ф

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 січня 2024 року

м. Київ

справа №804/1666/16

адміністративне провадження № К/9901/37654/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді-доповідача: Васильєвої І.А., Судді: Юрченко В.П., Хохуляк В.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Офісу великих платників податків ДПС

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2016 року (Суддя: Турова О.М.),

та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 31 серпня 2017 року (Судді: Семененко Я.В., Бишевська Н.А., Добродняк І.Ю.),

у справі № 804/1666/16

за позовом Приватного акціонерного товариства «Євраз-Дніпровський металургійний завод»

до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального Головного управління Державної фіскальної служби (правонаступник Офіс великих платників податків ДПС)

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

В березні 2016 року Приватне акціонерне товариство «Євраз-Дніпровський металургійний завод» (далі - позивач, ПАТ «Євраз-ДМЗ») звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального Головного управління Державної фіскальної служби (правонаступник Офіс великих платників податків ДПС), в якому просило суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 15.03.2016 року №0000214202, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 886 991,00 грн та нараховані штрафні (фінансові) санкції у розмірі - 443 495,50 грн (т. 1 а.с. 4-16).

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2016 року адміністративний позов задоволено частково, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 15.03.2016 р. №0000214202 в частині зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 845 741,00 грн та в частині нарахованої штрафної санкції у розмірі 422 870,50 грн. В іншій частині відмовлено (т. 4 а.с. 148-155).

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 31 серпня 2017 року скасовано постанову суду першої інстанції та прийнято нове рішення про задоволення позову (т. 8 а.с. 42-48).

Не погодившись з рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в доводах якої, посилався на неврахування судом апеляційної інстанції обставин, які свідчать про не підтвердження правомірності формування позивачем податкового кредиту по господарським операціям з контрагентами за перевіряємий період з огляду на відсутність даних про перетин митного кордону придбаного товару (у ТОВ «Стройпромгруп», ТОВ «Енергомаш», ТОВ «ІТС»), відсутність даних про наявність основних засобів виробництва придбаної позивачем продукції (ТОВ «Вторцветметресурси»), відсутність факту вироблення/придбання контрагентом позивача продукції, відсутність можливості виконати за наявних ресурсів визначений обсяг робіт (ПВФК «АНК-93»). На думку скаржника, наявність вказаних обставин, які підлягали дослідженню судом апеляційної інстанції, свідчить про відсутність реального здійснення господарських операцій з придбання послуг та робіт від спірних постачальників та їх подальше використання в господарській діяльності, у зв`язку з чим відсутні підставі для включення сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту у вересні та жовтні 2015 року. Скаржник вважає, що з наведених ним підстав, зібрані у справі докази свідчать про те, що надані позивачем первинні документи та наведені в них відомості не відповідають фактичним обставинам справи та, відповідно не можуть бути підставою для відображення в податковому обліку. Враховуючи викладене, просив суд скасувати постанову суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог та постанову суду апеляційної інстанції повністю і прийняти нове судове рішення про відмову в задоволенні позову (т. 8 а.с. 70-72).

Так, відповідно до частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин перевіряє правильність застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.

Переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПАТ «Євраз Дніпровський металургійний завод» з питань дотримання вимог податкового законодавства України при взаємовідносинах з ТОВ «Міжнародна інформаційна агенція» (код за ЄДРПОУ 32070660) за вересень 2015 року, ТОВ «Вторцветметресурси» (код за ЄДРПОУ 33247719) за вересень 2015 року, ТОВ «МК «Мітра» (код за ЄДРПОУ 37020326) за жовтень 2015 року, ТОВ «Імпера Груп» (код за ЄДРПОУ 38677154) за жовтень 2015 року; ТОВ «Укртрансстандарт» (код за ЄДРПОУ 36841596) за вересень - жовтень 2015 року, ПВФК "АНК-93" (код за ЄДРПОУ 20253818) за вересень - жовтень 2015 року, ТОВ "ЛТ-Імпекс" (код за ЄДРПОУ 33184959) за вересень - жовтень 2015 року, ТОВ "Торгівельна промислова інвестиційна компанія" (код за ЄДРПОУ 38754914) за вересень - жовтень 2015 року, ТОВ "ІТС" (код за ЄДРПОУ 30004231) за вересень 2015 року, ТОВ "Енергомаш" (код за ЄДРПОУ 32197697) за вересень - жовтень 2015 року, ТОВ "Стройпромгруп" (код за ЄДРПОУ 39440619) за вересень - жовтень 2015 року", за результатами якої складено акт перевірки №37/28-01-42-05393056 від 26.02.2016 р. з висновками про порушення позивачем вимог:

- п.198.1, п.198.2, п. 198.3 ст.198, ст.201 Податкового кодексу України, внаслідок чого ПАТ "Євраз - ДМЗ ім. Петровського" неправомірно включено до складу податкового кредиту суми ПДВ по податковим накладним, отриманим від ТОВ "Міжнародна інформаційна агенція" (код за ЄДРПОУ 32070660) за вересень 2015 року, ТОВ "Вторцветметресурси" (код за ЄДРПОУ 33247719) за вересень 2015 року, ТОВ "МК "Мітра" (код за ЄДРПОУ 37020326) за жовтень 2015 року, ТОВ "Імпера Груп" (код за ЄДРПОУ 38677154) за жовтень 2015 року; ТОВ "Укртрансстандарт" (код за ЄДРПОУ 36841596) за вересень - жовтень 2015 року, ПВФК "АНК-93" (код за ЄДРПОУ 20253818) за вересень - жовтень 2015 року, ТОВ "ЛТ-Імпекс" (код за ЄДРПОУ 33184959) за вересень - жовтень 2015 року, ТОВ "Торгівельна промислова інвестиційна компанія" (код за ЄДРПОУ 38754914) за вересень - жовтень 2015 року, ТОВ "ІТС" (код за ЄДРПОУ 30004231) за вересень 2015 року, ТОВ "Енергомаш" (код за ЄДРПОУ 32197697) за вересень - жовтень 2015 року, ТОВ "Стройпромгруп" (код за ЄДРПОУ 39440619) за вересень - жовтень 2015 року, у зв`язку із чим завищено податковий кредит на загальну суму 886 991,00 грн., у тому числі: вересень 2015 року на суму 662 442,00грн., жовтень 2015 року на суму 224 549,00 грн.;

- абз. "б" п. 200.4 ст. 200 розділу V Податкового кодексу України, внаслідок чого завищено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню у жовтні 2015 року на 886 991,00 грн (т. 1 а.с. 17-55).

Судами попередніх інстанцій встановлено, що висновки акта перевірки побудовані на даних ДПІ інших регіонів, баз даних ДПС, податкової звітності та інших джерел інформації, одержаних в ході проведення перевірки, за результатами аналізу яких встановлено, що у вищевказаних контрагентів позивача відсутні достатні трудові ресурси та основні фонди, що свідчить про неможливість здійснення ними виробництва товару/надання послуг, встановлено неможливість виконання обсягу робіт. Також, з метою встановлення фактичного виробника товару, який був отриманий позивачем, працівниками відповідача було здійснено аналіз Єдиного реєстру податкових накладних, з якого слідує, що контрагенти позивача не придбавали товар, який у подальшому був реалізований ПрАТ "Євраз Дніпровський металургійний завод", що свідчить про те, що контрагенти позивача здійснювали діяльність, спрямовану на надання податкової вигоди третім особам, а саме ПАТ "Євраз Дніпровський металургійний завод".

На підставі акту перевірки №37/28-01-42-05393056 від 26.02.2016 р., відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 15.03.2016р. №0000214202, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі - 886 991,00 грн та нараховані штрафні (фінансові) санкції у розмірі - 443 495,50 грн (т. 1 а.с. 71).

Задовольняючи адміністративний позов та скасовуючи оскаржуване податкове повідомлення-рішення в частині зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 845 741,00 грн та нарахованих штрафних санкцій у розмірі 422 870,50 грн, суд першої інстанції, за результатами оцінки первинних документів, наданих позивачем в підтвердження виконання укладених угод із контрагентами за перевіряємий період, дійшов висновку про документальне підтвердження реальності господарських операцій позивача із ТОВ "Міжнародна інформаційна агенція", ТОВ "Вторцветметресурси", ТОВ "МК "Мітра", ТОВ "Імпера Груп", ТОВ "Укртрансстандарт", ПВФК "АНК-93", ТОВ "Торгівельна промислова інвестиційна компанія", ТОВ "ІТС", ТОВ "Енергомаш", ТОВ "Стройпромгруп". Проте суд відмовив в скасуванні іншої частини податкового повідомлення-рішення, з огляду на не підтвердження позивачем реальності господарських операцій із ТОВ "ЛТ-Імпекс" за вересень - жовтень 2015 року (т. 4 а.с 148-155).

За наслідками апеляційного перегляду справи суд апеляційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції про документальне підтвердження позивачем реальності господарських операцій із контрагентами ТОВ "Міжнародна інформаційна агенція", ТОВ "Вторцветметресурси", ТОВ "МК "Мітра", ТОВ "Імпера Груп", ТОВ "Укртрансстандарт", ПВФК "АНК-93", ТОВ "Торгівельна промислова інвестиційна компанія", ТОВ "ІТС", ТОВ "Енергомаш", ТОВ "Стройпромгруп". Проте, скасував постанову суду першої інстанції повністю, оскільки не погодився із висновком суду першої інстанції про не підтвердження реальності господарських операцій із ТОВ "ЛТ-Імпекс" за вересень - жовтень 2015 року з огляду на його документальне спростування позивачем первинними документами, які за висновком суду апеляційної інстанції мали реальний характер, наслідком яких є отримання позивачем послуг, які використовуються у його власній господарській діяльності та свідчить про правомірність формування позивачем податкового кредиту по цим господарським операціям. Також, судом апеляційної інстанції був допитаний в якості свідка керівник ТОВ "ЛТ-Імпекс" ОСОБА_1 , який підтвердив господарські взаємовідносини із ПрАТ "Євраз Дніпровський металургійний завод" за договором №15/07/1117/2015 від 15.07.2015 р (т. 8 а.с. 41-48).

Колегія суддів звертає увагу, що оскільки судом апеляційної інстанції скасовано постанову суду першої інстанції та прийнято нове судове рішення про задоволення позову повністю, то фактично предметом касаційного оскарження є постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 31 серпня 2017 року, з висновками якої погоджується суд касаційної інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податковий кредит це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відноситься до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, які не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно підпункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України платник податку зобов`язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну з зазначеними в ній обов`язковими реквізитами згідно переліку, визначеного цим підпунктом. Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (підпункт 201.10. статті 201 ПК України).

У відповідності до пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно з пунктом 200.4 статті 200 Податкового кодексу, при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума: а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу - б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

До того ж, пунктом 44.1 статті Податкового кодексу України встановлено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

У відповідності до статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-XIV, первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Відповідно до частини першої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Як наголошено в постанові Верховного Суду від 16 жовтня 2018 року у справі №804/919/16 (адміністративне провадження №К/9901/41859/18), правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту та його подальше заявлення до бюджетного відшкодування наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами. Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції. Наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов`язковою умовою для формування податкового кредиту та його подальше бюджетне відшкодування.

Повертаючись до доводів касаційної скарги, колегія суддів звертає увагу, що скаржник наполягає на не підтвердженні позивачем правомірності формування податкового кредиту за наслідками господарських операцій із контрагентами ТОВ «Стройпромгруп», ТОВ «Енергомаш», ТОВ «ІТС», ТОВ «Вторцветметресурси», ПВФК «АНК-93», внаслідок не підтвердження реальності господарських операцій з цими контрагентами, що позбавляє позивача права на бюджетне відшкодування визначених ним сум у жовтні 2015 року. Стосовно господарських операцій позивача із іншими контрагентами касаційна скарга доводів не містить.

Так, оцінюючі господарські операції позивача із контрагентом ТОВ "Стройпромгруп" судом апеляційної інстанції встановлено, що 27.08.2015 року між ПАТ "Євраз Дніпровський металургійний завод" та ТОВ "Стройпромгруп" укладено договір купівлі - продажу №1211/2015 (т.3 а.с.115-123). Специфікацією №2 від 27.08.2015р., яка є невід`ємною частиною вищевказаного договору, сторонами було визначено найменування товару (плавиковий шпат), технічні характеристики, кількість, ціну, умови оплати, строк поставки та умови поставки: СРТ - склад покупця (т.3 а.с.124). ТОВ "Стройпромгруп" у вересні 2015 року здійснено поставку товару на склад покупця ПАТ "Євраз Дніпровський металургійний завод" та виписано рахунки на поставлений товар №02/09-1 від 02.09.2015, №04/09-1 від 04.09.2015, №24/09-1 від 24.09.2015, №10/09-1 від 10.09.2015 (т.3 а.с.125,130,135,140). Поставка товару підтверджується видатковими накладними постачальника №2 від 02.09.2015, №4 від 04.09.2015, №10 від 10.09.2015, №24/09 від 24.09.2015, №2/1 від 30.10.2015, коригувальними актами, прибутковими ордерами №10821 від 02.09.2015, №10822 від 04.09.2015, №10823 від 10.09.2015, №10824 від 24.09.2015, податковими накладними №2 від 02.09.2015, №4 від 04.09.2015, №6 від 10.09.2015, №10 від 24.09.2015 (т.3 а.с.126,128,131,133,136,138,141-143). Рапортами про зважування на автомобільних вагах №20 від 02.09.2015, від 04.09.2015, від 24.09.2015, від 10.09.2015 (т.3 а.с.127,132,137). Оплата за поставлений товар здійснена позивачем 30.10.2015, 25.11.2015, що підтверджується банківськими виписками (т.3 а.с.148-150). Суми ПДВ по податковим накладним у розмірі 329249,44грн., які виписані ТОВ "Стройпромгруп", позивачем віднесено до податкового кредиту за вересень - жовтень 2015 року. Видача товару у виробництво підтверджується накладно-вимогою на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів №241 від 30.09.2015 (т.3 а.с.129).

Також судом апеляційної інстанції встановлено, що ТОВ "Стройпромгруп" є платником податку на додану вартість (т.6 а.с.72), а згідно відомостей із ЄДР видами діяльності ТОВ "Стройпромгруп", зокрема, є неспеціалізована оптова торгівля. З пояснень наданих представником СДПІ у судовому засіданні встановлено, що ТОВ "Стройпромгруп" у повному обсязі нараховані податкові зобов`язання по взаємовідносинам з ПрАТ "Євраз Дніпровський металургійний завод".

Щодо господарських взаємовідносин позивача з ТОВ "Енергомаш", судом апеляційної інстанції встановлено, що 18.09.2014 року між ПАТ "Євраз Дніпровський металургійний завод" та ТОВ "Енергомаш" укладено договір поставки №1413/2014 (т.3 а.с.67-70). Специфікаціями №24 від 03.09.2015р., №25 від 11.09.2015р., №26 від 25.09.2015р., які є невід`ємною частиною вищевказаного договору, сторонами було визначено найменування товару (реле, котушки, вимикачі, контактори тощо) технічні характеристики, кількість, ціну, умови оплати, строк поставки та умови поставки: СРТ - склад покупця (т.3 а.с.71-73). ТОВ "Енергомаш" у вересні-жовтні 2015 року здійснено поставку товару на склад ПАТ "Євраз Дніпровський металургійний завод" та виписано рахунки на поставлений товар №СФ-0000070 від 11.09.2015, №СФ-0000073 від 18.05.2015, №СФ-0000074 від 24.09.2015, №СФ-0000082 від 09.10.2015, №СФ-0000083 від 19.10.2015р. (т.3 а.с.74,79,83,87,92). Поставка товару підтверджується видатковими накладними постачальника №РН-0000062 від 11.09.2015, №РН-0000064 від 18.09.2015, №РН-0000066 від 24.09.2015, №РН-0000072 від 09.10.2015, №РН-0000072 від 28.10.2015, №РН-0000075 від 19.10.2015, коригувальними актами, прибутковими ордерами №25779 від 11.09.2015, №26017 від 18.09.2015, №26257 від 24.09.2015, №26961 від 09.10.2015, №27744 від 28.10.2015, №27257 від 19.10.2015, податковими накладними №2 від 11.09.2015, №4 від 18.09.2015, №6 від 24.09.2015, №5 від 09.10.2015, №10 від 28.10.2015, №7 від 19.10.2015 (т.3 а.с.75-78, 80-82, 84-85, 88-91,93-98). Оплата за поставлений товар здійснена позивачем 22.09.2015, 11.11.2015, 16.11.2015, 19.11.2015, 25.11.2015, що підтверджується банківськими виписками (т.3 а.с.112-118). Суми ПДВ по податковим накладним у розмірі 12267,00грн., які виписані ТОВ "Енергомаш", позивачем віднесено до податкового кредиту за вересень-жовтень 2015 року. Видача товару у виробництво за висновками суду апеляційної інстанції підтверджується накладними-вимогами на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів №493 від 21.09.2015, №975 від 01.10.2015, №567 від 07.10.2015, №561 від 19.10.2015, №941 від 23.10.2015, №940 від 23.10.2015, №1270 від 23.10.2015, №943 від 23.10.2015, №942 від 23.10.2015, №1292 від 26.10.2015, №813 від 26.10.2015, №949 від 26.10.2015, №948 від 26.10.2015, №1240 від 28.10.2015, №1264 від 30.10.2015 (т.3 а.с.99-111).

Судом апеляційної інстанції також встановлено, що згідно реєстраційних документів основним видом господарської діяльності ТОВ "Енергомаш" є оптова торгівля іншими машинами й устаткуванням. ТОВ "Енергомаш" зареєстровано платником податку на додану вартість (т.6 а.с.69-71). З пояснень наданих представником СДПІ у судовому засіданні, судом апеляційної інстанції встановлено, що ТОВ "Енергомаш" у повному обсязі нараховані податкові зобов`язання по взаємовідносинам з ПрАТ "Євраз Дніпровський металургійний завод".

Щодо господарських взаємовідносин позивача з ТОВ "ІТС", судом апеляційної інстанції встановлено, що 16.01.2015 року між ПАТ "Євраз Дніпровський металургійний завод" та ТОВ "ІТС" укладено договір поставки №34/2015 (т.2 а.с.148-151). Специфікаціями №14 від 11.06.2015р., №15 від 24.06.2015р., №17 від 29.07.2015р., №20 від 03.09.2015р., №21 від 03.09.2015р., які є невід`ємною частиною вищевказаного договору, сторонами було визначено найменування товару (контактори, гідро штовхач, насос, реле), технічні характеристики, кількість, ціну, умови оплати, строк поставки та умови поставки: СРТ - склад покупця (т.2 а.с.152-156). ТОВ "ІТС" у вересні 2015 року було здійснено поставку товару на склад ПАТ "Євраз Дніпровський металургійний завод" та виписано рахунки на поставлений товар №№209/К1, 209/К2, 209/К3 від 02.09.2015, №1009/С1 від 10.09.2015, 1609/С1 від 16.09.2015р. (т.2 а.с.157,161,165,169, 173). Поставка товару підтверджується видатковими накладними постачальника №№209/К1, 209/К2, 209/К3 від 02.09.2015, №1009/С2 від 10.09.2015, 1609/С2 від 16.09.2015; прибутковими ордерами №№25426, 25428, 25427 від 02.09.2015, №25670 від 10.09.2015,№25943 від 16.09.2015; податковими накладними №№6,7,5 від 02.09.2015, №16 від 10.09.2015, №21 від 16.09.2015 (т.2 а.с.158-160, 162-164, 166-168, 170-172,174-176). Оплата за поставлений товар здійснена позивачем 21.09.2015, 25.09.2015, що підтверджується банківськими виписками (т.2 а.с.202-204). Суми ПДВ по податковим накладним у розмірі 19026,55 грн., які виписані ТОВ "ІТС", позивачем віднесено до податкового кредиту за вересень 2015 року. Видача товару у виробництво підтверджується накладними-вимогами на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів №108 від 02.09.2015, №708 від 03.09.2015, №772 від 03.09.2015, №665 від 09.09.2015, №1174 від 09.09.2015, №1134 від 14.09.2015, №1151 від 17.09.2015, №435 від 21.09.2015, №695 від 21.09.2015, №1159 від 21.09.2015, №765 від 22.09.2015, №1185 від 24.09.2015, №1187 від 24.09.2015, №742 від 25.09.2015, №779 від 25.09.2015, №729 від 25.09.2015 (т.2 а.с.186-201). ТОВ "ІТС" є платником податку на додану вартість (т.6 а.с.55). Судом апеляційної інстанції встановлено, що згідно реєстраційних документів видами діяльності ТОВ "ІТС", зокрема, є оптова торгівля машинами й устаткуванням, неспеціалізована оптова торгівля. (т.6 а.с.59), а з пояснень наданих представником СДПІ у судовому засіданні, встановлено, що ТОВ "ІТС" у повному обсязі нараховані податкові зобов`язання по взаємовідносинам з ПрАТ "Євраз Дніпровський металургійний завод".

Відносно господарських взаємовідносин позивача з ТОВ "Вторцветметресурси", суд апеляційної інстанції зазначив, що 25.12.2014 року між ПАТ "Євраз Дніпровський металургійний завод" та ТОВ "Вторцветметресурси" укладено договір купівлі - продажу товару №1921/2014 (т.1 а.с.120-123). Специфікаціями №8 від 15.07.2015р., №10 від 03.09.2015р., які є невід`ємною частиною вищевказаного договору, сторонами було визначено найменування товару (алюміній для розкислення, суміш тепло ізолююча), технічні характеристики, кількість, ціну, умови оплати, строк поставки та умови поставки: СРТ - склад покупця (т.1 а.с.124-125). ТОВ "Вторцветметресурси" у вересні 2015 року здійснено поставку товару на склад ПАТ "Євраз Дніпровський металургійний завод" та виписано рахунки - фактури на поставлений товар №43 від 08.09.2015, №44 від 15.09.2015 (т.1 а.с.126,130). Поставка товару підтверджується видатковими накладними постачальника №43 від 08.09.2015, №44 від 15.09.2015, прибутковими ордерами №10971 від 08.09.2015, №26145 від 15.09.2015, звітом про зважування на автомобільних вагах №20 (суміш тепло ізолююча) №222/09 від 15.09.2015, податковими накладними №1 від 08.09.2015, №2 від 15.09.2015 (т.1 а.с.127-129, 131-134). Оплата за поставлений товар здійснена позивачем 12.11.2015р., 19.11.2015, що підтверджується банківськими виписками (т.1 а.с.139-141). Суми ПДВ по податковим накладним у розмірі 155935,40грн., які виписані ТОВ "Вторцветметресурси", позивачем віднесено до податкового кредиту за вересень 2015 року; Видача товару у виробництво підтверджується накладними-вимогами на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів №241 від 30.09.2015, №348 від 29.09.2015, №349 від 29.09.2015 (т.1 а.с.136-138). Згідно реєстраційних документів основним видом господарської діяльності ТОВ "Вторцветметресурси" є оптова торгівля чорними та кольоровими металами, оптова торгівля рудами заліза та кольорових металів. ТОВ "Вторцветметресурси" зареєстровано платником податку на додану вартість (т.6 а.с.24-31). З пояснень наданих представником СДПІ у судовому засіданні встановлено, що ТОВ "Вторцветметресурси" у повному обсязі нараховані податкові зобов`язання по взаємовідносинам з ПрАТ "Євраз Дніпровський металургійний завод".

Щодо господарських взаємовідносин позивача з ПВФК "АНК-93", судом апеляційної інстанції також встановлено, що 29.11.2013 року між ПрАТ "Євраз Дніпровський металургійний завод" та ПВФК "АНК-93" укладено договір №1948/2013 про виконання робіт, перелік яких визначено сторонами в додаткових угодах №16 від 08.12.2014р., №17 від 08.12.2014р., №21 від 05.05.2015р., №25 від 10.08.2015р., №26 від 17.09.2015р., №27 від 30.09.2015р. (капітальні та поточні ремонти цехів), які є невід`ємною частиною зазначеного договору (т.2 а.с.1-10). Виконання робіт підтверджується актами виконаних робіт №№33,34,35,36 від 28.09.2015, №32 від 02.09.2015, №№37,38,39 від 30.10.2015; податковими накладними №№33,34,35,36 від 28.09.2015, №32 від 02.09.2015, №№37,38,39 від 30.10.2015, рахунками №32 від 02.09.2015, №33 від 28.09.2015, №34 від 28.09.2015, №35 від 28.09.2015, №36 від 28.09.2015, №37 від 30.10.2015, №38 від 30.10.2015, №39 від 30.10.2015 (т.2 а.с.11-73), договірними цінами та локальними кошторисами (т.7 а.с.14-140). Окрім вказаних документів, які погоджені та складені між сторонами договору, виконання робіт в цехах ПрАТ "Євраз Дніпровський металургійний завод" підтверджено графіками планових робіт (т.7 а.с.141-143), наказами ПрАТ "Євраз Дніпровський металургійний завод" про проведення капітальних робіт та зупинення вузлів та агрегатів підприємства (т.7 а.с.81-86, 121-124), заявками на видачу тимчасових перепусток працівникам ПВФК "АНК-93" (т.7 а.с.144-152). Оплата за виконанні роботи здійснена позивачем 16.10.2015, 30.10.2015, 10.11.2015, 30.11.2015, 17.12.2015, 15.01.2016, що підтверджується банківськими виписками (т.2 а.с.76-88). Суми ПДВ по податковим накладним у розмірі 112406,70грн., які виписані ПВФК "АНК-93", позивачем віднесено до податкового кредиту за вересень-жовтень 2015 року.

Відносно контрагента ПВФК "АНК-93" судом апеляційної інстанції встановлено, що останній є платником податку на додану вартість (т.6 а.с.44). Згідно реєстраційних документів видами діяльності ПВФК "АНК-93", зокрема, є інші спеціалізовані будівельні роботи (т.6 а.с.46-47). ПВФК "АНК-93" має дозвіл виконувати, у тому числі, монтаж, демонтаж, налагодження, ремонт, технічне обслуговування машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки - технологічного устаткування металургійної промисловості, а також ліцензію на будівельні та монтажні роботи (т.6 а.с.48-49). З пояснень наданих представником СДПІ у судовому засіданні встановлено, що ПВФК "АНК-93" у повному обсязі нараховані податкові зобов`язання по взаємовідносинам з ПрАТ "Євраз Дніпровський металургійний завод".

За результатами оцінки первинних документів, наданих позивачем в підтвердження реальності господарських операцій в розрізі укладених договорів із контрагентами ТОВ «Стройпромгруп», ТОВ «Енергомаш», ТОВ «ІТС», ТОВ «Вторцветметресурси», ПВФК «АНК-93» суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відповідність змісту укладених договорів видам господарської діяльності постачальників-контрагентів позивача, встановив факт поставки товару, а також використання позивачем придбаного товару у власній господарській діяльності та відображення продавцем податкових зобов`язань з ПДВ по цим господарським операціям.

Колегія суддів звертає увагу, що відповідачем, у свою чергу, не наведено переконливих доводів, що ґрунтуються на об`єктивній інформації та спростовують факти господарської діяльності, засвідчені наданими позивачем документами, а також не представлено жодних доказів на підтвердження того, що відомості, які містяться у цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі.

Як вбачається з акту перевірки, доводи контролюючого органу, на яких він наполягає в касаційній скарзі, як-от відсутність факту вироблення/придбання контрагентом позивача ПВФК «АНК-93» продукції; відсутність перетину митного кордону попередньо придбаного контрагентами ТОВ «Стройпромгруп», ТОВ «Енергомаш», ТОВ «ІТС» та умовно проданому позивачеві товару і відсутність даних про наявність основних засобів виробництва придбаної позивачем продукції у ТОВ «Вторцветметресурси», базувались на відомостях АІС «Податковий Блок» та Єдиного реєстру податкових накладних і за результатами аналізу цих даних, контролюючим органом встановлено невідповідність груп придбання товару по ланцюгах постачання при подальшій реалізації товару позивачу (т. 1 а.с. 30-30, а.с. 41-43, 43звор.-46звор, а.с. 47/звор - 49, а.с. 49-звор - 52).

Разом з тим, посилання контролюючого органу на неможливість встановлення ланцюгу постачання товарів, які придбавалися позивачем, судом апеляційної інстанції вірно відхилені із посиланням на те, що такі обставини були обґрунтовані контролюючим органом тим, що безпосередні постачальники позивача не придбавали поставлений товар в інших суб`єктів підприємницької діяльності. При цьому, як встановлено судом апеляційної інстанції з акту перевірки, такий висновок зроблено з огляду на аналіз податкових накладних, які свідчать про придбаний товар лише в періоді (місяці), в якому такий товар був реалізований позивачу, але вказані обставини не вказують на те, що постачальники позивача не могли придбати товар в іншому періоді, ніж у періоді, в якому такий товар було реалізовано позивачу. Доводами касаційної скарги такі висновки суду апеляційної інстанції спростовані не були.

Колегія суддів зазначає, що контролюючим органом всупереч вимог процесуального законодавства не було доведено та надано належних доказів, які б свідчили, що наявні у контрагентів по ланцюгу постачання трудові ресурси та матеріально - технічне забезпечення були недостатніми для проведення господарської діяльності з поставки товару, обумовленого укладеними договорами з позивачем, як не було доведено та надано належних доказів, які б свідчили про наявність фактів, які встановлені судами, однак не були враховані під час прийняття рішень, та свідчили про протиправну поведінку контрагентів та про обізнаність платника податків щодо такої та злагодженості дій між ними. Висновки про відсутність реальності господарських операцій контролюючим органом зроблено виключно на підставі відомостей АІС «Податковий Блок» та Єдиного реєстру податкових накладних в розрізі контрагентів позивача, проте посилання контролюючого органу лише на такі відомості, як критерій оцінки реальності господарських операцій без оцінки сукупності документів, наданих позивачем є безпідставними оскільки, фактично будь - які первинні документи платника податків не використовуються та не аналізуються, а отже така інформація не відповідає критерію юридичної значимості, та не є допустимим та достовірним доказом в розумінні вимог процесуального Закону.

Норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування витрат та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат та податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагентів за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагентів та злагодженість дій між ними. Аналогічна правова позиція викладена також в постанові Верховного Суду від 16 жовтня 2018 року у справі №804/919/16 (адміністративне провадження №К/9901/41859/18), від 16 жовтня 2018 року у справі №804/9952/15 (адміністративне провадження №К/9901/25337/18), але не виключно.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що касаційна скарга не містять посилань на неправильне застування судом апеляційної інстанції норм матеріального права або порушення норм процесуального під час розгляду справи, отже не спростовує висновків суду апеляційної інстанції за результатами розгляду справи.

Відповідно до частини 1 статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

На підставі викладеного, керуючись статтями 341 345 349 350 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Офісу великих платників податків ДПС залишити без задоволення. Постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 31 серпня 2017 року у справі № 804/1666/16 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не підлягає оскарженню.

Головуючий суддя: І.А. Васильєва

Судді: В.П. Юрченко

В.В. Хохуляк