5 м. ; від т. В до т. Г. - 17,7 м. ;

відокремлену земельну ділянку № 2, площею 359 кв. м., розташовану в межах: від т. А до т. Б. - 6,6 м. ; від т. Б до т. Д. - 7,3 м. ; від т. Д. до т. Е- межа прокладена по лінії розподілу житлового будинку; від т. Е до т. Ж - 4,5 м. ; від т. Ж до т. З. - 11,6 м. ; від т. З до т. І. - 8,0 м. ; від т. І до т. Ф. - 23,2 м. ; від т. Ф до т. А. - 27,0 м.

Виділено в натурі та визнано за ОСОБА_2 право власності на відокремлену цілу частину домоволодіння, що складається:

в житловому будинку - з приміщень 1-1 - веранда, площею 19,0 кв. м., вартістю 36

995,00 грн, 1-7 - кухня, площею 11,8 кв. м. - 22 724,00 грн, 1-3 - житлова кімната, площею 10,1 кв. м., вартістю 20 378,00 грн, 1-2 - коридор, площею 4,9 кв. м., вартістю 9 540,00 грн, загальною площею 45,8 кв. м. і вартістю - 89
637,00 грн;

з надвірних будівель - 1/2 частина сараю "Б", вартістю 17 197,50 грн, ганок "а1 ", вартістю 1 914,00 грн, сарай "В", вартістю 3 333,00 грн, 1/2 частини колодязю "К ", вартістю 8 947,00 грн, вбиральня "Г", вартістю 3 099,00 грн, 1/2 частини огорожі, вартістю 2 761,50 грн, яма вигрібна, вартістю 2 684,00 грн, а всього на суму 35 462,50 грн, де загальна вартість по домоволодінню 125 099,50
грн, що складає 52/100 частки від загальної вартості домоволодіння, що більше від ідеальної частки у домоволодінні в одиницях вартості на 3 735,00 грн.

Визнано за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частину земельної ділянки, площею 500 кв. м., із земельної ділянки з кадастровим номером 3210500000:06:029:0024, що по АДРЕСА_1 та виділено у власність:

відокремлену земельну ділянку, площею 498 кв. м, розташовану в межах: від т. Б до т. Д - 7,3 м. ; від т. Д до т. Е. - межа прокладена по лінії розподілу житлового будинку; від т. Ж до т. З - 11,6 м. ; від т. З до т. І. - 8,0 м. ; від т. І до т. К. - 9,4 м. ; від т. К до т. Л. - 21,9 м. ; від т. Л до т. Т - 1,1 м. ; від т. Т до т. П - межа прокладена по лінії розподілу сараю "Б"; від т. П до т.

Н- 5,1 м. ; від т. Н до т. О. - 2,0 м. + 2,0 м. ; від т. О до т. В - 8,5 м. ; від т. В до т. Б - 7,7 м.

Залишено у спільному користуванні ОСОБА_1 та ОСОБА_2 частину земельної ділянки з кадастровим номером 3210500000:06:029:0024, по АДРЕСА_1 площею 4,0 кв. м., під колодязем.

Покладено на ОСОБА_1 обов'язок провести ремонтно-будівельні роботи з перепланування житлового будинку, що по АДРЕСА_1 одноквартирного у двоквартирний (варіант №1), а саме:

- демонтувати дверні блоки з наличниками між приміщенням 1-2, площею 4,9 кв. м., та 1-6, площею 9,9. кв. м. ; 1-3, площею 10,1 кв. м., та 1-4, площею 22,4 кв. м.,

- закласти дверні прорізи між приміщеннями 1-2, площею 4.9 кв. м., та 1-6, площею 9,9 кв. м. ; між приміщеннями 1-3, площею 10,1 кв. м., та 1-4, площею 22,4 кв. м.,

- влаштувати дверний проріз між приміщеннями 1-5, площею 14,7 кв. м., та 1-6, площею 9,9 кв. м.,

- розібрати перегородку між приміщеннями 1-2, площею 4,9 кв. м., та 1-3, площею 10,1 кв. м., для влаштування кімнати, площею 15 кв. м.,

- демонтувати віконний проріз у приміщенні 1-4, площею 22,4 кв. м., зі сторони лівого бокового фасаду з подальшим влаштуванням вхідного дверного прорізу у зовнішній стіні,

- влаштувати перегородку у приміщенні 1-4, площею 22,4 кв. м., для відокремлення приміщення кухні, площа якої після влаштування перегородки буде складати 13,5 кв. м.,

- влаштувати у перегородці, яка розділяє приміщення 1-4, площею 22,4 кв. м., дверний проріз для сполучення з приміщенням кухні, загальна вартість проведення яких становить 6 283,00 грн.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 кошти в сумі 3 735 грн. в рахунок компенсації за зменшення ідеальної частки у праві власності на домоволодіння.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1/2 частину вартості робіт по переобладнанню будинку в сумі 3 141,50 грн.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати, пов'язані з розглядом цивільної справи, що складаються із суми сплаченого судового збору в розмірі 400,00 грн, суми оплати за проведення судової будівельно-технічної експертизи у розмірі 7 170,00 грн та суми оплати за правову допомогу у розмірі 2 384,40 грн, а всього на загальну суму 9 954,40 грн.

Стягнуто з ОСОБА_2 судовий збір на користь держави в сумі 813,65 грн.

Ухвалою апеляційного суду Київської області від 16 березня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилено.

Рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 02 листопада 2016 року залишено без змін.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції виходив з того, що враховуючи інтереси сторін, суд обрав найбільш приближений до ідеальної долі розподіл будинку та земельної ділянки, виділив відповідачу, із врахуванням стану здоров'я, віку та майнового стану найменш затратний для ОСОБА_2 варіант розподілу спірного майна, з додержанням норм матеріального та процесуального права, зокрема, статей 183, 364, 367 ЦК України, статей 10, 11, 58, 59, 60, 88, 213, 214, 215 ЦПК України.

Короткий зміст вимог наведених у касаційній скарзі

У квітні 2017 року представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3 через засоби поштового зв'язку подав до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, у якій просить скасувати ухвалу апеляційного суду Київської області від 16 березня 2017 року та передати справу до суду апеляційної інстанції.

Касаційна скарга обґрунтована тим, що будинок перебуває в аварійному стані, що виключає можливість проведення ремонтно-будівельних робіт, не заслухавши експерта, якого було викликано в судове засідання, відмовивши у задоволені клопотань про проведення судової будівельно-технічної експертизи та повторної судової будівельно-технічної експертизи, суд апеляційної інстанції постановив ухвалу, якою безпідставно відхилив апеляційну скаргу та залишив без змін рішення суду першої інстанції.

Аргументи учасників справи

У серпні 2017 року ОСОБА_1 подала до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ заперечення на касаційну скаргу, в якому просить касаційну скаргу ОСОБА_2 відхилити, а рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 02 листопада 2016 року та ухвалу апеляційного суду Київської області від 16 березня 2017 року залишити без змін.

Рух справи у суді касаційної інстанції

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 21 червня 2017 року відкрито касаційне провадження та витребувано справу з суду першої інстанції.

У жовтні 2017 року матеріали цивільної справи № 359/9698/14-ц надійшли до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Підпунктом 4 пунктом 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У статті 388 ЦПК України зазначено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

У березні 2018 року матеріали цивільної справи № 359/9698/14-ц надійшли до Верховного Суду.

06 червня 2019 року матеріали справи передано судді-доповідачу.

Позиція Верховного Суду

Перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з огляду на наступне.

Суди встановили, що сторонам на праві спільної сумісної власності належить по 1/2 частині житлового будинку АДРЕСА_1 будівлями та спорудами, що знаходиться в м. Борисполі Київської області, та належав померлій ОСОБА_6 на підставі свідоцтва про право особистої власності на жилий будинок.

В свідоцтві про право на спадщину за заповітом зазначено, що на земельній ділянці розташовані один житловий будинок, площею 57,1 кв. м., зазначений в плані літерою "А-І" та надвірні будівлі і споруди: сарай "Б ", сарай "В", убиральня "Г ", погріб "Д ", колодязь "К ", каналізаційна яма "Л", огорожа.

Сторонам у справі на праві спільної сумісної власності належить земельна ділянка з кадастровим номером undefined, розташована по АДРЕСА_1, з цільовим призначенням - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд - присадибна ділянка.

Між сторонами існує спір щодо користування зазначеним майном.

Висновком судової будівельно-технічної експертизи 04 листопада 2015 року №1369/15-43/5666/15667/15-43 експертом запропоновано найбільш приближений до ідеальної долі розподіл будинку та земельної ділянки, а саме першому співвласнику пропонується виділити відокремлену земельну ділянку, площею 498 кв. м, розташовану в межах: від т. Б до т. Д - 7,3 м. ; від т. Д до т. Е. - межа прокладена по лінії розподілу житлового будинку; від т. Ж до т. З - 11,6 м. ; від т. З до т. І. - 8,0 м. ; від т. І до т. К. - 9,4 м. ; від т. К до т. Л. - 21,9 м. ; від т. Л до т. Т - 1,1 м. ; від т. Т до т. П - межа прокладена по лінії розподілу сараю "Б"; від т. П до т. Н- 5,1 м. ; від т. Н до т. О. - 2,0 м. + 2,0 м. ; від т.

О до т. В - 8,5 м. ; від т. В до т. Б - 7,7 м. і в спільне користування частину земельної ділянки під колодязем, площею 2,0 кв. м.,

а другому - відокремлену земельну ділянку №1, площею 139 кв. м., розташовану в межах: від т. Г до т. Л. - 10,5 м. ; від т. Л до т. Т. - 1,1 м. ; від т. Т до т. П - межа прокладена по лінії розподілу сараю "Б"; від т. П до т. Н. - 5,1 м. ; від т. Н до т. О. - 2,0м +2,0 м. ; від т. О до т. В. - 8,5 м. ; від т. В до т. Г. - 17,7 м. ;

відокремлену земельну ділянку № 2, площею 359 кв. м., розташовану в межах: від т. А до т. Б. - 6,6 м. ; від т. Б до т. Д. - 7,3 м. ; від т. Д. до т. Е- межа прокладена по лінії розподілу житлового будинку; від т. Е до т. Ж - 4,5 м. ; від т. Ж до т. З. - 11,6 м. ; від т. З до т. І. - 8,0 м. ; від т. І до т. Ф. - 23,2 м. ; від т. Ф до т. А. - 27,0 м. та в спільне користування частину земельної ділянки під колодязем, площею 2,0 кв. м.

Відповідно до статті 358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.

У постанові Верховного Суду України від 03 квітня 2013 року у справі № 6-12цс13 зроблено висновок, що виділ часток (поділ) жилого будинку, що перебуває у спільній частковій власності, є можливим, якщо кожній зі сторін може бути виділено відокремлену частину будинку із самостійним виходом (квартиру) або у разі, коли є технічна можливість переобладнання будинку в ізольовані квартири, які за розміром відповідають розміру часток співвласників у праві власності.

Якщо виділ (поділ) технічно можливий, але з відхиленням від розміру ідеальних часток співвласників з урахуванням конкретних обставин поділ (виділ) може бути проведений зі зміною ідеальних часток і присудженням грошової компенсації співвласнику, частка якого зменшилась. Відтак визначальним для виділу частки або поділу будинку в натурі, який перебуває у спільній частковій власності, є не порядок користування будинком, а розмір часток співвласників та технічна можливість виділу частки або поділу будинку відповідно до часток співвласників.

Оскільки учасники спільної часткової власності мають рівні права стосовно спільного майна пропорційно своїй частці в ньому, суд, здійснюючи поділ майна в натурі (виділ частки), повинен передати співвласнику частки жилого будинку та нежилих будівель, яка відповідає розміру й вартості його частки, якщо це можливо без завдання неспівмірної шкоди господарському призначенню будівлі. Під неспівмірною шкодою господарського призначення слід розуміти суттєве погіршення технічного стану жилого будинку, перетворення в результаті переобладнання жилих приміщень у нежитлові, надання в рахунок частки приміщень, які не можуть бути використані як житлові через невеликий розмір площі або через неможливість їх використання (відсутність денного світла тощо).

Колегія суддів погоджується із висновками судів першої та апеляційної інстанцій, про можливість поділу спірного будинку за найбільш прийнятним варіантом, що підтверджується висновком судової будівельно-технічної експертизи від 04 листопада 2015 року №1369/15-43/5666/15667/15-43, оскільки це єдиний можливий варіант розподілу домоволодіння з урахуванням порядку користування.

Згідно частини 1 статті 15, частини 1 статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

При цьому суди врахували інтереси сторін, обрали найбільш приближений до ідеальних часток варіант поділу будинку та земельної ділянки.

Належних та допустимих доказів того, що будинок знаходиться в аварійному стані, проведення будь-яких будівельних робіт може його зруйнувати суду не надано.

Суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про відмову в задоволені клопотання відповідача про призначення судової будівельно-технічної експертизи, оскільки така експертиза проведена, висновки експерта встановили можливість поділу будинку саме з огляду на його технічний стан, правових підстав які зазначенні в частині 3 статті 150 ЦПК України, для проведення повторної експертизи не було.

Висновки судів відповідають обставинам справи, які встановлені відповідно до вимог процесуального закону та узгоджуються з нормами матеріального права, які судами правильно застосовані.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що оскаржені рішення постановлено без додержанням норм матеріального і процесуального права та зводяться до переоцінки доказів у справі, що відповідно до положень статті 400 ЦПК України знаходиться поза межами повноважень Верховного Суду. У зв'язку з наведеним, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржені рішення без змін.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_2, в інтересах якого діє ОСОБА_3, залишити без задоволення.

Ухвалу апеляційного суду Київської області від 16 березня 2017 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: І. О. Дундар

Є. В. Краснощоков

В. І. Крат