Ухвала

Іменем України

25 січня 2018 р.

м. Київ

Справа № 632/438/17

Провадження № 51-1814ск18

Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого - Яковлєвої С. В.,

суддів: Мазура М. В., Матієк Т. В.,

розглянувши касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді кримінального провадження судом апеляційної інстанції, на ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 17 жовтня 2017 року щодо ОСОБА_1,

встановив:

Вироком Первомайського міськрайонного суду Харківської області від 27 червня 2017 року ОСОБА_1 засуджено за ч. 2 ст. 289 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років. На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 3 роки, і покладено на нього обов'язки, передбачені п. 3, 4 ч. 1 ст. 76 КК України.

Ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 17 жовтня 2017 року вирок місцевого суду щодо ОСОБА_1 залишено без змін.

У касаційній скарзі прокурор порушує питання про перевірку зазначеної ухвали апеляційного суду в касаційному порядку.

Перевіривши касаційну скаргу на відповідність вимогам ст. 427 КПК України, колегія суддів дійшла висновку, що скаргу подано без додержання вимог зазначеної статті.

Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 427 КПК України касаційна скарга повинна містити обґрунтування заявлених скаржником вимог із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення.

Посилаючись у касаційній скарзі на незаконність судового рішення, особа, яка подає касаційну скаргу, має вказати на конкретні порушення закону, що є підставами для скасування або зміни судового рішення, і які, на її думку були допущені судами при винесенні судових рішень, навести конкретні аргументи в обґрунтування кожної позиції.

Однак, у поданій касаційній скарзі прокурор посилаючись на невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого внаслідок м'якості, не навів доводів, які були б безумовною підставою для скасування судового рішення, щодо явної несправедливості призначеного ОСОБА_1 покарання з огляду на положення ст. 414 КПК України з урахування статей 50, 65 КК України у їх взаємозв'язку.

Також, прокурор формально посилаючись на невідповідність рішення апеляційного суду вимогам ст. 419 КПК України, що на думку прокурора є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, не конкретизує, в чому саме полягало це порушення, зокрема, які доводи його апеляційної скарги залишилися поза увагою апеляційного суду, та на які доводи, цей суд не дав вичерпної відповіді, і як ці порушення вплинули на законність та обґрунтованість постановленого щодо ОСОБА_1 судового рішення

Суд касаційної інстанції є судом права, відповідно до ст. 433 КПК України переглядає судові рішення у межах касаційної скарги, тому відсутність у ній згаданого обґрунтування й недотримання положень ст. 433 КПК України, перешкоджає вирішенню питання про відкриття касаційного провадження.

Крім того, касаційна скарга прокурора містить безліч суперечностей щодо оскаржуваного рішення. Як вбачається з доданої до касаційної скарги ухвали апеляційного суду, апеляційна скарга прокурора була залишена без задоволення, однак прокурор у свої касаційній скарзі вказує, що апеляційна скарга прокурора була задоволена частково. Також з мотивувальної частини скарги вбачається, що прокурор оскаржує рішення судів стосовно ОСОБА_1, засудженого за ч.2 ст.289 КК України, а у прохальній частині просить касаційний суд скасувати рішення апеляційного суду, ухвалене стосовно ОСОБА_1, обвинуваченого за ч. 2 ст. 186 КК України.

Також, з касаційної скарги не можливо зрозуміти, яке саме рішення має прийняти суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги прокурора, оскільки мотивувальна та прохальна частини скарги містять різні вимоги щодо наслідків скасування ухвали апеляційного суду.

Оскільки касаційна скарга не відповідає вимогам, які до неї ставляться, її потрібно залишити без руху та встановити строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків.

Керуючись ч. 1 ст. 429 КПК України, Суд

постановив:

Залишити касаційну скаргу прокурора без руху і встановити йому десятиденний строк із дня отримання ухвали на усунення зазначених у ній недоліків.

У разі невиконання викладених в ухвалі вимог касаційну скаргу буде повернуто скаржникові.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:

С. В. Яковлєва М. В. Мазур Т.В. Матієк