УХВАЛА

Іменем України

21 вересня 2018 року

м. Київ

справа № 2-1558/11

провадження № 61-42381ск18

Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Крата В. І. (суддя-доповідач), Антоненко Н. О., Журавель В.І., розглянув касаційну скаргу ОСОБА_4, яка підписана представником ОСОБА_5, на ухвалу апеляційного суду Київської області від 12 липня 2018 року у складі суддів Верланова С. М., Савченка С. І., Фінагеєва В. О., у справі за заявою ОСОБА_4 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення апеляційного суду Київської області від 31 березня 2016 року у справі за позовом заступника Генерального прокурора України в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України, Державного агентства земельних ресурсів України, Державного комітету України із земельних ресурсів, державного підприємства "Київське лісове господарство" до Київської обласної державної адміністрації, ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, треті особи: публічне акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України", Старобезрадичівська сільська рада Обухівського району Київської області, про витребування земельних ділянок,

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2018 року ОСОБА_4 звернувся до апеляційного суду Київської області із заявою про перегляд рішення апеляційного суду Київської області від 31 березня 2016 року за нововиявленими обставинами з підстав передбачених пунктом 1 частини 2 статті 423 ЦПК України.

Справа розглядалася судами неодноразово. Рішенням апеляційного суду Київської області від 31 березня 2016 року рішення Обухівського районного суду Київської області від 25 грудня 2014 року скасовано в частині відмови в задоволенні позову заступника Генерального прокурора України про витребування земельних ділянок та ухвалено в цій частині нове рішення, яким позов заступника Генерального прокурора України про витребування земельних ділянок задоволено. Витребувано із незаконного володіння ОСОБА_4 земельні ділянки на території Старобезрадичівської сільської ради Обухівського району Київської області: площею 10,89 га (кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_1), площею 1,9801 га (кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_2), площею 1,9799 га (кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_3) та повернуто їх в постійне користування ДП "Київське лісове господарство".

Заява ОСОБА_4 про перегляд рішення апеляційного суду Київської області від 31 березня 2016 року за нововиявленими обставинами мотивована тим, що у квітні 2018 року йому стало відомо про існування ухвали апеляційного суду Київської області від 12 жовтня 2017 року у справі №359/1726/16, в якій апеляційним судом встановлено, що з копії листа першого заступника Київської обласної державної адміністрації № 07/4-345 вих від 17 лютого 2009 року вбачається, що копії всіх без виключення розпоряджень Київської обласної державної адміністрації за 2008 рік передавалися в управління захисту прав і свобод громадян та інтересів держави прокуратури Київської області ще у 2008 році. ОСОБА_4вказує, що в подальшому він отримав фотокопію листа першого заступника Київської обласної державної адміністрації № 07/4-345 вих від 17 лютого 2019 року, в якому викладені вказані вище обставини про направлення копій всіх розпоряджень Київської обласної державної адміністрації за 2008 рік до прокуратури Київської області.

Вказана обставина свідчить про те, що під час пред'явлення позову у даній справі заступник Генерального прокурора України свідомо приховав від суду факти інформування прокуратури Київської області Київською обласною державною адміністрацією про прийняті рішення та про їх отримання, а тому заступник Генерального прокурора України безпідставно просив поновити йому строк позовної давності для звернення до суду з указаним позовом.

ОСОБА_4 вважав, що наведена вище обставина має істотне значення для прийняття рішення у справі, оскільки, якби вона була відома суду, то це було б підставою для відмови у задоволенні позову заступника Генерального прокурора України у зв'язку з пропуском позовної давності.

Крім того, ОСОБА_4 вказував, що нововиявленою обставиною є те, що органи прокуратури проявляють вибірковість при ініціюванні судових справ, а саме, звертаючись до суду з позовними вимогами до одних власників земельних ділянок, не пред'являють позовів до інших власників земельних ділянок, яким також на підставі оскаржуваних розпоряджень голови Київської обласної державної адміністрації надані земельні ділянки.

Посилаючись на наведені обставини, ОСОБА_4 просив переглянути та скасувати рішення апеляційного суду Київської області від 31 березня 2016 року за нововиявленими обставинами та ухвалити нове рішення, яким відмовити заступнику Генерального прокурора України у задоволенні позову.

Оскарженою ухвалою апеляційного суду Київської області від 12 липня 2018 року у задоволенні заяви ОСОБА_4 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення апеляційного суду Київської області від 31 березня 2016 року відмовлено.

Ухвала мотивована тим, що лист першого заступника Київської обласної державної адміністрації № 07/4-345вих від 17 лютого 2009 року, а також вибірковість, на думку ОСОБА_4, при ініціюванні органами прокуратури позовів щодо інших власників земельних ділянок, не є нововиявленими обставинами у розумінні статті 423 ЦПК України.

ОСОБА_4 звернувся 10 серпня 2018 року через засоби поштового зв'язку до Верховного Суду з касаційною скаргою, яка підписана представником ОСОБА_5, на ухвалу апеляційного суду Київської області від 12 липня 2018 року.

Касаційна скарга обґрунтована тим, що апеляційний суд зробив помилковий висновок про те, що наведені у заяві ОСОБА_4 обставини не мають істотного значення для розгляду справи. Нововиявленою обставиною є лист першого заступника Київської обласної державної адміністрації № 07/4-345вих від 17 лютого 2019 року, згідно якого копії всіх без виключення розпоряджень Київської обласної державної адміністрації за 2008 рік передавалися управління захисту прав і свобод громадян та інтересів держави прокуратури Київської області ще у 2008 році. Заступник Генерального прокурора України під час пред'явлення позову свідомо приховав цей факт, що є підставою для відмови у поновленні позовної давності. Окрім цього нововиявленою обставиною є вибіркове ініціювання органами прокуратури позовів щодо інших власників земельних ділянок за аналогічних обставин. Також касаційна скарга містить посилання на практику Європейського суду з прав людини щодо порушення судами принципу належного урядування, а також безпідставну участь прокуратури у цій справі.

Ухвалою Верховного Суду від 27 серпня 2018 року касаційну скаргу залишено без руху та надано строк для усунення недоліків. Особою, яка подала касаційну скаргу, на виконання ухвали Верховного Суду від 27 серпня 2018 року ці недоліки було усунуто.

У відкритті касаційного провадження слід відмовити з таких мотивів.

Європейський суд з прав людини зауважив, що одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов'язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення. Повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватись для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Винятки із цього принципу можуть мати місце лише за наявності підстав, обумовлених обставинами важливого та вимушеного характеру (PONOMARYOV v. UKRAINE, № 3236/03, § 40, ЄСПЛ, 03 квітня 2008 року).

Нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин.

Тлумачення пункту 1 частини 2 статті 423 ЦПК України свідчить, що нововиявленими обставинами є обставини, які: існували на час розгляду справи, не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; є істотними для розгляду справи, тобто належать до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов'язки осіб, які беруть участь у справі.

Обставини, які вважаються нововиявленими, повинні одночасно відповідати цим вимогам.

Необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами. Процесуальні недоліки розгляду справи (зокрема, неповне встановлення фактичних обставин справи) не вважаються нововиявленими обставинами, проте можуть бути підставою для перегляду судового рішення в апеляційному або касаційному порядку. Лист першого заступника Київської ОДА № 07/4-345вих від 17 лютого 2009 року є новим доказом, а не доказом, який підтверджує нововиявлені обставини.

У зв'язку із цим висновок апеляційного суду про відсутність правових підстав для задоволення заяви ОСОБА_4 про перегляд у зв'язку із нововиявленими обставинами рішення апеляційного суду Київської області від 31 березня 2016 року є правильним.

Європейський суд з прав людини зауважує, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду, як касаційного суду, процедура, яка застосовується у Верховному Суді може бути більш формальною (LEVAGES PRESTATIONS SERVICES v. FRANCE, № 21920/93, § 45, ЄСПЛ, від 23 жовтня 1996 року; BRUALLA GOMEZ DE LA TORRE v. SPAIN, № 26737/95, § 37,38, ЄСПЛ, від 19 грудня 1997 року).

Аналіз змісту касаційної скарги та оскарженої ухвали свідчить, що правильне застосовування судом апеляційної інстанції норм права (статті 423 ЦПК України) є очевидним, а касаційна скарга - необґрунтованою.

Відповідно до пункту 5 частини 2 статті 394 ЦПК України суд в порядку, передбаченому частинами четвертою, п'ятою цієї статті, відмовляє у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга є необґрунтованою.

Керуючись статтями 260, 394 ЦПК України Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_4, яка підписана представником ОСОБА_5, на ухвалу апеляційного суду Київської області від 12 липня 2018 року у справі за заявою ОСОБА_4 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення апеляційного суду Київської області від 31 березня 2016 року у справі за позовом заступника Генерального прокурора України в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України, Державного агентства земельних ресурсів України, Державного комітету України із земельних ресурсів, державного підприємства "Київське лісове господарство" до Київської обласної державної адміністрації, ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, треті особи: публічне акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України", Старобезрадичівська сільська рада Обухівського району Київської області, про витребування земельних ділянок.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді: В. І. Крат

Н.О. Антоненко

В.І. Журавель