ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 січня 2024 року

м. Київ

справа № 200/5179/22

адміністративне провадження № К/990/21850/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Мартинюк Н.М.,

суддів - Мельник-Томенко Ж.М., Жука А.В.,

розглянув у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу №200/5179/22

за позовом ОСОБА_1

до голови Артемівського міськрайонного суду Донецької області Дубовика Руслана Євгеновича,

треті особи: Верховний Суд, Артемівський міськрайонний суд Донецької області, Територіальне управління Державної судової адміністрації в Донецькій області, Дружківський міський суд Донецької області,

про визнання протиправними і скасування наказів,

за касаційною скаргою ОСОБА_1 та адвокатки Осадчої Вікторії Володимирівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1

на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 3 квітня 2023 року (головуючий суддя: Аканов О.О.)

і постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 30 травня 2023 року (головуючий суддя: Блохін А.А., судді: Гайдар А.В., Казначеєв Е.Г.).

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просив суд:

- визнати протиправними і скасувати накази голови Артемівського міськрайонного суду Донецької області Дубовика Р.Є. №18 від 31 жовтня 2022 року «Про відрахування суддів зі штату суду 31 жовтня 2022 року», №19 від 31 жовтня 2022 року «Про внесення змін до штатного розпису Артемівського міськрайонного суду Донецької області з 1 листопада 2022 року» в частині відрахування з 31 жовтня 2022 року зі штату Артемівського міськрайонного суду Донецької області судді ОСОБА_1 та зміну штатного розпису Артемівського міськрайонного суду Донецької області шляхом виведення з 1 листопада 2022 року 1 штатної одиниці судді, яку займає суддя ОСОБА_1 .

У подальшому від позивача до суду надійшли доповнення до позовної заяви, в яких ОСОБА_1 просив:

визнати протиправним і скасувати рішення Голови Верховного Суду Князєва Всеволода Сергійовича від 21 жовтня 2022 року №508/0/149-22 «Про відрядження судді Артемівського міськрайонного суду Донецької області ОСОБА_1 до Дружківського міського суду Донецької області»;

визнати протиправним і скасувати наказ голови Артемівського міськрайонного суду Донецької області Дубовика Руслана Євгеновича від 31 жовтня 2022 року №14-к «Про відрядження судді ОСОБА_1 до Дружківського міського суду Донецької області»;

постановити окрему ухвалу стосовно Державної судової адміністрації України та Територіального управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області за фактами неправомірного встановлення у листі від 26 жовтня 2022 року №8-9683/22 «Про виконання рішень щодо відряджених суддів» та у листі від 27 жовтня 2022 року № 03-1232/22 «Про виконання рішень щодо відрядження суддів» відповідно механізму відрядження суддів до іншого суду того самого рівня і спеціалізації для здійснення правосуддя, який суперечить законодавству України про судоустрій і статус суддів та порушує гарантії незалежності суддів щодо перебування їх на посаді судді до досягнення ним 65 років.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 3 квітня 2023 року, залишеною без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 30 травня 2023 року, уточнену позовну заяву повернуто ОСОБА_1 .

Не погодившись із цими судовими рішеннями, позивач та його представниця оскаржили їх у касаційному порядку.

У поданій касаційній скарзі ОСОБА_1 і адвокатка Осадча В.В. просять скасувати оскаржувані судові рішення, а справу направити на продовження розгляду до суду першої інстанції.

Окрім того, скаржники просять Суд постановити окрему ухвалу стосовно судді Донецького окружного адміністративного суду ОСОБА_3 і суддів Першого апеляційного адміністративного суду ОСОБА_4 , ОСОБА_5, ОСОБА_6, а також працівників апаратів Донецького окружного адміністративного суду і Першого апеляційного адміністративного суду, причетних до невчасної реєстрації уточненої заяви позивача.

Ухвалою Верховного Суду від 4 липня 2023 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.

Інші учасники справи своїх відзивів на касаційну скаргу не подали, копію ухвали Суду про відкриття касаційного провадження голова Артемівського міськрайонного суду Донецької області Дубовик Р.Є., Артемівський міськрайонний суд Донецької області, Дружківський міський суд Донецької області отримали 11 липня 2023 року, Верховний Суд і Територіальне управління Державної судової адміністрації в Донецькій області - 5 липня 2023 року.

ІІ. Мотиви Верховного Суду

Верховний Суд, переглянувши оскаржуване судове рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, відповідно до частини першої статті 341 КАС України, виходить із такого.

Завданням адміністративного судочинства в силу частини першої статті 2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до частин першої-четвертої статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Касаційне провадження у справі відкрито з метою перевірки доводів скарги ОСОБА_1 та його представниці про порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права.

Як вбачається зі змісту оскаржуваних судових рішень, суди попередніх інстанцій повернули доповнення до позовної заяви ОСОБА_1 .

З матеріалів справи вбачається, що від позивача до суду надійшли доповнення до позовної заяви, в яких позивач просив:

визнати протиправним і скасувати рішення Голови Верховного Суду Князєва Всеволода Сергійовича від 21 жовтня 2022 року №508/0/149-22 «Про відрядження судді Артемівського міськрайонного суду Донецької області ОСОБА_1 до Дружківського міського суду Донецької області»;

визнати протиправним і скасувати наказ голови Артемівського міськрайонного суду Донецької області Дубовика Руслана Євгеновича від 31 жовтня 2022 року №14-к «Про відрядження судді ОСОБА_1 до Дружківського міського суду Донецької області»;

постановити окрему ухвалу стосовно Державної судової адміністрації України та Територіального управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області за фактами неправомірного встановлення у листі від 26 жовтня 2022 року №8-9683/22 «Про виконання рішень щодо відряджених суддів» та у листі від 27 жовтня 2022 року № 03-1232/22 «Про виконання рішень щодо відрядження суддів» відповідно механізму відрядження суддів до іншого суду того самого рівня і спеціалізації для здійснення правосуддя, який суперечить законодавству України про судоустрій і статус суддів та порушує гарантії незалежності суддів щодо перебування їх на посаді судді до досягнення ним 65 років.

Ці доповнення до позовної заяви суд розцінив як уточнену позовну заяву, про що зазначив в оскаржуваній ухвалі окружного суду.

Між тим, зважаючи на ту обставину, що позивач не додав доказів направлення уточненої позовної заяви відповідачу і третім особам, окружний суд, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, не прийняв її до розгляду та повернув позивачеві.

В контексті порушеного питання Верховний Суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 47 КАС України крім прав та обов`язків, визначених у статті 44 цього Кодексу, позивач має право на будь-якій стадії судового процесу відмовитися від позову. Позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п`ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Згідно із частиною сьомою статті 47 КАС України у разі подання будь-якої заяви, визначеної частиною першою або третьою цієї статті, до суду подаються докази направлення копії такої заяви та доданих до неї документів іншим учасникам справи. У разі неподання таких доказів суд не приймає до розгляду та повертає заявнику відповідну заяву, про що зазначає у судовому рішенні.

З матеріалів справи вбачається, що позовна заява у цій справі подана представницею ОСОБА_1 - адвокаткою Осадчою В.В. засобами поштового зв`язку 29 листопада 2022 року (а.с. 11) і надійшла до суду 13 грудня 2022 року (а.с. 47).

Донецький окружний адміністративний суд ухвалою від 2 березня 2023 року відкрив провадження у цій справі й вирішив її розглядати у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (а.с. 61-62).

Варто зауважити, що відповідь на відзив позивач подав до суду через підсистему «Електронний Суд» 17 березня 2023 року (а.с. 66-68).

Вже після цього, подав до суду доповнення до позовної заяви, направивши їх через підсистему «Електронний Суд» 29 березня 2023 року (а.с. 105-111), у яких фактично виклав заяву про збільшення позовних вимог.

Дійсно, як вірно зазначили суди попередніх інстанцій в оскаржуваних судових рішеннях, ОСОБА_1 та/або його представниця, до указаної заяви не долучили доказів її направлення іншим учасникам справи як того вимагає частина сьома статті 47 КАС України.

Це підтверджується як матеріалами справи в цілому, так і переліком додатків до цієї заяви, указаних в її змісту зокрема.

У своїй касаційній скарзі ОСОБА_1 та його представниця - адвокатка Осадча В.В. стверджують, що до уточненої позовної заяви, що подається у справі, яка розглядається без повідомлення (виклику) сторін, мають бути застосовані загальні підходи і правила, як і до первісної позовної заяви. А саме, скаржники наполягають, що належним поданням уточненої позовної заяви є її направлення до суду разом із примірниками для інших учасників справи, які у подальшому, якщо суд прийме цю уточнену позовну заяву до розгляду, будуть направлені разом із ухвалою про відповідне прийняття судом. Тож, скаржники не згодні із тим, що примірники уточненої позовної заяви мали бути направлені саме позивачем іншим учасникам справи до її прийняття судом.

З таким доводом касаційної скарги Верховний Суд не погоджується, і вважає, що позивач не вірно тлумачить положення КАС України.

Так, дійсно, частина перша статті 161 КАС України визначає, що до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.

Після відкриття судом провадження у справі одночасно із направленням копії ухвали про відкриття провадження, суд надсилає учасникам справи також примірник позовної заяви із додатком.

Між тим, у подальшому подання усіх інших заяв, які надходять від сторін, потребує попереднього направлення саме такою стороною, а не судом, примірників для інших учасників справи із наданням до суду доказів такого направлення.

Додатково Суд звертає увагу скаржників, що навіть частина одинадцята статті 171 КАС України визначає, що якщо при відкритті провадження у справі було вирішено питання про залучення третіх осіб, позивач не пізніше двох днів з дня вручення копії ухвали про відкриття провадження у справі повинен направити таким третім особам копії позовної заяви з додатками, а докази такого направлення надати суду до початку підготовчого засідання або до початку розгляду справи по суті, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження.

Тобто, навіть при залученні судом третіх осіб при відкритті провадження у справі, обов`язок по надсиланню примірника позовної заяви з додатками КАС України покладає не на суд, а на позивача.

Більш прикладне значення до спірних правовідносин має звісно ж частин восьма статті 47 КАС України, яка визначає, що у разі подання будь-якої заяви, визначеної частиною першою або третьою цієї статті, до суду подаються докази направлення копії такої заяви та копій доданих до неї документів іншим учасникам справи. Таке надсилання може здійснюватися в електронній формі через електронний кабінет з урахуванням положень статті 44 цього Кодексу. У разі неподання таких доказів суд не приймає до розгляду та повертає заявнику відповідну заяву, про що зазначає в ухвалі.

Право позивача на подання заяви про збільшення розміру позовних вимог (яку окружний суд визначив як уточнену позовну заяву) встановлене саме частиною першою статті 47 КАС України, тож до заяви, яку подав ОСОБА_1 мають бути застосовані положення статті 47 КАС України.

Тому, висновки судів попередніх інстанцій щодо не дотримання позивачем процесуального обов`язку подати до суду докази направлення заяви про збільшення розміру позовних вимог іншим учасникам справи є правильними і корелюється із вказаними положеннями статті 47 КАС України.

За наведеного правового регулювання, Верховний Суд не встановив порушень судами попередніх інстанцій норм процесуального права, адже КАС України чітко визначає процесуальний наслідок недотримання указаної процедури у виді повернення заяви заявникові.

Частиною першою статті 350 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судами попередніх інстанцій постановлено законні й обґрунтовані судові рішення, з дотриманням норм процесуального права, а тому підстави для їхнього скасування чи зміни відсутні.

Зважаючи на те, що Верховний Суд не встановив порушень судами попередніх інстанцій норм процесуального права при ухваленні спірних судових рішень, правових підстав для винесення окремої ухвали стосовно суддів Донецького окружного адміністративного суду ОСОБА_3 і Першого апеляційного адміністративного суду ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 Верховний Суд також не встановив.

До того ж, Верховний Суд не встановив правових підстав для винесення окремої ухвали стосовно працівників апаратів Донецького окружного адміністративного суду і Першого апеляційного адміністративного суду, причетних до невчасної реєстрації уточненої заяви позивача, адже такі особи по-перше не ідентифіковані і не визначені позивачем у касаційній скарзі, а по-друге жодних порушень (дій та/або бездіяльності), які б вплинули на обсяг прав та обов`язків позивача при розгляді та вирішенні цієї справи, суду не висловлено та доказів цьому не надано.

З огляду на результат касаційного розгляду, судові витрати у зв`язку з розглядом справи в суді касаційної інстанції не розподіляються.

Керуючись статтями 341 345 349 353 355 356 359 КАС України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 та адвокатки Осадчої Вікторії Володимирівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 3 квітня 2023 року і постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 30 травня 2023 року у справі №200/5179/22 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не може бути оскаржена.

………………….

………………….

………………….

Н.М. Мартинюк

Ж.М. Мельник-Томенко

А.В. Жук,

Судді Верховного Суду