Стаття 20. Права та обов'язки споживача

Про житлово-комунальні послуги (СОДЕРЖАНИЕ) Прочие законы

3294

Просмотров

Просмотров

Добавить в избраное

1. Споживач має право:

1) одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг;

2) одержувати в установленому законодавством порядку необхідну інформацію про перелік житлово-комунальних послуг, їх вартість, загальну вартість місячного платежу, структуру ціни/тарифу, норми споживання, порядок надання житлово-комунальних послуг, їх споживчі властивості тощо;

3) на відшкодування збитків, завданих його майну та/або приміщенню, шкоди, заподіяної його життю чи здоров'ю внаслідок неналежного надання або ненадання житлово-комунальних послуг;

4) на усунення протягом строку, встановленого договором або законодавством, виявлених недоліків у наданні житлово-комунальних послуг;

5) на зменшення розміру плати за надані послуги в разі їх ненадання або надання не в повному обсязі, зниження їх якості в порядку, визначеному договором або законодавством;

6) на несплату вартості житлово-комунальних послуг за період тимчасової відсутності споживача та/або членів його сім'ї при відповідному документальному оформленні, а також за період фактичної відсутності житлово-комунальних послуг, визначених договором у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;

7) отримувати від виконавця компенсацію в розмірі, визначеному договором, рішенням суду або законодавством, за перевищення нормативних термінів на проведення аварійно-відновлювальних робіт;

8) на перевірку кількості та якості житлово-комунальних послуг у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

2. Споживач має право на укладення договору з виконавцем відповідних послуг на профілактику, повірку, а також заміну або ремонт санітарно-технічних приладів, пристроїв, обладнання та засобів обліку, що вийшли з ладу.

3. Споживач зобов'язаний:

1) укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору;

2) своєчасно вживати заходів щодо усунення виявлених неполадок, пов'язаних з отриманням житлово-комунальних послуг, що виникли з власної вини;

3) забезпечувати цілісність засобів обліку комунальних послуг та не втручатися в їх роботу;

4) за власний рахунок ремонтувати та міняти санітарно-технічні прилади і пристрої, обладнання, що вийшли з ладу з його вини;

5) оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом;

6) дотримуватися правил пожежної і газової безпеки, санітарних норм;

7) допускати у приміщення, будинки і споруди представників виконавця/виробника в порядку, визначеному законом і договором, для ліквідації аварій, усунення неполадок санітарно-технічного та інженерного обладнання, його встановлення і заміни, проведення технічних і профілактичних оглядів та перевірки показників засобів обліку;

8) дотримуватися вимог житлового та містобудівного законодавства щодо здійснення ремонту чи реконструкції приміщень або їх частин, не допускати порушення законних прав та інтересів інших учасників відносин у сфері житлово-комунальних послуг;

9) своєчасно проводити підготовку жилого будинку, помешкання (в якому він проживає або яке належить йому на праві власності) та його технічного обладнання до експлуатації в осінньо-зимовий період;

10) у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги сплачувати пеню у встановлених законом чи договором розмірах.

28/40

Добавить в избраное

КОММЕНТАРИЙ от ресурса "ПРОТОКОЛ":

Аналізуйте судовий акт: Споживач ЗОБОВ’ЯЗАНИЙ оплатити послуги з теплопостачання у разі САМОВІЛЬНОГО відключення від мереж централізованого опалення (Івано-Франківський апеляційний суд у справі № 120/5858/20-а від 03.09.2021)
Споживачі комунальних послуг часто керуються простою логікою, відповідно до якої якщо комунальні послуги нами фактично не споживалися, то й не потрібно їх оплачувати.

Загалом це справедливо, але потрібно врахувати факт правомірності відключення споживача від мереж централізованого опалення.

У цій справі до суду звернулась теплопостачальна організація з позовом про стягнення боргу зі споживача.

Рішенням суду першої інстанції позов було задоволено та стягнуто заборгованість. Читати повністю

Аналізуйте судовий акт: НЕ проведення державної реєстрації права власності не свідчить про не отримання власником житлово-комунальних послуг, навіть, і при відсутності укладених договорів про їх надання (справа № 910/17128/16, 12.06.17)

Черговий судовий спір між Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку та власником нежилих приміщень в будинку, в цьому разі, - державною установою (Фондом державного майна), закінчився перемогою ОСББ.

Останнє звернулось до господарського суду з позовною заявою до вказаного відповідача і просило суд стягнути з відповідача 60 773 грн. 76 коп. заборгованість з оплати послуг по утриманню будинку та прибудинкових територій, 226 748 грн. 78 коп. заборгованість з оплати опалення, 32 825 грн.91 коп. інфляційних втрат, 6 866 грн. 11 коп. 3% річних.

Рішенням залишеним без змін постановою апеляційного господарського суду позов в цій частині був задоволений. Судові рішення мотивовані тим, що відповідач, будучи власником нежилих приміщень та споживачем житлово-комунальних послуг, надання яких забезпечується позивачем, спожиті послуги не оплатив, внаслідок чого утворилась заявлена до стягнення заборгованість, а також у останнього виник обов'язок сплатити нараховані на дану заборгованість інфляційні втрати та 3% річних.

ВГСУ, розглядаючи касаційну скаргу відповідача, надав оцінку аргументам останнього, що зводились до наступного:

- договори про надання послуг між сторонами справи укладені не були. Проекти відповідних договорів в порядку ст. 181 Господарського кодексу України позивачем відповідачу 1 не надавались;

- правові підстави укладення відповідних договорів протягом спірного періоду були відсутні, оскільки питання приналежності нежилих приміщень до сфери управління відповідача юридично оформлено не було, державна реєстрація права власності не здійснювалась;

- позивачем не доведено факту споживання відповідачем житлово-комунальних послуг протягом спірного періоду у відповідному обсязі.

Залищаючи без зиін судові рішення, ВГСУ виходив з того, що п. 5 ч. 3 ст. 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" встановлено обов'язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом. Вказана правова норма є спеціальною по відношенню до інших приписів цивільного законодавств, тому у даному випадку обов'язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги не ставиться в залежність від наявності укладеного договору на надання таких послуг.

Що стосується відсутності державної реєстрації права власності на нерухомість, то за висновком касаційного суду, - момент звернення власника до відповідного органу з метою проведення державної реєстрації залежить від волевиявлення власника, а не проведення такої реєстрації не свідчить про те, що власник не отримував відповідні житлово-комунальні послуги в спірний період.

Аналізуйте судовий акт: Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг та відсутність членства в ОСББ не можуть бути підставою для звільнення споживача від їх оплати (справа № 212/4917/15-ц, 05.04.17)

Справа стосується стягнення об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку внесків (позивач) з власника квартири та споживача житлово-комунальних послуг (відповідач), які надаються цим ОСББ на утримання будинку та прибудинкової території. В основі спору лежить розуміння суті правовідносин з приводу надання ОСББ житлово-комунальних послуг та здійснення їх оплати, зокрема зобов’язання споживача оплатити ці послуги, навіть, за відсутності відповідного договору.

Задовольняючи позов і стягнувши з відповідача грошові кошти в сумі 5007,04 гривень (борг по внескам, борг за холодну воду, 3% річних за останні три роки, та «інфляціїні»), суд першої інстанції виходив з того, що нормою ст. 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" передбачене право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг, при цьому такому праву прямо відповідає визначений п. 5 ч.3 ст. 20 цього Закону обов'язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Відсутність договору на надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

ВССУ залишив це рішення суду без змін, зазначивши, що відповідно до положень ч. 1 ст. 17, ст. 20, ч. ч. 6, 7, 8 ст. 22, ч. 4 ст. 23 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» власники квартир у багатоквартирному будинку, функції по утриманню якого і прибудинкової території здійснює об'єднання співвласників, зобов'язані нести витрати по утриманню спільного неподільного майна незалежно від членства в об'єднанні в розмірі затверджених в установленому порядку тарифів.

Довідка: доцільно зазначити, що ВСУ, розглядаючи справу № 6-2951цс15 (постанова від 20 квітня 2016 р.), зокрема, зазначив: «…споживачі зобов’язані оплатити житлово-комунальніпослуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору пронадання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою длязвільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі».