ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2014 року Справа № 5011-70/4176-2012 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Кота О.В.,суддівКочерової Н.О., Кролевець О.А.,розглянувши касаційну скаргу гаражно-будівельного кооперативу "Авіатор"на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 13.05.2014у справі№ 5011-70/4176-2012 господарського суду міста Києваза позовомтовариства з обмеженою відповідальністю "Аксепт-Транс"догаражно-будівельного кооперативу "Авіатор"простягнення 101 633, 67 грн.за участю представників сторін:

від позивача: не з'явилися

від відповідача: Симончук О.М., дов. від 03.01.2014

ВСТАНОВИВ:

В квітні 2012 року товариство з обмеженою відповідальністю "Аксепт-Транс" звернулося до господарського суду з позовом до гаражно-будівельного кооперативу "Авіатор" про стягнення 101 633, 67 грн., з яких: 71 868, 72 грн. - сума інфляційних втрат та 29 764, 95 грн. - сума трьох відсотків річних за період прострочення виконання грошового зобов'язання з 01.04.2009 по 16.03.2012.

В обґрунтування вимог позивач зазначав, що відповідач в порушення умов укладеного між сторонами договору про будівництво підземного двоповерхового гаражу від 19.11.2001 лише частково оплатив виконані позивачем роботи, у зв'язку з чим рішенням господарського суду міста Києва від 07.09.2009 у справі № 8/530-13/275-22/106 з відповідача на користь позивача стягнуто суму основного боргу у розмірі 335004, 84 грн., тобто вказаним судовим рішенням встановлено факт неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань. Однак, оскільки вказане рішення суду не було виконано відповідачем, то останній відповідно до ст. 625 ЦК України зобов'язаний сплатити три відсотки річних та інфляційні втрати за прострочення виконання грошового зобов'язання. При цьому, за твердженням позивача, питання стягнення з відповідача збитків від інфляції та трьох відсотків річних за період з 01.09.2004 по 31.03.2009 було предметом розгляду справи господарського суду міста Києва № 8/530-13/275-22/106, а відтак, у даній справі позивач просить стягнути три відсотки річних та інфляційні втрати за період з 01.04.2009 по 16.03.2012.

Рішенням господарського суду міста Києва від 11.06.2012 у даній справі (суддя Капцова Т.П.) позов задоволено повністю. Стягнуто з гаражно-будівельного кооперативу "Авіатор" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Аксепт-Транс" 71 868, 72 грн. інфляційних втрат, 29 764, 95 грн. три відсотки річних та 2032, 67 грн. судового збору.

При цьому, місцевий господарський суд виходив з того, що факт неналежного виконання відповідачем своїх грошових зобов'язань встановлено рішенням господарського суду міста Києва від 07.09.2009 у справі № 8/530-13/275-22/106, зазначене рішення не було виконано відповідачем, а відповідно до вимог чинного законодавства наявність судового рішення не припиняє грошових зобов'язань боржника та не виключає його відповідальності за порушення строків розрахунків, що є підставою для задоволення даного позову.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 13.05.2014 (колегія суддів у складі: Тарасенко К.В. - головуючий, Гончаров С.А., Федорчук Р.В.) апеляційну скаргу ГБК "Авіатор" залишено без задоволення, а рішення господарського суду міста Києва від 11.06.2012 - без змін з тих же підстав.

В касаційній скарзі гаражно-будівельного кооператив "Авіатор" просить рішення місцевого та постанову апеляційного господарських судів скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права.

Заслухавши пояснення представника відповідача, перевіривши повноту встановлених судом обставин справи та їх юридичну оцінку, Вищий господарський суд України вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, рішенням господарського суду міста Києва від 07.09.2009 у справі № 8/530-13/275-22/106 первісний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Аксепт-транс" задоволено частково. Стягнуто з гаражно-будівельного кооперативу "Авіатор" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Аксепт-транс" заборгованість за виконані будівельні роботи в сумі 335004,84 грн. Позовні вимоги за первісним позовом в частині стягнення з гаражно-будівельного кооперативу "Авіатор" суми інфляційних збитків у розмірі 261 927, 50 грн. та 3 % річних за прострочку платежу у розмірі 48 327,24 грн. залишено без розгляду. В іншій частині в задоволені первісного позову відмовлено. Стягнуто з гаражно-будівельного кооперативу "Авіатор" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Аксепт-транс" 3845,63 грн. судових витрат.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 23.02.2012 рішення господарського суду м. Києва від 07.09.2009 у справі № 8/530-13/275-22/106 залишено без змін.

Під час розгляду справи № 8/530-13/275-22/106 господарським судом міста Києва в рішенні від 07.09.2009 встановлено, що відповідач не в повному обсязі виконав свій обов'язок за укладеним між сторонами договором про будівництво підземного двоповерхового гаражу від 19.11.2001 в частині оплати виконаних позивачем робіт, у зв'язку з чим у ГБК "Авіатор" перед ТОВ "Аксепт-Транс" виникла заборгованість в сумі 335 004, 84 грн.

На виконання зазначеного рішення суду 23.02.2012 господарським судом міста Києва видано наказ про примусове виконання рішення від 07.09.2009 по справі № 8/530-13/275-22/106.

Крім того, під час розгляду даної справи (№ 5011-70/4176-2012) господарськими судами встановлено, що відповідач не виконав рішення господарського суду м. Києва від 07.09.2009 у справі № 8/530-13/275-22/106, у зв'язку з чим ГБК "Авіатор" звернувся до суду з позовною заявою про стягнення з відповідача на підставі ст. 625 ЦК України 101633,67 грн., з яких 71 868,72 грн. - сума інфляційних втрат та 29764,95 грн. - сума трьох відсотків річних за період прострочення виконання грошового зобов'язання з 01.04.2009 по 16.03.2012.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, положення ст. 625 ЦК України застосовуються лише у разі доведеності обставин як порушення боржником виконання грошового зобов'язання, так і наявності у боржника заборгованості перед кредитором.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 та ч. 1 ст. 33 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Як вбачається з матеріалів справи позовні вимоги ТОВ "Аксепт-Транс" обґрунтовані посиланням на рішення господарського суду міста Києва від 07.09.2009 у справі № 8/530-13/275-22/106, яким встановлено факт наявності у ГБК "Авіатор" перед ТОВ "Аксепт-Транс" заборгованості у розмірі 335 004, 84 грн., яка виникла внаслідок неналежного виконання замовником своїх зобов'язань за укладеним між сторонами договором про будівництво підземного двоповерхового гаражу від 19.11.2001 в частині оплати виконаних підрядником будівельних робіт.

Саме виходячи зі встановленої рішенням господарського суду міста Києва від 07.09.2009 у справі № 8/530-13/275-22/106 суми заборгованості у розмірі 335 004, 84 грн. позивач провів розрахунок інфляційних втрат та трьох відсотків річних за період прострочення виконання грошового зобов'язання з 01.09.2004 по 31.03.2009, які є позовними вимогами у даній справі (№5011-70/4176-2012).

Однак, в матеріалах справи міститься постанова Вищого господарського суду України від 18.07.2012 у справі № 8/530-13/275-22/106, якою скасовано рішення господарського суду міста Києва від 07.09.2009 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 23.02.2012 у зазначеній справі, а справу передано до суду першої інстанції на новий розгляд (а.с.127-135).

Скасовуючи зазначені судові акти, Вищий господарський суд України в постанові від 18.07.2012 зазначив, зокрема, про те, що суд, встановивши, що об'єкт будівництва на момент вирішення спору не введено в експлуатацію, не з'ясував, який відсоток від загальної вартості реально виконаних позивачем робіт складає ціна позову, та чи настали умови, визначені пунктом 5.5. договору, щодо строку виконання зобов'язання з повної оплати вартості будівництва, чи настав і коли саме цей строк. Вищий господарський суд України також зазначив, що визначення точного терміну виникнення у відповідача зобов'язання з повної оплати виконаних будівельних робіт безпосередньо впливає також і на вирішення позовної вимоги позивача щодо стягнення інфляційних втрат та трьох відсотків річних за несвоєчасні розрахунки.

Згідно з ч. 2 ст. 34, ч. 1 ст. 36 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ч. 3 ст. 35 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Враховуючи викладене, а також те, що рішення господарського суду міста Києва від 07.09.2009 у справі № 8/530-13/275-22/106 про стягнення суми основного боргу, на яке позивач послався в обґрунтування позовних вимог у даній справи, на час вирішення справи № 5011-70/4176-2012 в суді апеляційної інстанції було скасовано постановою Вищого господарського суду України, то обставини наявності у ГБК "Авіатор" перед ТОВ "Аксепт-Транс" заборгованості за договором про будівництво підземного двоповерхового гаражу від 19.11.2001 не є встановленими, а факт наявності у відповідача боргу в сумі 335 004 ,84 є недоведеним, у зв'язку з чим суд апеляційної інстанції не мав підстав враховувати при вирішенні спору у даній справі скасоване рішення господарського суду міста Києва від 07.09.2009 у справі № 8/530-13/275-22/106.

Відповідно до ст. 99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Згідно зі ст.82 Господарського процесуального кодексу України рішення приймається господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та іншими учасниками господарського процесу, а також доказів, які були витребувані господарським судом.

Відповідно до п.п. 1, 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.2012 "Про судове рішення" рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі. Рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Однак, суд апеляційної інстанції при винесенні оскаржуваної постанови у даній справі не дотримався зазначених вимог, не з'ясував результатів вирішення господарським судом міста Києва спору у справі № 8/530-13/275-22/106 та обставин наявності у ГБК "Авіатор" перед ТОВ "Аксепт-Транс" заборгованості за договором про будівництво підземного двоповерхового гаражу від 19.11.2001 щодо оплати виконаних позивачем робіт, розміру та терміну виникнення такої заборгованості, а також, як наслідок, не вирішив питання щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог про стягнення інфляційних втрат та трьох відсотків річних за період прострочення виконання грошового зобов'язання з 01.09.2004 по 31.03.2009 у даній справі (№5011-70/4176-2012).

Передбачені процесуальним законом межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішеннях судів чи відхилені ними, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази (ч.2 ст.1117 ГПК України). Відтак, встановлення зазначених обставин виходить за межі перегляду справи в порядку касації та є підставою для скасування рішення місцевого та постанови апеляційного господарських судів з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції у зв'язку з неповним встановленням та з'ясуванням обставин справи, які мають істотне значення для правильного вирішення спору.

При новому розгляді справи суду необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з'ясувати обставини справи, дійсні права та обов'язки сторін, перевірити доводи, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, а також вжити заходів щодо всебічного, повного та об'єктивного розгляду справи та прийняття відповідного рішення у відповідності з нормами процесуального та матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 - 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу гаражно-будівельного кооперативу "Авіатор" задовольнити частково.

Рішення господарського суду міста Києва від 11.06.2012 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 13.05.2014 у справі № 5011-70/4176-2012 скасувати, а справу направити на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.

Головуючий О. Кот

Судді Н. Кочерова

О. Кролевець