Інтерв'ю

«Коли суд чинить тиск, адвокат не може йти на компроміси»

Після корупційних скандалів у Верховному Суді й Апеляційному суді Києва судова реформа вкотре опинилась у центрі уваги суспільства. Тим паче, що, з одного боку, Верховна Рада напрацьовує законодавство, яким змінюються процедури добору суддів, з іншого –оновлена Вища кваліфікаційна комісія суддів разом із Громадською радою доброчесності активно проводить кваліфікаційне оцінювання суддів за новими спільними критеріями. Тому з головою Фундації DEJURE Михайлом Жернаковим ми говорили про очищення судової системи, перевірку суддів, зокрема й щодо громадянства інших держав, а також про низку резонансних справ, де підозри отримали саме судді.

Велика палата Конституційного суду 5 грудня 2023 року продовжила розгляд справи за конституційним зверненням 49 народних депутатів України про надання висновку щодо конституційності Угоди між Україною та Російською Федерацією з питань перебування Чорноморського флоту Російської Федерації на території України від 21 квітня 2010 року, ратифікованої Законом України "Про ратифікацію Угоди між Україною та Російською Федерацією з питань перебування Чорноморського флоту Російської Федерації на території України" від 27 квітня 2010 року № 2153–VI.

Війна посприяла не лише появі нових, а й загостренню старих проблем. В країні продовжують боротись із корупцією як з Медузою Горгоною, продовжуючи жити за мотивами надуманих міфів. Наскільки механізми такої боротьби є ефективними та виправданими? Як адвокату залишатись захисником в нових викликах для системи правосуддя? Про це та інше «ЗіБ» спілкувався в інтерв’ю з адвокатом, к.е.н., заслуженим юристом України, керуючим партнером ЮК «АМБЕР» Семеном ХАНІНИМ.

Конституційний Суд відкрив провадження за скаргою щодо конституційності подання декларацій представниками дисциплінарних органів адвокатури. В Національному агентстві з питань запобігання корупції одразу заявили про можливість зриву в Україні е-декларування. Що відбувається і які перспективи вирішення питання

Доцент Университета штата Мичиган Эрика Франтц больше 15 лет изучает авторитарные режимы разных стран и написала о них несколько книг. Вместе с соавторами она собрала в единую базу почти три сотни автократических режимов, действовавших по всему миру со второй половины XX века. С помощью этой базы исследователи проанализировали, как и почему рушились автократии, как часто лидеры таких режимов лишались власти, начав войну, и что происходило после их смерти. Спецкор «Медузы» Маргарита Лютова узнала у Франтц, что выводы ученых могут сказать о будущем России.

Нещодавно в нас була апеляція щодо продовження тримання під вартою. Складна справа, ми місяць готувалися, але колегія суду була в дорадчій кімнаті шість хвилин, а повний текст на 22 сторінках нам віддали за пів години після завершення засідання. Зрозуміло, що останній день тижня, люди поспішають, але вони вже втомилися грати в об’єктивність, яку спочатку оголосили.

Законопроект №5655 "Про містобудівну діяльність" виринув несподівано наприкінці листопада та випереджаючими темпами пройшов усі інстанції, водночас громадським діячам та експертам навіть не надали можливості висловити свою думку на профільному комітеті Верховної Ради. Про це та про багато інших нюансів скандального законопроекту, автором якого є голова партії "Слуга народу" Олена Шуляк

Для досвідченого детектива, а тепер уже прокурора Олександра Клименка велике інтерв’ю – нова і явно незручна справа. Він тривалий час розслідував кейси, які обговорювала вся країна. Але ніколи не розповідав про це публічно. Тепер зобов’язує нова посада. Рік тому, у кінці 2021, Клименко виграв конкурс на керівника Антикорупційної прокуратури. Тоді невідомий суспільству детектив НАБУ, який займався, зокрема, гучною справою заступника голови ОП Олега Татарова, вперше був змушений спілкуватись із журналістами.

На початку широкомасштабної війни рішення про монетизацію Національним банком дефіциту державного бюджету для фінансування критичних потреб було фактично безальтернативним. У порівнянні з іншими способами задоволення бюджетних потреб друк грошей характеризується високою оперативністю та можливістю короткочасно знизити тягар воєнних втрат для населення та бізнесу.

Ми були на виконанні задачі. Там, де не мало бути мін – ми перевірили по мінних полях. Ми вже приїхали на місце, і так сталося, що машина підірвалася на декількох мінах. Єдина людина, яка була не в машині, розповідає, що наш бусік піднявся в небо десь на 7 метрів, мотор відкинуло на 15 метрів. Така сила вибуху була, що один із наших одразу загинув, мій друг Сашка ще в комі. І лише я прийшов до тями.

100 дней войны изменили жизнь многих россиян. Несогласные сначала выходили на уличные протесты, а когда власти ввели уголовное наказание за «дискредитацию» российской армии — стали участвовать в антивоенном движении. Многим пришлось уехать из страны. Другие же ходили на митинги в поддержку «спецоперации» и повторяли аргументы российской пропаганды о «денацификации» Украины. Что изменилось в обществе за время войны, как россияне уживаются друг с другом и кто на самом деле поддерживает «спецоперацию»?

Антон Кориневич официально остается "агентом Украины" по ее иску к РФ в Международном суде ООН, по Конвенции о запрете геноцида. А еще – ведет от Украины непростой процесс создания нового судебного органа – трибунала, в котором представителей РФ могут осудить за преступление агрессии.

Поточна модель управління фінансовою системою держави фактично будується на трьох конфліктуючих засадах: фінансування Національним банком переважної частини бюджетного дефіциту за рахунок емісії формує девальваційний та інфляційний тиск; збереження Міністерством фінансів низької дохідності гривневих державних облігацій, яка не покриває інфляції, стимулює споживання (тобто посилює інфляційний тиск) і перетікання заощаджень у валюту (посилює девальваційний тиск); фіксація Національним банком обмінного курсу та посилення валютних обмежень дають змогу стримати цей девальваційний та інфляційний тиск.

Азовсталь, ММК им. Ильича, Авдеевский коксохим, Луганская ТЭС и еще десятки объектов промышленной инфраструктуры и зеленой энергетики частично или полностью уничтожены, или вынужденно выведены из эксплуатации. Капитализация этих объектов до начала войны составляла десятки миллиардов долларов. Однозначно мы предъявим иски к рф и будем требовать надлежащую компенсацию всех убытков и утраченного бизнеса. Уже сейчас активно ведется кропотливая юридическая работа по этим вопросам. Мы будем предъявлять иски во всех международных и национальных инстанциях.

Они борются не с криптобиржами, они борются для того, чтобы осуществлять и сохранить за собой монопольный контроль за всеми финансовыми операциями в стране. Потому что как только появляется криптовалюта, которая нерегулируемая или регулируется другими регуляторами, то, соответственно, появляется большой объем финансовых операций, неподконтрольных регуляторам.

Як примусити державу-агресора заплатити за зруйновані будинки? Як правоохоронці доводитимуть, що до руйнувань призвели саме обстріли і бомбардування? Чи існують правові механізми, які дозволяють примусити росію платити вже сьогодні?

- А чому вони колаборанти? Це абсолютно різні речі. Колаборант – це той, хто співпрацює або очолює органи якоїсь новоствореної квазіреспубліки, а мер міста, яке захопили, - це абсолютно інша історія. По-перше, не від мерів залежить ситуація в регіоні, ба більше, у воєнний час військові адміністрації юридично важливіші за мера.

– Президент після відвідування Бучі ініціював створення спеціалізованого механізму для притягнення до відповідальності всіх причетних. Він заявив про те, що до нього долучать слідчих, прокурорів, суддів. Якою має бути роль суддів у цьому механізмі? – Я тривалий час обстоюю думку про те, що в Україні вже давно потрібно було відновити військові суди для того, щоб була єдина система військової юстиції, де є також військова служба правопорядку і спеціалізована військова прокуратура. Щодо прокуратури, то законопроєкт уже ухвалено, тепер потрібно ще відновити військові суди.

«Ми працюємо, незважаючи на атаки. За перший місяць російської агресії українські суди ухвалили 195 тис. судових рішень», – каже Всеволод Князєв, Голова Верховного Суду.